Наступ на парламентаризм? Чи порушила влада Конституцію під час прийняття “антиолігархічного” закону 

23 вересня Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)”. Голосування відбувалось за відсутності спікера парламенту Дмитра Разумкова. Крім того, під час прийняття документу народним депутатам не дали можливості озвучити свої правки й поставити їх на голосування.

Чи дійсно влада порушила конституційні права народних депутатів під час прийняття “антиолігархічного” закону  – розбирався PRM.UA.

Порушення і юридичні помилки: як відбувалось голосування

На засіданні Ради був відсутній голова парламенту Дмитро Разумков, який перебував на ізоляції через коронавірус. Напередодні голосування він дав коментар “Прямому” й закликав депутатів не порушувати регламент і дати парламентарям можливість розглянути всі правки до законопроєкту.

Водночас видання LB.ua з посиланням на власні джерела повідомляє, що Разумков поставив розгляд закону “про олігархів” на 10-ту годину ранку. За словами співрозмовника з монобільшості, у цей час депутати встигають прибути до зали парламенту. До того ж того дня проросійська фракція ОПЗЖ збирала мітинг перед Радою, що також було перешкодою вчасного прибуття депутатів на засідання.

Втім, під крики “Ганьба!” і “Геть диктатуру” представники змогли проштовхнути “антиолігархічний” закон.

“За” проголосувало 279 депутатів. Члени фракції  “Слуга народу”  дали 229 голосів, депутатська група “За майбутнє” – 18, група “Довіра” – 15,  “Голос” (об’єднання “Справедливість”) – 11, позафракційних нардепів – 6.

Законопроєкт розглядали за спецпроцедурою – депутатів позбавили права озвучити й поставити на голосування свої поправки. На голосування ставилися лише основоположні поправки до статей законопроєкту, які схвалив профільний комітет. Всього до проєкту закону було подано понад 1200 поправок.

Відверте порушення процедури ухвалення закону й регламенту роботи Верховної Ради викликали обурення серед опозиційних фракцій. Так, народна депутатка від “Європейської Солідарності” публічно заявила про диктатуру в Раді й назвала заступника голови парламенту Руслана Стефанчука диктатором.

На думку депутатки таке голосування за закон “про олігархів” свідчить, що монобільшість Зеленського у парламенті йде шляхом Путіна і Лукашенка.

Втім, серед “слуг народу” також були ті, хто не підтримував “антиолігархічний закон”. Так, народна депутатка Людмила Буймістер відмовилась давати вій голос за президентський законопроєкт, чим викликала обурення себе колег у монобільшості.

Пізніше з цього приводу висловився голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія завив про можливе виключення Буймістер з лав парламенської монобільності.

“Багато моїх депутатів зараз підходять і кажуть, що пані Буймістер треба виключати з фракції за таку “червону позицію”. Я знаю, що пані Буймістер не проти того, щоб її виключали. Ми будемо вирішувати: чи ми будемо її мучити – і нехай вона залишається у фракції, чи… Я думаю, що треба з нею спілкуватися”, – сказав нардеп.

За його словами сама Буймістер начебто й не проти того, аби вийти з фракції.

“Я вважаю, що з точки зору партійної дисципліни треба включати. Але це буде вирішувати 70% фракції на засіданні. Можливо, зробимо це в Трускавці”, – сказав Арахамія.

Наступного дня стало відомо, що одну зі статей закону хочуть переголосувати, оскільки під час минулого голосування ухвалили правки, які суперечать одна одній. Про це повідомив лідер фракції “Голос” Ярослав Железняк.

“Врахували одночасно три (396, 398, 406) правки, які суперечать одна одній. Відповідно тепер хочуть знову переголосувати статтю 5 закону. Стаття про те, як олігарх визнається олігархом. Чи треба було так поспішати і гнати по беззаконню вчора, щоб сьогодні вже починати його судомно виправляти?”, – написав Железняк.

