“Ми маємо дуже вузьке, але цілком реальне вікно можливостей для завершення війни”, – Петро Порошенко

Україна отримала унікальний історичний шанс для завершення війни найближчим часом. Наразі ворог демонструє ознаки серйозного ослаблення на міжнародному рівні. Проте всередині країни виникають нові виклики, які можуть поставити під загрозу національну безпеку та єдність. Про внутрішні виклики та про ситуацію на міжнародній арені в ексклюзивному інтерв’ю “Прямому” розповів п’ятий президент України ПЕТРО ПОРОШЕНКО.

Ведуча: Петре Олексійовичу, вітаю вас! Ми щиро чекали на вас і вдячні, що ви так швидко відгукнулися на наше запрошення. Ми знаємо, що ви завжди підтримуєте свободу слова та незалежні медіа, яких в Україні лишилося не так багато.

Петро Порошенко: Вітаю вас. Я також дуже радий бути тут і щиро дякую за запрошення. Я особливо поважаю телеканал “Прямий”. Ви великі молодці, вам великий респект і повага!

Ведуча: Останні заяви та події цих днів вимагають глибокого аналізу. Зокрема, після зустрічі в Лондоні лідерів Великої Британії, Франції, Німеччини та України з’явилися нові пропозиції щодо припинення бойових дій. Вони закликали Путіна до негайного припинення вогню, причому нинішня лінія зіткнення має стати відправною точкою для переговорів. Позиція Заходу полягає в тому, що кордони не можна змінювати силою, а право України обирати союзи має поважатися. Проте багатьом це нагадує Мінські угоди. Як ви оцінюєте ці ініціативи і чи дійсно це схоже на новий “Мінськ”?

Петро Порошенко: Дуже дякую за це запитання. Насправді я хочу привернути вашу увагу до того, що ми дійсно маємо зараз дуже вузьке, але цілком реальне вікно можливостей для завершення війни.

Я вважаю абсолютно хибною логіку, коли ми спочатку висували певні територіальні умови для початку переговорів, а потім уже говорили про гарантії безпеки. Ні, це неправильний шлях. Я категорично відкидаю так звані 28 пунктів “плану Путіна”, які нібито були погоджені свого часу в Стамбулі. Це абсолютно кадебістський сценарій, а Путін — офіцер КДБ. Якщо в плані буде 15, 20 або 28 пунктів, ми просто заплутаємося в них і втратимо головну мету, заради якої починаються переговори. Миру так не досягти.

Я презентував власний план усім без винятку послам країн — членів Європейського Союзу, які одночасно є членами НАТО, і це викликало величезний інтерес. Також я представив його під час зустрічі з президентом Зеленським. Попри складний характер нашої розмови, я вперше побачив кардинальну зміну: ми можемо наблизитися до спільного бачення завершення війни. Раніше в його виступах я цього інтуїтивно не відчував. Що ж дає мені підстави для стриманого оптимізму і чому я кажу про наявне вікно можливостей? Насамперед тому, що Путін зараз слабкий. І я готовий це аргументувати.

Ведуча: Наскільки реальним, а не віртуальним є це “вікно можливостей”? Днями ви зустрічалися з послами всіх 27 країн ЄС і презентували їм свій план миру. Чому саме зараз виник цей шанс і які ваші головні аргументи?

Петро Порошенко: Спробую детально аргументувати свою позицію.

По-перше, слабкість Путіна. Звісно, він не готовий припиняти війну добровільно. Але зараз наші скоординовані дії з партнерами можуть забезпечити ефективний тиск і примусити його до миру. Подивіться на його поразки у світі: зона впливу Росії скорочується, мов шагренева шкіра. Сьогодні Путін програв Вірменію. Це дуже знакова подія. Росія тиснула на уряд Нікола Пашиняна всіма можливими способами: від прямого шантажу й закриття ринків для фруктів, вина, тютюну та спецій до погроз застосувати “український сценарій”. Результат — понад 50% громадян Вірменії підтримали європейський вектор розвитку і висловилися проти Росії. Для Кремля це нищівна поразка.

