Ексклюзив “Прямого”: посол Вірменії в Україні вперше прокоментував відставку Сержа Сагрсяна

Рішення прем’єр-міністра Вірменії Сержа Саргсяна про відставку є мудрим і доводить, що і Вірменії панує демократія.

Про це в інтерв’ю “Прямому” заявив Надзвичайний і Повноважний посол Вірменії в Україні Андранік Макунян.

– Які у вас відчуття після останньої новини про відставку Сержа Саргсяна?

Я думаю, якщо він подав у відставку, він вважав так правильним. Значить, так правильно і це вимога народу. Він ще раз довів, що у нас розвивається демократія і у нас демократична країна, і він, послухавши голос мітингувальників, подав у відставку.

– Що, на вашу думку, буде тепер? Чи будуть дострокові парламентські вибори?

Парламент існує зараз. Там Республіканська партія, яку очолив прем’єр-міністр Серж Саргсян, який подав у відставку, мав більшість у парламенті.

– Чому обов’язково це має потягнути за собою дострокові парламентські вибори? Може, інша кандидатура може бути?

Я не знаю, як вони домовилися. Тому що сьогодні повинні бути переговори з лідером опозиції, якого відпустили. З прем’єр-міністром, напевно, були переговори. І на основі рішення цих переговорів прем’єр-міністр Серж Саргсян, напевно, мудро вчинив, подавши у відставку, щоб настав мир. Я не знаю, як будуть розвиватися події у Вірменії, у політичному сенсі. Але вірменський народ – мудрий народ. Найголовніше – що в нашій країні не пролилася кров. Це найважливіше. За ці дні, за більш десять днів така ситуація, і не пролилася кров. І це дуже важливо.

І я думаю, що вірменський народ – мудрий народ. Вони знайдуть правильне рішення, щоб наша країна, як і Україна, в напіввоєнному стані, щоб панував мир і в Вірменії, і в Україні, щоб наші народи жили гідно.

– В історії Вірменії були подібні випадки ці масових акцій протесту, щоб подібні фігури, як прем’єр-міністра, відгукнулися на вимоги народу?

Ні, не було. Пам’ятайте, ще у 1988 році, коли почалося карабахських рух, розвал Радянського Союзу почався звідти. Тоді були такі теж мітинги. Але тут дуже важливо, що вийшли всі, є молодь, студентство. І вони вимагали відставки прем’єр-міністра. Я завжди закликав до миру, щоб мирним шляхом, шляхом переговорів вирішувалося питання. Але, я думаю, їм ясно, які будуть подальші кроки, щоб вірменський народ не постраждав.

– Ви сказали, що, мабуть, домовилися, кажучи про Сержа Саргсяна. З ким домовився: з основними членами парламенту, з російськими колегами, з опозицією?

Російських колег не змішуйте. Тут немає ані росіян, ані США. Ніхто не замішаний. Тут ця молодь вийшла не за гроші, як роблять зазвичай мітинги, кого-то запрошують, автобусами везуть.

– А у вас так теж відбувається?

У нас колись відбувалося. Але в цей раз люди вийшли самовільно. Вони вийшли на вулицю, вони вийшли висловити свої вимоги. І це насправді якось …

– Я тільки сьогодні вранці була в Єревані. Я бачила вчора дітей з батьками, які виходили і перекривали вулиці. Вони влаштовували спеціальні лялькові театри. Були десятки маленьких дітей. Батьки з колясками виходять і перекривають вулиці. Я це бачила на власні очі. Багато говорили, що це нова спеціальна політтехнологія. І взагалі ті люди, які переходили туди-сюди вулицю – це якісь технології.

Так, вони перекривали. Вони стояли. Так, це нові технології. Чесно кажу, я не знаю… Вони дуже розумно вчинили. Вони перекривали вулиці, перекривали дороги, вони завжди закликали, щоб ніколи жоден мітингувальник з поліцією не посварилися, ніколи не лаявся. Знаєте, як це робиться провокаторами.

– Дивно. Чия це заслуга, скажіть? Невже це такий вірменський менталітет? Я не бачила жодного випившого мітингувальника.

Ви не побачите ніколи. Вірменія, до речі, була єдиною країною при Радянському Союзі, де не було витверезників. У нас ніколи не було витверезників.

– Чим це можна пояснити?

Це наша старовина. Це один з найдавніших народів світу. Вірмени можуть і пити, можуть і гуляти, але на своєму місці. Але коли така ситуація, вони завжди тверезі. Ви самі бачили, якщо ви були в Єревані, захоплення молоді. Це я захоплююся. Вони стояли до кінця. І вони дуже правильно вчинили.

– Яка у вас перша думка після відставки прем’єр-міністра?

Чесно скажу вам. Прем’єр-міністра я знав ще з 1990 року. Я в 1990 році був депутатом, він теж був депутатом. Ми в разом з ним були міністрами: я був міністром транспорту і зв’язку, а він був міністром оборони. Ми дружили. Чесно кажучи, для мене несподівано. Але якщо він подав у відставку – значить, він так вважав.

– Яким він був президентом?

