Гриневич окреслила межі компромісу стосовно “мовної” статті закону про освіту

Українська сторона готова розглядати рекомендації Венеційської комісії стосовно свого нового закону про освіту, але вони не мають суперечити його провідній ідеї щодо обовязкового володіння представниками нацменшин державною мовою. Про це в ефірі “Прямого” заявила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

За її словами, уряд має врахувати рекомендації комісії, а після цього провести консультації по “мовній” статті закону з представниками нацменшин.

“Ми повинні врахувати рекомендації Венеційської комісії. І тоді в консультаціях з нашими громадами, з нашими національними меншинами, які мешкають на території держави Україна, провести консультації по статті закону. І тут ви розумієте, що будь-які закони ухвалюються в чудовому українському парламенті, де потрібно зібрати голоси під цей закон і під цю статтю. Ясно, що доведеться ще проводити консультації в українському парламенті, і тут може бути різний розвиток подій”, – констатувала вона.

За словами Гриневич, необхідно визначити, наскільки далеко можна зайти в питанні внесення змін до закону.

“Тому що існує провідна ідея: всі представники національних меншин повинні вільно володіти державною мовою. Якщо рекомендації Венеційської комісії зіб’ють цю ідею, то тоді наше питання — наскільки ми можемо враховувати такі рекомендації. Але якщо рекомендації Венеційської комісії будуть стосуватись, наприклад, кількості предметів, які можна навчати мовою меншин — прекрасно, ми можемо це розглядати. Тривалість запровадження і перехідний період – його, можливо, треба видовжити. Можемо теж це розглядати. Тобто, є допустима межа цього компромісу”, – зазначила міністр.

Нагадаємо, 28 вересня вступив у силу закон України 2145-VIII “Про освіту”, згідно з яким мова в усіх школах з представниками нацменшин повинна бути державною. Закон не передбачає існування шкіл з навчанням мовами національних меншин та корінних народів. Проти цього закону різко виступили Угорщина та Румунія. Угорщина, зокрема, заявила, що новий український закон про освіту обмежує права її національної меншини в Україні.

12 жовтня за результатами дебатів Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про навчання нацменшин рідними мовами. 19 жовтня Україна та Угорщина домовилися про спільну роботу над імплементацією закону про освіту.