До цього була аналогічна поразка Путіна в Молдові на президентських виборах, де перемогла Мая Санду, та на референдумі щодо вступу до ЄС. Не допомогли ні Придністров’я, ні газовий шантаж, ні Telegram-технології та десанти політтехнологів на підтримку Додона й інших проросійських сил. Третя поразка — Угорщина, де Путін ледь не гопака танцював, щоб допомогти Орбану, який 16 років правив країною і робив усе для блокування євроатлантичної інтеграції України та фінансової допомоги. Натомість угорці конституційною більшістю підтримали нового проєвропейського лідера Петера Мадяра. Додайте сюди поразку Мадуро у Венесуелі, критичну ситуацію на Кубі, розгром російських ПВК у Малі та втрату впливу в Субсахарській Африці. Світ бачить, що Путін більше не здатний гарантувати своїм сателітам ні безпеку, ні фінанси, ні зброю.

По-друге, ситуація на фронті. Попри надзвичайно важке становище та колосальне навантаження на Збройні сили України, просування окупантів уповільнилося майже до нуля. Головнокомандувач Сирський оголосив перші цифри: за останній місяць ми звільнили на 100 квадратних кілометрів території більше, ніж захопили росіяни. Лише за один місяць ворог втратив убитими та важкопораненими близько 30 тисяч військових. Путін не може ігнорувати такі втрати.

По-третє, економіка. Попри високі ціни на нафту та транзит нафтопроводом “Дружба” через Україну, обсяги російського експорту впали до рекордно низького рівня. Російський бюджет має тотальний дефіцит, їм дедалі важче фінансувати війну. Продаж золота на азійських ринках уже не покриває їхніх видатків. Росіяни здатні залучати за контрактом на 20% менше військовослужбовців, ніж ліквідують ЗСУ.

Які сигнали має почути Путін? Перший — це негайне, всеохопне та безумовне припинення вогню (immediate, comprehensive, unconditional ceasefire). Проти цього сигналу Росія не зможе нічого заперечити перед світовою спільнотою.

Другий фактор — це зростання ефективності нашого нового типу дипломатії, а саме “дипломатії дронів”. Раніше наші дрони не долітали до російських тилових об’єктів у таких масштабах. Тепер вони успішно уражають російські НПЗ, склади боєприпасів та центри ухвалення рішень. Це демонструє повну неспроможність російської ППО протистояти сучасним українським безпілотникам зі штучним інтелектом. Їхні широко рекламовані системи С-300, С-400 та “Панцир” виявилися неефективними. Тепер це лише питання арифметики: якщо вони здатні збивати 100 дронів — ми запустимо 200; якщо 400 — ми запустимо тисячу. Росію від українських Збройних сил не врятує нічого, крім припинення вогню.

По-четверте, консолідація союзників. Дуже знаковою є зустріч у Лондоні. Якщо раніше нам висували умови та передумови, то зараз Німеччина, Франція та Велика Британія заговорили в один голос із нами. Це фактично “нормандський формат плюс”. Наша вимога чітка: негайне припинення вогню. Якщо Путін цього не почує, ми застосуємо план “Б”: ще більше далекобійної зброї, більше ППО, посилення санкцій та блокування тіньового флоту Росії.

Для реалізації цього плану нам потрібна синхронізація зусиль Європи та США. Зараз Дональд Трамп перебуває напередодні проміжних виборів до Конгресу. Головне питання, яке хвилює американських виборців, — це інфляція та ціни на пальне. Допомога Україні для США — це не благодійність, а стратегічна інвестиція в глобальну безпеку. Трамп зацікавлений у вирішенні кризи в Перській затоці та зниженні цін на нафту, що боляче вдарить по Росії.

Звісно, ми платимо страшну ціну за цю війну. Наші міста — Запоріжжя, Дніпро, Павлоград, Суми, Херсон, Чернігів — фактично стали прифронтовими. Щодня гинуть люди від “шахедів”, “іскандерів” та “калібрів”. Це також мотивує нас шукати можливості для припинення вогню, бо немає у світі нації, яка прагнула б миру більше, ніж українці.

Я пропонував послам ЄС призначити спеціального уповноваженого представника Єврокомісії для майбутніх переговорів. Нам потрібен потужний дипломат рівня Курта Волкера, якого свого часу призначив Трамп для Мінського процесу. Спільна позиція з нашими західними партнерами зробить Україну сильнішою на переговорах. Коли буде зупинено вогонь і гарантовано постачання зброї, на порядку денному залишиться одне ключове питання — повноправне членство України в НАТО.