Під час його президентства я вже тут працював послом, вже дев’ятий рік я працюю тут послом. Він мене відправив сюди працювати. Вірменія знаходиться в такому геополітичному стані, що Азербайджан, Туреччина… знаєте. Кожен день Ільхам Алієв заявляє про війну з Вірменією. Туреччина – у нас з ними ще історичні питання. Завтра у нас, до речі, день пам’яті геноциду вірменського. 130-я річниця. Геноцид вірменського народу в Османській імперії. За державною програмою знищували півтора мільйона вірмен, бо вірмени християни. А турки знищували вірмен. Знаєте, в цій ситуації поводитися, щоб не було війни. Вони намагалися два роки тому, в квітні. Ви пам’ятаєте, “чотириденна війна” – Азербайджан почав проти нас.
У всіх країнах є корупція, є хабарництво, є покривання тощо. Це було і у нас теж. І Вірменія була. Ви знаєте, тут найголовніше, що йому вдалося – зберегти мир, тримати Вірменію без війни. Дай бог, щоб це тривало. А решта? Якщо буде мир, і вірменський народ, і український народ – ми можемо все створити.

– Хотілося б, щоб ви пофантазувати про те, яка доля тепер чекає Сержа Саргсяна після того, як він гідно оголосив про свою відставку. Він сам сказав публічно про те, що він був неправий. Чи зможе він залишатися в Вірменії?

Я думаю, так. У нас не так, як в інших країнах. Тим більше, що я завжди стежив за цими мітингами. Мітингувальники завжди говорили, що якщо він подасть у відставку, ми гарантуємо безпеку сім’ї і так далі, і тому подібне. Я думаю, він залишиться жити в Вірменії, тому що він сам любить Вірменію. І чесно скажу, я так думаю. Може бути, і ні. Може, я правий чи неправий… Не знаю. Але я точно вирішив, коли закінчиться термін, я буду жити в Україні, в Києві. Так. Я дуже люблю Україну, українців. За ці вісім років у мене якось, знаєте, з’явилося таке бажання, що я дуже люблю цей народ, мені дуже подобається. І в Єревані, і тут… Чому б і ні.

– У вас зараз є бажання поїхати до Єревану і підтримати?

Кого підтримати?

– Народ свій.

А я завжди підтримую народ. У нас півмільйонний народ. Я тут підтримую. Півмільйонна вірменська діаспора. Я тут їх підтримую, підтримував і буду підтримувати. В Єревані вже підтримують.

– Зараз в Єревані дійсно загальнонаціональне свято. Перед завтрашнім днем – 103-й рік геноциду вірменського народу – зовсім два різних настрою. Якщо цей день буде визнаний національним святом, то тут же 24 числа зовсім інші настрої.

У цей день, 24 квітня, незалежно від того, яка ситуація, де б вона не була, все вірмени єдині. Всі вірмени приходять до меморіалу геноциду вірменського народу і покладають квіти. По всьому світу цей день згадують все вірмени. До речі, я запрошую ваш телеканал. У Голосіївському районі є у нас Хачкар. Там буде наш пам’ятний маленький мітинг. Ми не любимо ходи робити, демонстрації проти турецького посольства. Ми такі речі не робимо. Ми робимо культурні заходи.

– Коли у нас Янукович втік, то тут теж і танцювали, і танцювали, і на сцені бачили людей, які хотіли взяти на себе відповідальність за розвиток країни далі. А зараз деяких з цих людей гірше називають, ніж представників минулої влади. Свято – це одне. А що буде далі, як піде ситуація далі?

Будучи в політиці з початку розвалу Радянського Союзу, завжди після таких революцій люди думають, що завтра будемо жити в світле майбутнє, всі питання будуть зняті, всі проблеми будуть вирішені, економічні та інші питання. Але насправді це ж не так.

– Від кого це залежить?

Це, напевно, залежить від того, які люди прийдуть до влади, і яке у них бажання насправді чесно служити народові, який його привів до влади, або нечесно. І для цього треба обов’язково враховувати, що треба час, якийсь дати час: чесно буде служити своєму народові, який привів його привів до влади, чи ні.

– За всі ці десять днів революційних рухів ми не бачили ніяких гасел. Ми не бачили ніяких символів партій опозиційних. Чому не було за ці десять днів ніяких гучних заяв від їхніх лідерів? Ми нічого не знали про інші партії.

Я вам однозначно скажу. Це насправді була революційна ситуація. Тут партії політичні не грали ніякої ролі.

– Так це для них шанс були засвітитися і заявити про себе.

Ні. Я вам один приклад приведу. Вчора, якщо ви були в Єревані на мітингу, коли виступили оратори, підійшла жінка, яка відома… і їй не дали мікрофон, і іншим політикам. Тут політичні партії не грали ніякої ролі. Тут була молодь. Для них політичні партії – це нуль. Я знаю всіх лідерів опозиційних партій, всіх знаю. Але я там не бачив жодного. Не було жодного. Це було бажання вірменської молоді змінити ситуацію.

Нагадаємо, прем’єр-міністр Вірменії Серж Саргсян подав у відставку.

Лідер опозиційного руху “Елк” Нікол Пашинян, який очолює акції протесту в Єревані, звільнений з СІЗО.

Як повідомляв “Прямий”, у столиці Вірменії Єревані на бік протестувальників перейшли військові.

Станом на 22 квітня, у лікарнях вірменської столиці вже перебувало 10 травмованих демонстрантів.

Раніше керівництво вірменської поліції попередило мітингарів про те, що ухвалено рішення про припинення акцій протесту опозиції, зокрема на площі Республіки у центрі Єревана.

Масові акції протесту тривають в Єревані з середини квітня. Їх учасники виступають проти того, щоб колишній президент Вірменії Серж Саргсян зайняв пост прем’єр-міністра.

18 квітня, у Єревані було затримано 86 учасників акцій проти призначення Сержа Саргсяна.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.