Франція надсилає Україні озброєння далекого радіуса дії: що відомо про SCALP і чому їх називають стелс-ракетами

Франція надсилає Україні ракети далекого радіуса дії. Ймовірно йдеться про SCALP – аналог Storm Shadow. В цілому французькі й британські варіанти ракети ідентичні. Оригінальна ракета, яка створена з активним використанням технології малопомітності, має дальність до 560 км.

Про відповідну ініціативу повідомляє Le Monde з посиланням на заяву Президента Франції Еммануеля Макрона.

“Ми вирішили постачити Україні нові ракети дальнього радіуса дії. Я думаю, що для нас на сьогодні важливо надіслати сигнал про підтримку України, про єдність НАТО”, – зазначив президент після прибуття на саміту НАТО у Вільнюсі.

У виданні зазначають, що ймовірно йдеться про ракети дальнього радіуса дії SCALP.

За даними ЗМІ, Storm Shadow – англо-французька крилата ракета далекого радіуса дії, яка призначена для знищення важливих стаціонарних цілей, добре захищених засобами протиповітряної оборони. Зокрема Storm Shadow – британська назва ракети, а французький варіант позначається абревіатурою SCALP-EG.

В цілому французькі й британські варіанти ракети ідентичні. Відмінності полягають в програмному забезпеченні та літаках-носіях ракет. Зокрема на основі SCALP були розроблені Black Shaheen (експортна модифікація, яка була створена на замовлення ОАЕ) та MdCN (призначена для експлуатація на кораблях й підводних човнах).

Крилата ракета повітряного базування Storm Shadow також відома під назвою SCALP. Вона розроблена пан’європейською компанією MBDA,  британська частка якої становить 37,5%,  належить BAE Systems. Оригінальна ракета, яка створена з активним використанням технології малопомітності, має дальність до 560 км. Загальна вага ракети SCALP становить 1300 кг з яких 450 кг припадає на бойову частину.

За даними видання “Defense Express“,   для прориву ППО ця ракета використовує класичний маловисотний політ на дозвуковій швидкості. За точність наведення відповідає весь набір сучасних систем — інерціальна та супутникова система навігації, режим порівняння еталонного зображення з наявним – DSMAC. Щобільше, на термінальній ділянці ракета скидає носовий обтічник під, яким знаходиться тепловізійна камера, зображення з якої обробляється самою ракетою для максимально точного ураження цілі.

Альтернативою Storm Shadow – SCALP могли вважатися SPEAR від того ж MBDA – легка високоточна ракета вагою у 100 кг з максимальною дальністю польоту у 130-140 км. Окрім традиційної супутникової та інерціальної системи наведення для ураження цілей вона може використовувати радіолокаційну, тепловізійну або напівактивну лазерну головки самонаведення.

Але, як зазначає видання, річ у тім, що ця ракета не очікується у короткостроковій перспективі взагалі. Попри те, що вперше її випробували ще у 2016 році, плани її прийняття на озброєння змістились з 2025 року на 2028 рік. Водночас цілком можливо, що йдеться про інше, менш очевидне озброєння.

Нагадаємо, у травні повідомлялося, що Франція не відкидає можливість передання Україні ракет великого радіусу дії SCALP. Видання le Monde пише, що в одному із нещодавніх інтерв’ю президент Франції Еммануель Макрон заявив, що “усі варіанти розглядаються”, відповідаючи на запитання про можливість поставки ракет SCALP Україні.

Тим часом Сили оборони України уже застосовують передані Великою Британією ракети великої дальності Storm Shadow для ураження російських військових цілей.

Натомість 10 липня заступник секретаря Радбезу РФ Дмитро Медвєдєв заявив, що “необхідно розглядати сценарії одночасного російського удару” по українських атомних електростанціях”, а також “по ядерних об’єктах у Східній Європі”. За його словами, Україна нібито намагалася нанести удар крилатими ракетами Storm Shadow по Смоленській АЕС, що знаходиться неподалік міста Дєсногорск.

Як відомо, 11 липня у другій половині дня розпочинається зустріч глав держав та урядів НАТО у Вільнюсі. Саме цей форум може ухвалити важливі рішення, які визначать шлях України до членства в Альянсі та “модальності” гарантій безпеки. Саміт відбувається у критичні для всієї євроатлантичної безпеки часи, на чому неодноразово наголошували очільники НАТО.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.