Железняк зазначив, що експерти не один раз наголошували на тому, що у законі є “юридичні помилки”.

“Тепер потрібно ще одне голосування в Раді (по ст. 131) щоб виправити юридичну колізію. Інакше не підпишуть…Вчора витерли ноги об Регламент, щоб на наступному тижні (або пізніше) знову виносити закон на голосування”, – зазначив депутат.

Що кажуть опозиційні політики про прийняття “антиолігархічного закону”

На думку народного депутата від “Європейської Солідарності” Олега Синютки, закон “про олігархів” є початком диктатури Зеленського.

“Велике крадівництво”, яке фінансується владою – це якраз і є ґрунт для народження нових олігархів. І суми коштів, які фотокореспондент зловив на екрані одного зі “слуг”, справді говорять, що якщо в парламенті роздають за голосування по 100 тисяч доларів, то сума у 20 мільйонів, яка зайшла за ці голосування — це є катастрофічно-астрономічна”, – вважає політик.

Народний депутат також звернув увагу на порушення під час сьогоднішнього голосування.

“А ще більша небезпека, що в Україні знищується парламентаризм. І це почалося не сьогодні в сесійній залі. Засідання комітету, яке розглядало це питання, відбувалося тишком-нишком, знаєте, як “злодії в законі” – зібралися, щоб заховатися від суспільства. І тих людей, які подавали правки, просто не повідомили”, – сказав Синютка.

Його колега з фракції “Голос” Сергій Рахманін наголошує, що закон “про олігархів” та голосування за нього суперечать Конституції України.

“Я вважаю цей закон законодавчим спамом. Просто не хотів витрачати свій час і віддавати свій голос у будь-якому вигляді за цей закон. Його проблема в тому, що він є брутальним порушенням Конституції. І легкість, з якою його ухвалювали, мене бентежить. Найгірше, що трапилося сьогодні — переважна більшість людей, які голосували за цей закон, не розуміли, за що вони голосували. І це найстрашніше, що взагалі може бути. Злочинний парламент менш страшний, ніж дурний парламент”, — переконаний Рахманін.

Він також зауважив, що мінімум десять людей звернуло увагу на правки до закону, але перший заступник голови Ради Руслан Стефанчук їх проігнорував.

“Була певна маніпуляція і підміна понять. Умовно кажучи, є можливість для парламенту, якщо він вважає за необхідне, проходитись по пропозиціях не за переліком пропозицій, не за нумерацією, а за так званим угрупуванням за розділами. Але ця процедура не означає, що решта поправок не має ставитись на голосування і людям мають обмежити їхнє право на цих правках наполягати або хоча б озвучити. Для будь-якого депутата надається право поставити на підтвердження будь-яку правку — про це взагалі не згадали. Хоча щонайменше десятеро людей звертали увагу Стефанчука, що є ще правки на підтвердження, але він цього не ставив”, — сказав політик.

Рахманін підкреслив, що під час голосування за “антиолігархічний” закон провладні депутати “відкрили скриньку Пандори”.

Співголова фракції “Європейської Солідарності” Артур Геращенко вважає, що політика президента Зеленського та “слуг народу” імітує дії білоруського диктатора Олександра Лукашенка та його російського колегу Володимира Путіна.

“Ключове, що сталося у парламенті – заткнули рота опозиції. Нагадаю, коли Путін почав будувати “путінізм” в Росії, він розпочав з того, що він заткнув рота опозиції. А після того просто прибрав тих, хто не догодив його політиці. І там не просто прибирали з суспільного чи економічного життя, доходило і до вбивств. Білорусь – так само. Спочатку там заткнули рота опозиції, а після того почали прибирати всіх неугодних. Ми бачимо, що пан Зеленський іде саме таким шляхом.”, – розповів Герасимов.

За його словами, Зеленський наразі рухається тим самим шляхом. Представник “Європейської Солідарності” нагадав, що парламентаризм є ключовим елементом демократії.