Ведуча: Зараз у суспільстві та серед експертів панує значний скепсис щодо спроможності НАТО реально протидіяти російським провокаціям. Ми бачимо, як російські безпілотники порушують повітряний простір Румунії чи падають на цивільні об’єкти, а у відповідь чуємо лише “глибоке занепокоєння”. Чому ви продовжуєте наполягати на членстві в НАТО як на головній безпековій гарантії для України? Ви досі вірите в Альянс?

Петро Порошенко: Ви абсолютно праві щодо наявності скепсису, причому не лише в Україні, а й у світі. Але для мене склянка завжди наполовину повна, тоді як для скептиків вона наполовину порожня. Моя порада всім: не впадайте у депресію та вірте в перемогу.

Чи здатне НАТО захистити Україну прямо зараз, у нинішньому статусі? Ні. Але саме тому ми маємо стати повноправними членами Альянсу. Сьогодні цю позицію підтримала прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен — надзвичайна подруга України. Вона відверто визнала: якби Україну прийняли до НАТО раніше, цієї війни взагалі б не було. Україна має найсильнішу та найдосвідченішу армію на європейському континенті. Вступ України до НАТО — це не про участь у бойових діях, це про недопущення початку нової широкомасштабної війни в майбутньому. Мій чіткий прогноз: до 2030 року питання отримання Україною “зеленого світла” на вступ до НАТО буде остаточно вирішене. Але першочергове завдання для цього — зупинити війну.

Ведуча: Ви згадали про вашу першу за кілька років зустріч із Володимиром Зеленським на Банковій, де ви обговорювали питання миру. Чи говорили ви з ним про створення коаліції національної єдності? Адже останні соціологічні опитування показують, що понад 60% українців підтримують цю ідею.

Петро Порошенко: Звісно, ми говорили про це. Ми домовилися не розголошувати всіх деталей розмови, і я буду триматися цього слова. Скажу відверто: це нелегкий шлях, і ми поки що не вийшли на остаточні домовленості, адже наші стартові позиції були дуже далекими.

Проте нам конче необхідно повернутися до нормального політичного життя — до того, що в США після Першої світової війни називали “Back to Normalcy” або “Return to Normality”. Нам потрібно відновити нормальну роботу парламенту та повернути йому контрольну функцію. Коли Верховна Рада не контролює процеси, а просто виконує вказівки з Банкової, розквітає корупція, виникають проблеми з оборонними закупівлями, будівництвом фортифікацій та атаками на незалежну антикорупційну інфраструктуру.

Сьогоднішня монобільшість не здатна самостійно ухвалювати закони, навіть залучаючи уламки забороненої ОПЗЖ. Проте зараз у нас нарешті розпочинається конструктивний діалог. Вперше за сім років до опозиції прийшла урядова делегація, з’явився спікер парламенту, а наші пропозиції були враховані в низці законів: від військового збору до євроінтеграційних ініціатив.

Ми також конструктивно поспілкувалися з міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим. Він презентував чітку програму реформ та попросив про допомогу. Для нас це не політичні ігри, а відповідальне ставлення до оборони держави. Також я відзначу певні позитивні зміни в координації між Офісом Президента та парламентом після кадрових оновлень. Формат спілкування президента віч-на-віч із керівниками фракцій є дуже корисним. Від цього діалогу виграли абсолютно всі: і військові, і президент, і опозиція, а головне — виграла Україна.

Ведуча: Щодо нашого членства в Європейському Союзі: влада часто озвучує гучні дати та обіцянки, проте експерти зазначають, що реальні реформи, зокрема план реформ із 10 пунктів (“план Качки-Кос”), фактично стоять на місці. Чи існує ризик того, що нас розділять у пакеті з Молдовою і які наші реальні шанси стати членом ЄС до 2030 року?

Петро Порошенко: Ризик того, що нас розділять із Молдовою, дійсно існує. І не тому, що нас хтось не любить, а тому, що Кишинів уже виконав значну частину своєї домашньої роботи, тоді як у нас у багатьох сферах іще “кінь не валявся”. Наш парламент перебуває у кризі, але “Європейська Солідарність” пропонує просте рішення: залучіть нас до розробки законопроєктів, ми приберемо звідти шкідливі норми, підвищимо якість документів і дамо за них голоси.

