Новини

Гаманець тонший, номінали – більші: в Україні з‘явиться купюра в 1000 гривень

Гаманець тонший, номінали – більші: в Україні з‘явиться купюра в 1000 гривень

З 25 жовтня Національний банк України вводить в обіг банкноту нового високого номіналу – 1000 гривень.

Про це повідомляє прес-служба фінансового регулятора.

Повідомляється, що на лицьовій стороні нової банкноти буде зображено портрет Володимира Вернадського.

“Його обрано за видатний внесок в історію України як філософа, природознавця, засновника цілої низки нових галузей науки – геохімії, біохімії, радіогеології. Він також є одним із засновників і першим президентом Української академії наук, створеної у 1918 році”, – повідомив глава НБУ Яків Смолій.

На зворотній стороні буде надруковано зображення будівлі Президії Національної академії наук України.

За розміром і кольором банкнота номіналом 1 000 гривень помітно відрізняється від банкнот інших номіналів, що допоможе населенню легко визначати номінал. Розмір нової банкноти становить 75х160 мм. Основний колір – блакитний.

“Нова банкнота поєднала у собі провідні технології дизайну і захисту, – зазначив Яків Смолій. – За дизайном ця банкнота наслідує банкноти нового модернізованого покоління гривні – оновлені 20, 100 та 500 гривень”.

Нагадаємо, що у Венесуелі, де політична та економічна криза, нині друкують банкноти нових номіналів – в країні масштабна інфляція.

Центральний банк країни оприлюднив на своєму сайті оголошення, в якому повідомляється, що він почне поширювати нові банкноти номіналом 10 000, 20 000 і 50 000 боліварів, щоб зробити платежі “більш ефективними” і “полегшити ділові операції”.

Відзначимо, що економісти розглядають інфляцію як елемент нормального економічного розвитку, якщо вона носить помірний характер, при якому зростання цін не перевищує 10% на рік. Однак відомі випадки, коли такі цифри є не щорічними показниками, а щоденними.

В результаті впливу зовнішніх або внутрішніх факторів в країні спостерігалася гіперінфляція з відповідними наслідками – різким стрибком цін на продукти і збільшенням кількості нулів на грошових банкнотах.

Історія знає багато випадків різкої інфляції у світі.

Для прикладу, в 1990 році в Перу, де в країні щоденно спостерігалась інфляція в 5%.

Стагнація економіки Перу почалася в першій половині 80-х років 20 століття, коли внаслідок латиноамериканської кризи МВФ прийняв жорсткі заходи відносно держави. На той момент президент країни Белаунде Террі намагався дотримуватися реформ, рекомендованих зовнішніми кредиторами, що викликало несхвалення у населення. Після виборів 1985 року до влади прийшов Алан Гарсія з популістською програмою, яка тільки ослабила економіку і привела до повного закриття доступу до зовнішніх кредитів.

В результаті таких дій стійка інфляція перетворилася в гіперінфляцію. Якщо в 1986 році максимальний номінал національної банкноти відповідав 1000 інті, то до 1990 року в побуті вже була банкнота номіналом 5 млн інті.

Ще одним яскравим прикладом занепаду економіки є Югославія в 1994 році, в країні рівень інфляції сягав 65%.

Після розпаду СРСР Югославія припинила бути сполучною ланкою між Західною і Східною Європою, Югославська Республіка стала жертвою внутрішньо національних протистоянь.

В результаті розпаду за етнічними ознаками на кілька суверенних держав країна загрузла в військових конфліктах, що практично зупинило внутрішню торгівлю. Ситуація ще більше погіршилася, коли ООН прийняла резолюцію про заборону експорту югославської продукції.

У період 1993-1994 років ціни подвоювалися кожні 34 години, національна валюта переоцінювалась кілька разів, а підсумковий номінал банкноти склав 500 млрд динар. Ситуацію вдалося дещо стабілізувати (але не зупинити повністю) за допомогою введення нового динара в 1994 році.

Ще одним прикладом зруйнованої економіки є Угорщина в 1946 році. Там рівень інфляції сягнув 207%.

Угорщина повинна була виплачувати серйозні репарації як учасник гітлерівської коаліції. Оскільки всі витрати становили близько половини державного бюджету, наповнювати казну довелося за рахунок включення друкарського верстата. В результаті національна грошова валюта пенге встановила світовий рекорд девальвації.

На початок серпня 1945 року 1 долар відповідав 1320 пенге, через два місяці курс виріс до 8200, ще через місяць – до 108 000. Однак найбільше зростання долара по відношенню до угорської грошової одиниці спостерігався навесні- влiтку 1946 року:

– 1 березня – 1750000
– 1 травня – 59000000000
– 1 червня – 42000000000000000
– 1 липня – 460000000000000000000000000000

Також слідкуйте за “Прямим” у FacebookTwitter Telegram та Instagram.