Для мене головне, що Порошенко – це кандидат, який не домовлятиметься з РФ – Бабченко
Журналіст Аркадій Бабченко в ефірі “Прямого” розповів про свої враження від форуму “Від Крут до Брюсселя. Ми йдемо своїм шляхом”, де Петро Порошенко оголосив про рішення йти на вибори, а також обговорив майбутні вибори та найімовірніших кандидатів на пост лідера держави.
– Один сайт опозиційний, який коли чогось говорять про Порошенка, то у них істерика починається. Він те, що ми бачили, презирливо назвав “Петя party”. Свідками чого ми були? Це була якась серйозна історія або “Петя party”?
– Зараз взагалі серйозна історія, 19-й рік для України – це взагалі серйозна історія. Зараз історія робиться. І, на мій погляд, якраз вирішальним був не 2014 рік, а, я думаю, вирішальним буде 2019 рік. Як це все обставлено? Та заради бога, нехай кожен обставляє, як йому подобається. Але вибір потрібно робити вже, звичайно, зараз серйозно. І зараз його потрібно робити.
– Ти маєш на увазі громадян?
– Громадянам, так.
– Твої враження. Це були загальні слова або це була якась конкретика – те, що сьогодні було сказано?
– Мені, чесно кажучи, без різниці. Я не дивився навіть виступ Порошенка. Мені абсолютно все одно, що там Петро Олексійович говорив і що він обіцяв в майбутньому, за що каявся, які гріхи: що вдалося, що не вдалося, що буде, що не буде… Мені це не важливо. Тому що, по-перше, я завжди люблю судити по справах. Не по словах, а по справах. У Порошенка я якісь справи бачу. Я бачу масу, чого не зроблено. Але я бачу масу того, що зроблено. Це перше.
По-друге, мені насправді неважливо, що він говорить. Тому що мені важливо те, що це кандидат, який не пропонує домовлятися з Росією. Для мене це головне. Для мене це головний посил. Я вважаю, що трійка лідерів на даний момент вже визначилася: Порошенко, Тимошенко і Зеленський. Мені здається, другий тур буде складатися з когось з цих трьох людей. Двоє з них пропонують домовлятися з чортом лисим за мир і на якихось там компромісах і на якихось умовах. Ці кандидати для мене відвалюються. Один не пропонує. Усе. Далі, що він говорить, що він розповідає – для мене вже другорядне.
– Він не зрадить тому, про що він говорить, про Європу та НАТО?
– Мені здається, останні п’ять років показали, що не зрадить, що у Порошенка цей курс вже точно обраний. І він обраний в цю сторону – в сторону Європи і НАТО. Інша справа, чи вийде підвести армію і країну під ці стандарти. І зовсім інша справа, чи захоче ще і НАТО приймати Україну, тому що я в цьому зовсім не впевнений. Те, що Порошенко буде вести в цей бік, для мене очевидно. Для мене це головний критерій, основний.
– Є відео, де Зеленський говорить, по суті: “Я вам показую ці технології, як з будь-якого гівна можна зробити цукерку… не ведіться на це. А ви цю справу хаваєте”. І прямо – “ви будете за мене голосувати”. А люди: “так, ми будемо”.
– Ми увійшли в епоху інформаційних технологій, коли інформаційний галас важливіший і програм, і ідей, і стратегій. Ми входимо в епоху популістів. Пам’ятайте, два або три дні тому 30 ось цих ось інтелектуалів світу – дійшло нарешті на п’ятому році війни, до них дійшло – написали лист, відкритий лист до того, що Європа звалюється в проблему популізму, коли до влади йдуть з абсолютно популістським гаслами і заражені при цьому ще якийсь надідеєю, національним духом або чимось таким.
Я з ними абсолютно згоден. Проблема в тому, що ця проблема вже досить давно, що це пройшло дійсно по всій Землі, а не тільки по Європі. Мені здається, ці вибори в Україні дуже чітко це показують, коли значення має саме твоя інформаційна впізнаваність, твоє миготіння з кожної праски, твоє миготіння на телеканалах і твої інформаційні ресурси. А те, що у тебе немає програми і ти, наприклад, пропонуєш своїм читачам в “Фейсбуці” самим написати програму, – це вже нікого не цікавить.
– Тут прямо він говорить: за мене не голосуйте, бо на “понт” вас беру. Я не розумію. Він зневажає виборців чи що?
– Товариш випустить ще один випуск “Слуги народу”, де скаже всі правильні і хороші речі. А його аудиторія ж асоціює з його персонажами. Ось і все, справу закінчено.
– Точно так само я не можу укласти в собі те, що у Юлії Тимошенко – вона здала декларацію – немає квартири, немає машини… Як таке може бути? Я розумію, що політик може продати або подарувати свою квартиру і машину і не мати нічого. Але тобі не здається дивним, що взагалі зріла тітонька, якою є Тимошенко, взагалі-то, їй треба мати квартиру і машину?