Зараз ми перебуваємо на надзвичайно важливому етапі. Європейська комісія затвердила пакет допомоги на 90 мільярдів євро, який забезпечується доходами від заморожених російських активів. Це дуже вигідна для нас фінансова конструкція. Проте в документі чітко прописано: у разі відкату реформ (backslide of reforms) ці кошти доведеться повертати. Це серйозна мотивація для влади.

Днями я мав плідну зустріч із єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос. Найближчим часом Україна має отримати черговий транш у розмірі 2,8 мільярда євро. Ми обговорили пріоритетні законопроєкти, зокрема реформу Державного бюро розслідувань (ДБР) та очищення системи фінансового моніторингу. Окрім цього, вже 15 червня має відбутися відкриття першого переговорного кластеру “Fundamentals” щодо верховенства права. Навіть Угорщина зняла свої заперечення щодо цього питання. Наше завдання на липень — відкрити наступні сім кластерів. Якщо ми не продемонструємо динаміку, Молдова піде вперед разом із балканськими країнами, а Україну просто “скинуть із цього потяга”.

Ми з пані Кос також детально обговорили питання широкого залучення всіх політичних та суспільних сил до процесу євроінтеграції. Інтеграція до ЄС — це не справа однієї політичної сили чи окремих урядовців. Це спільна робота президента, уряду, парламенту, громадського сектору, місцевого самоврядування та журналістів.

Тільки єдність допоможе нам вийти з російської сфери впливу раз і назавжди. Нам не можна зупинятися, адже рух до ЄС схожий на їзду велосипедом: або ти постійно крутиш педалі та їдеш у Брюссель, або падаєш і тебе знову затягує в Росію. Іншого шляху немає.

Ведуча: Останнє запитання, яке є надзвичайно важливим. З оборонного бюджету, а саме з коштів на закупівлю озброєння для ЗСУ, хочуть забрати близько 40 мільярдів гривень. Чи є шанс змінити це рішення?

Петро Порошенко: Я знову повторю, що склянка наполовину повна, хоча ухвалити правильне рішення завтра буде надзвичайно важко. На жаль, керівництво монобільшості дало команду взагалі не підтримувати жодних опозиційних правок.

Але як можна забирати 40 мільярдів гривень із закупівлі зброї під час повномасштабної війни? Президент заявляє про необхідність підвищення грошового забезпечення військовослужбовців на передовій, але ці витрати не закладаються до бюджету в повному обсязі. Натомість влада пропонує витрачати гроші на сумнівні піар-проєкти, “зимову тисячу” чи виробництво телевізійних фільмів. Це абсолютно антидержавна політика.

Я виступатиму у Верховній Раді та намагатимусь переконати колег. Нинішня ситуація дуже нагадує кінець 2021 року, коли ми вимагали виділити додаткові 100 мільярдів гривень на розгортання бригад територіальної оборони, а нам відповідали, що гроші потрібні на будівництво доріг. Кожен українець, купуючи військові облігації чи сплачуючи військовий збір, має бути впевнений, що його кошти спрямовуються виключно на потреби сил оборони, а не на корупційні оборудки.

Аналогічна ситуація і в енергетиці: тарифи підвищують, але генерація не захищена від російських ударів. Влада не будує маневрові потужності, не накопичує запасів трансформаторів і сподівається, що чергову зиму ми пройдемо “якось так”. Цього не буде. Єдиний вихід із цієї системної кризи — створення уряду національної єдності, прозорість державних закупівель та жорстка боротьба з корупцією в оборонній сфері. Ми будемо боротися за це і точно не мовчатимемо.

Ведуча: Дякуємо вам, Петре Олексійовичу. Віримо, що порозуміння буде знайдено, і наступного разу ми говоритимемо вже при повністю наповненій склянці. 

Петро Порошенко: Дякую вам за запрошення! Наступного разу я обов’язково прийду з морозивом від “Рошен”. Я з подивом дізнався, що відео з цим морозивом у моєму TikTok та Facebook набирають мільйонні перегляди. Наступного разу покажу вам нове морозиво з котиками, а весь прибуток ми передамо нашим “котикам” у Збройних силах України, які зараз героїчно нищать ворога на передовій.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Х, Telegram та Instagram.