Дивитись на зірки, а не під ноги: що потрібно знати про геніального вченого Стівена Хокінга
Стівен Вільям Хокінг – легендарний фізик-теоретик, відомий дослідженнями в астрофізиці, зокрема в теорії чорних дір. Йому був лише 21 рік, коли у вченого діагностували важке захворювання мотонейронів, через яке згодом він втратив можливість рухатись та самостійно говорити. Попри це Хокінг не здався й продовжив займатись науковою діяльністю та популяризацією науки в цілому. 13 березня 2018 року вченого не стало.
Хвороба та голос робота
Ще в студентські роки Хокінг почав помічати, що стає все більш незграбним. Після закінчення Оксфордського університету у віці 21 рік Стівену діагностували бічний аміотрофічний склероз, ураження спинного і довгастого мозку. Лікарі давали йому не більше 2,5 років, проте їх прогноз не справдився. Вчений встиг одружитись та завести сім’ю, аж поки в 1974 його не розбив параліч. Ще через 11 років Стівен важко захворів на пневмонію, через що йому довелось провести трахеостомію і вчений втратив голос.
Відтепер голос Стівену замінив синтезатор мови, рухомим у нього залишався лише вказівний палець правої руки. З прогресом хвороби і цього не лишилось – тепер рухався у Стівена лише мімічний м’яз щоки.
“Хоча над моїм майбутнім нависла хмара, на свій подив я з’ясував, що тепер почав отримувати від життя більше задоволення, ніж раніше”, – так відгукувався професор про свою хворобу.
Чому Хокінга називають геніальним фізиком
Стівен Хокінг довів, що чорні діри – не зовсім чорні: це не пилосос, який затягує в себе все суще, нічого не випльовуючи назад.
Поняття про чорну діру як об’єкт, який нічого не випромінює, а може лише поглинати матерію, справедливо до тих пір, поки не враховуються квантові ефекти. Стівен Хокінг вивчав поведінку елементарних частинок біля чорної діри і виявив, що частки можуть виходити за її межі – існує певне випромінювання.
Відповідно до теорії, весь простір пронизаний елементарними частинками, які стикаються і зникають. Одна з частинок, які збираються аннігілюватись провалюється в чорну діру – і пари для анігіляції у залишилася частки не залишається. Це і є випромінювання Хокінга.
Популяризація науки
Хокінг активно займався популяризацією науки. У 1988 році вийшла його книга “Коротка історія часу”, яка стала бестселлером і саме завдяки якій він став відомим на весь світ.
Потім були написані книги “Чорні діри та молоді всесвіти” та “Світ у горіховій шкаралупці”. У 2005 році вийшло нове видання “Короткої історії часу” — “Найкоротша історія часу”, написане у співавторстві з Леонардом Млодиновим.
На телебаченні виходили науково-популярні фільми за участі Гокінга: шестисерійний “Всесвіт Стівена Гокінга” та трьохсерійний “У Всесвіт зі Стівеном Гокінком”. У 2012 році вийшов фільм “Великий задум за Стівеном Гокінгом”.
Стівен Хокінг у масовій культурі
Великий фізик і математик кілька разів був помічений в мульсеріалах “Гріффіни”, “Сімпсонах” і “Футурамі”, де озвучував сам себе. При цьому у всіх серіалах Хокінг показаний як зарозумілий вчений із прагненням привласнити собі всі наукові відкриття, до яких може дотягнутися.
Крім того, знаменитий популяризатор науки був помічений в мультсеріалі “Ділберта”, де в 13-й серії першого сезону його скинули в чорну діру в ім’я великої місії порятунку людства.
Про життя Хокінга зняли два повнометражних біографічних кінофільму. У 2004 році BBC представило однойменну кінострічку з Бенедикт Камбербетч у головній ролі.
Самого себе фізик зіграв в 26-й серії шостого сезону серіалу “Зоряний шлях: Наступне покоління”.Крім того, він з’явився в епізодичній ролі в 21-му епізоді п’ятого сезону популярного комедійного серіалу “Теорія Великого вибуху”.
Крім того, в серії популярних комп’ютерних ігр Mass Effect є туманність “Хокінг Ета” і бойової космічний корабель SSV Hawking.
Найяскравіші цитати вченого
– Я гадки не маю, який у мене IQ. Ті, кого цікавить їх IQ, просто невдахи.
– Людина – єдина тварина, яка знає, що її чекає смерть, і єдина, яка сумнівається в її остаточності.
– Перспектива рано померти змусила мене зрозуміти, що життя варте того, щоб його прожити.
– Моя мета дуже проста: я хочу розуміти Всесвіт, чому він влаштований так, як влаштований, і навіщо ми тут.
– Я не впевнений, що людська раса проживе ще хоча б тисячу років, якщо не знайде можливості вирватися в космос. Існує безліч сценаріїв того, як може загинути все живе на маленькій планеті. Але я оптиміст. Ми точно досягнемо зірок.
– Я помітив, що навіть ті люди, які стверджують, що все вирішено і що з цим нічого не можна вдіяти, дивляться по сторонах, перш ніж переходити дорогу.
– Я сподіваюся надихнути людей по всьому світу дивитися на зірки, а не собі під ноги. Щоби вони поставили собі питання про наше місце у Всесвіті і спробували розібратися в космосі.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.