Лідерка “Голосу” Кіра Рудик також вважає, що під час голосування за «антиолігархічний» закон було здійснено наступ на український парламентаризм.

“Слово, яким можна схарактеризувати цей день – це “ганьба”. Наступ на парламентаризм, який відбувся під час голосування – він відбувся не лише в парламенті дев’ятого скликання. Це скринька Пандори, яку відкрили для всіх інших парламентів. Тепер спікер або виконуючий обов’язки зможе робити все, що завгодно. Зокрема ставити на голосування закон, де жоден із парламентарів не зможе поставити свої правки на підтвердження. Це жах. Це дає набагато менше можливості опозиції змінювати країну так, як ми хотіли, як нас обирали люди. Абсолютно ганебний день”, – наголошує депутатка.

Вона додала, що їй соромно за те, що частина фракції “Голос” проголосувала за “антиолігархічний закон” попри те, що загалом позиція фракції була не голосувати.

“Ми тепер дуже чітко розуміємо, хто стояв за цими атаками на “Голос” протягом останніх пів року. Ми розуміємо, що сьогодні голосували виключно “слуги” та їх слуги. Тому я стверджую, що Офіс президента стоїть за підкупом наших депутатів, які сьогодні проголосували за цей закон. Жодної іншої причини їм голосувати за нього не було”, – сказала Рудик.

Про загрозу диктатури також попереджає народний депутат від “ЄС” Микола Княжицький. На його думку, головною метою прийняття “антиолігархічного” закону було посилення повноважень Зеленського.

Він також зазначив, що фракції Коломойського, Веревського, більшість людей Ахметова й частина “Голосу” обмежили права депутатів в обговоренні поправок, завдяки яким закон дійсно міг стати антиолігархічним.

Експертна думка: в чому загроза так званого “антиолігархічного” закону

PRM.UA розпитав політичних експертів щодо негативних наслідків прийняття закону “про олігархів” та ймовірного краху парламентаризму в Україні.

На думку політичного експерта Тараса Чорновола, депутати від монобільшості чітко показали, що будуть приймати лише ті закони, які вигідні Банковій.

“Ми бачимо свавілля, якого ніколи не було в українському парламенті. Навіть коли Рада була достатньо ручною, коли там формувалась вигідна владі більшість. Але все одно, таких речей, як зараз, у минулих скликаннях не було.

Коли виникла монобільшість, її лідери та учасники від самого початку демонстративно показали, що вони не визнають своєї суб’єктності. Вони взагалі не розуміють, що у нас за Конституцією парламентсько-президентська республіка. Монобільшість чітко показала, що всі накази й вказівки  їм мають віддаватись виключно з Банкової. І на це згодилися практично всі. Були моменти, коли вони щось недоголосовували, щось зривали, але в основному вони підтримували позицію ручного інструмента Офісу Зеленського”, – каже Чорновіл.

Він також вважає, що фінансова залежність “слуг народу” від Банкової стала основною причиною знищення парламентаризму.

“Слуг” поставили на дуже високу зарплату, яка йде з “общака” олігархів. Саме за ці гроші й був проголосований “антиолігархічний” закон. Абсурдна ситуація. І завдяки високим зарплатам вигідні для Банкової законопроєкти набирають від 225 до 230 з гаком голосів. Це повна смерть парламенту, принаймні до кінця цього скликання”, – переконаний експерт.

Його доповнює керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко, який вважає, що в Офісі президента повертаються до законодавчої практики часів Януковича.

“Зараз Україна далека від того, щоб демонструвати еталон парламентаризму, позаяк президент хоче отримати більше повноважень і розширити свій вплив. Парламент поставлений у такі рамки, що він має виконувати рішення Банкової. Контрольна функція Ради повною мірою відсутня, коли опозиція контролює ключові комітети й здійснює нагляд за владою в парламенті”, – говорить експерт.

Водночас директор Інституту світової політики Євген Магда вбачає вплив Російської Федерації у просуванні  в Україні так званого “антиолігархічного” закону.