– Ну чому? Чесний політик, чесна людина, нічого не заробила і нічого не вкрала. Ми ж віримо всьому, що говорить Юлія Володимирівна. Що тут обговорювати на повному серйозі? Брехня – вона і в Африці брехня. Це і їжаку зрозуміло. Я людина, яка не зобов’язана вести себе політкоректно, я не в політиці, не журналіст зараз. Тому я можу говорити те, що думаю.
Мені в цьому плані більше подобається стратегія одного мого знайомого, нашого спільного знайомого, мого друга, який підходить до мене дня три тому і каже: “Ти знаєш, слухай, я на повному серйозі подумую голосувати за Насірова”. Я кажу: “Чого?” Він каже: “Слухай, це єдиний кандидат, який не обдурить з очікуваннями. Рівно те, що ти від нього очікуєш, те і вийде”. Тому, каже, у мене будуть такі критерії вибору.
Серйозно тут коментувати і обговорювати нічого. Ну, немає машини, немає квартири… Боже ти мій.
– Але, наприклад, Юлія Володимирівна каже: “Дорогі українці, я вас зроблю багатими і щасливими…”
– А у самої машини немає.
– Так у тебе квартири немає. Або ти обманюєш, або ти не змогла за все своє життя заробити хоча б на однокімнатну гостинку. І ти хочеш зробити щастя? Тобто, формально вона не бреше. Раз вона подала документи – у неї немає. Але доречно запитати: ти, взагалі-то, чогось вмієш заробляти?
– Я б попросив Гончаренка надіслати б джинси і мені. Тому що у мене джинсів всього двоє, а охорона мене в магазин не випускає. Тому мені теж треба щось зі штанами робити.
– А ти подай документи на президентство.
– У мене фотокарток немає.
– Так в інтернеті твої фотокартки.
– Дайте 2,5 мільйона гривень.
– Проклятий режим тобі дасть 2,5 мільйона.
– Не дає. Замовте хтось слово.
– Я цього не розумію. Це якась дивна хімія така – ось у мене нічого немає…
– Усі гроші на білборди пішли.
– І це правда. Я хотів задати загальне питання. Всі дають обіцянки. Як не “лоханутися”, як зробити правильний вибір? Ми ж обираємо не стільки людину, яка робила це раніше, скільки людину, яка простягає ниточку в майбутнє? Або як?
– Ми вибираємо вже навіть не людину, а ми зараз вибираємо дійсно майбутнє країни і вектор її розвитку. Правильно в сюжеті кореспондент говорила, вона абсолютно правильно сказала: де були всі ці люди всі ці 5 років? Де був Порошенко – я бачив. Чого він робив, доброго чи поганого, криво, косо, туди або не туди, але що він робив – я бачив. Де була Юлія Володимирівна, де був Володимир Зеленський, що вони робили?
Ось у мене є знайомі, яким не потрібно було ні йти в президенти, ні посад, ні мільйонів, нічого. Вони всі ці 5 років “волонтерять”, вони грошей для армії назбирали просто якісь гігантські вагони. Я знаю, де вони були, де ви були. Тому зараз будуть перші вибори, коли потрібно голосувати не серцем, а голосувати треба буде дійсно головою, голосувати потрібно буде дійсно мізками: вибирати, куди країна поверне, куди країна піде. Тому що буде дійсно точка біфуркації.
Тому що 2019 рік для Росії… Зараз Росія з Білоруссю, не знаю, розбереться чи не розбереться. Але коли вона закінчить з Білоруссю, вона обов’язково…
– “Покінчить”, ти хотів сказати?
– Подивимося, що у них вийде. Не будемо в майбутнє лізти. І вона обов’язково повернеться до України. Обов’язково. Я думаю, рік-два – приблизно стільки у нас часу є до того, як почнеться ситуація дійсно розгойдуватися максимально. Україна зараз буде вибирати не “ништяки”. Друзі мої, хлопці, ви будете вибирати не з хорошого. Ви будете вибирати не з того, як нам краще жити або більш краще жити. А Україна зараз буде вибирати з проблем. Порошенко пропонує свої проблеми – йти в НАТО, довго працювати, підвищення тарифів, п’яте-десяте… Це один рівень проблем.
І є кандидати, які вам пропонують інший рівень проблем. Я впевнений, що газ у вас буде при цьому безкоштовний, але з корупцією у вас тут буде боротися вже не Зеленський, а Олексій Навальний. Інший рівень проблем.
Просто треба вибрати, що для вас в пріоритеті: є для вас пріоритетом більш-менш соціальне і вільне якесь життя або свобода і незалежність країни. От і все. Вибір зараз буде з цього складатися. А проблеми будуть і там, і там.
Нагадаємо, 29 січня президент України Петро Порошенко взяв участь у Форумі “Від Крут до Брюсселя. Ми йдемо своїм шляхом”.
Під час участі у Форумі Порошенко заявив, що братиме участь у президентських виборах країни, що відбудуться 31 березня 2019 року.
Також слідкуйте за“Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.