Гривня буде зміцнюватися: стали відомі причини

Національний Банк України на засіданні, яке відбулося 16-17 липня, прийняв рішення знизити облікову ставку до 17% річних. Раніше основна ставка НБУ становила 17,5% річних. Зниження ставки всього на 50 базисних пунктів можна назвати дуже обережним дією НБУ. Адже на перший погляд, Національний Банк в умовах зміцнення гривні і при інфляційній складовій у 9% у річному обчисленні цілком міг би діяти більш рішуче і знизити ставку на велику величину.

Такої думки дотримуються аналітики “ІГ Універ”.

Як зазначають експерти, можна було б вирішити, що всьому виною вибори і саме через них в НБУ вирішили утриматись від активних дій саме зараз і дочекатися завершення виборчого процесу в країні. “Але ми вважаємо, що обережна політика НБУ має більш глибоке коріння”, – запевнили в “ІГ Універ”.

Основна ставка НБУ в розмірі 17% все ще залишається дуже високою. Тому щодо неї політику НБУ поки ще можна охарактеризувати як досить жорстку. Якщо поглянути на графік знизу, то можна побачити що ставка НБУ в даний момент дуже сильно розійшлася з інфляцією. В кінці 2017 року ставка НБУ була 13,5% і відповідала інфляції того часу становила 14% в рік. На той момент ситуація в країні й економіці не була краще ніж зараз, а скоріше трохи гірше. В даний момент різниця між ставкою і інфляцією становить 8%, що дає Національному банку великий простір для маневру щодо пом’якшення монетарної політики, але НБУ цей простір не використовує і більш того, НБУ сам створив цей розрив між ставкою і інфляцією.

Інфляція і ставка НБУ в%

Обережність НБУ може здивувати, адже в країну заходять гроші, інфляція майже в два рази нижче основної ставки і курс гривні в цьому році зростає. В цей же час сам НБУ прогнозує, що інфляція до кінця року знизитися до рівня 6,3%, а в кінці 2020 року досягне рівня 5%. Так чому ж НБУ продовжує проводити жорстку монетарну політику? Як заявляють в НБУ у своєму прес-релізі: “Високі реальні процентні ставки будуть сприяти інвестиційній привабливості гривневих фінансових інструментів і, відповідно, підтримці обмінного курсу гривні. Крім того, така монетарна політика буде обмежувати тиск з боку споживчого попиту”.

Тобто, перефразовуючи, регулятор каже, що висока ставка потрібна для того, щоб дати інвесторам високу прибутковість по ОВДП у тому, щоб залучати гроші у державний борг. У зв’язку з цим варто на графік вище, де можна чітко побачити, що інфляція і ставка НБУ стали розходитися в своїх значеннях ще на початку 2018 року. А це разом із заявою НБУ наводить на думку, що НБУ ще в 2018 році став заздалегідь готуватися до періоду пікових виплат за державним боргом країни і він діє у зв’язці з інтересами Міністерства фінансів України.

НБУ, як ми вважаємо, з 2018 року свідомо проводить жорстку монетарну політику для того, щоб сприяти більш м’якому проходженню країни через період за піковими платежами за державним боргом. В цілому, в бюджеті 2019 року передбачено виплату 417 млрд. гривень за борговими зобов’язаннями. У поточному третьому кварталі має погасити 133 млрд. гривень за боргом.

Для того, щоб Міністерство фінансів України змогло успішно погасити всі свої зобов’язання, воно має так само успішно залучити інвесторів в новий борг, а для цього інвесторам потрібно запропонувати високу прибутковість по облігаціях. І НБУ в цьому питанні мабуть активно допомагає Мінфіну.

Так само важливо відзначити, що в червні регулятор скасував норму щодо обов’язкового продажу валютної виручки в розмірі 30%. Скасування цієї норми, швидше за все, в певній мірі, розглядається в НБУ як ризик для гривні та фінансової стабільності. У зв’язку з цим треба згадати про те, що в лютому вступив в силу новий закон “Про валюту і валютні операції”, який передбачає більше 20 послаблень на валютному ринку. І НБУ на тлі цього мабуть вирішив перестрахуватися своєї високою ставкою.

У результаті резюмуючи, ми вважаємо, що НБУ з початку 2018 року розпочав посилювати свою монетарну політику врозріз інфляції орієнтуючись на три головних обставини:

1. Для того щоб допомогти Міністерству фінансів України в рефінансуванні боргових зобов’язань в період пікових платежів.

2. Обмежити коливання курсу гривні в умовах лібералізації валютного контролю.

3. Обмежити фінансові ризики країни в період виборів.

Стримана політика НБУ в останній рік цілком виправдана, оскільки вона є як би щитом для реалізації інших дуже важливих і корисних для країни завдань. Але є приказка про те, що “у страху великі очі”. І низку ризиків, що бачив і бачить НБУ, не є ризиками, а позитивними змін для країни.

Вибори в країні не привели до якихось катаклізмів. Новий президент уже зустрічався з місією МВФ. Голова РНБО Олександр Данилюк заявив, що співпраця з МВФ продовжиться.

“На наш погляд, на практиці, лібералізація валютного ринку це не ризик для гривні, а дуже позитивна зміна. Адже будь-які “гроші”, перш ніж увійти в якусь країну, завжди оцінюють те, як вони будуть виходити. І якщо для виходу грошей є обмеження, то найімовірніше, гроші просто спочатку не стануть входити. Більш ліберальні правила гри на валютному ринку відкривають двері для припливу інвестицій в країну”, – йдеться в тексті аналітики “ІГ Універ”.

Україна за останній рік значно вдосконалила своє законодавство. Крім валютної лібералізації так само діє і закон про “номінального утримувача”, що дозволяє іноземцям купувати українські активи, перебуваючи в іншій юрисдикції через третю особу в Україні. Це вже призвело до того, що міжнародний депозитарій Clearstream і Citibank налагодили зв’язок з депозитарієм НБУ та іноземні гроші завдяки цьому і завдяки валютної лібералізації вже почали активно купувати боргові зобов’язання України. Наприклад, 16 липня 2019 року Міністерство фінансів України змогло реалізувати ОВДП на суму понад 33 млрд. гривень. Якщо така тенденція продовжиться, а “вважаємо вона продовжитися, і інтерес іноземних грошей до українських активів буде рости за рахунок дуже високих доходностей, то попит на ОВДП продовжить рости і буде навіть надмірним”.

У результаті те, що з висоти 2018 року здавалося ризиком, в реальних обставинах є позитивним фактором. А ця обставина схиляє чашу терезів на користь зміцнення гривні. І з початку року, гривня, незважаючи на всі негативні прогнози зростає. І як ми вважаємо, оскільки НБУ на останньому засіданні проявив стриманість і обмежився зниженням ставки лише на 0,5%, гривня буде рости і далі, аж до наступного засідання НБУ на початку вересня поточного року.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.