“Я бачу в цьому гібридний вплив Росії. Вона просуває вигідний для неї сценарій через своїх агентів впливу  під виглядом боротьби з олігархами. Цю “боротьбу” пересічний громадянин буде всіляко підтримувати, але при цьому мало хто дивився цей законопроєкт і уявляє, до чого він призведе. Насправді цей законопроєкт є прагненням обмежити можливості створення політичної конкуренції Зеленському”, – вважає Магда.

Він також вважає, що цей закон направлений у першу чергу проти п’ятого президента України Петра Порошенка, а також всіх, хто створюватиме конкуренцію Зеленському.

Олександр Мусієнко також вважає, що закон “про олігархів” може використовуватись для боротьби з політичними опонентами Зеленського.

“Закон також може бути застосований проти опонентів чинної влади, якщо розширити повноваження РНБО. Можна сказати, що, мовляв, є такий олігарх, ми його включили до “реєстру”. А насправді це може бути просто опонент влади, до якого не може бути претензій з точки зору закону. Коли щось важко довести через суд – адже це довга й кропітка робота – набагато легше когось звинуватити й шельмувати “олігархом”. А якщо цей закон буде поширюватись на великий бізнес, то це нагадуватиме якийсь комунізм, бо ми цькуватимемо людей залежно від їх майнового стану. Це недопустимо, якщо ми будуємо в Україні ринкову економіку” – говорить експерт.

З ним погоджується Тарас Чорновіл, який нагадує слова міністра юстиції Дениса Малюськи, який прямо сказав, що метою закону “про олігархів” є створення проблем для лідера “Європейської Солідарності”.

Олександр Мусієнко вважає, що закон “про олігархів” також може бути використаний для тиску на великий бізнес.

“Закон “про олігархів” переслідує дві мети. Перша – це медійна та піар складова. Адже історія з цим законом, а потім і з прийняттям нових законів, інструкцій, реєстрів тощо – все це може розтягнутись на довгий час. По-друге, за допомогою цього закону можна буде тиснути на окремих заможних людей, яких назвуть «олігархами». До речі, останнім часом представники влади говорять саме про великий бізнес, а не про олігархів. Так от, цей закон може бути використаний для тиску на бізнес, щоб робити власників великого бізнесу лояльнішими до влади. Їх також позбавляють можливості оскаржити рішення РНБО”, – зазначає експерт.

На думку ж Євгена Магди, “антиолігархічний” закон також має виконувати популістську функцію й демонструвати нібито боротьбу президента  з олігархами.

Своєю чергою Олександр Мусієнко переконаний, що “антиолігархічний” закон є передусім піаром Банкової.

“Абсолютно наївно думати, що заможним людям можна заборонити фінансувати політичні сили, якщо це є світовою практикою. Кому потрібно – той знайде спосіб та обійде цю заборону. А ці декларації, які треба подавати “олігархам”. Ну будуть вони їх подавати, і що? Ці декларації не мають жодної юридичної сили. Тиснути на ЗМІ теж важно, бо змінити структуру власності теж не є проблемою. Тому, “антиолігархічний” закон має, перш за все, медійно-пропагандистський характер та немає нічого спільного зі справжньою боротьбою з олігархами.

Експерти також розповіли про наслідки, які можуть бути в разі нехтуванням висновку Венеційської комісії щодо “антиолігархічного” закону.

“Венеційська комісія попередила, щоб закон “про олігархів” не розглядали до оприлюднення висновків. Попередньо комісія вже розглянула його – там суцільний мрак. А якщо закон приймуть до офіційних висновків, то доведеться або здавати назад, або навіть втратити місце в Раді Європи. А ініціатором нашого виключення буде Росія, яку інші підтримають. Адже нехтування своєю Конституцією та рекомендаціями Венеційської комісії є несумісним з членством у Раді Європи”, – говорить Тарас Чорновіл.

На думку Євгена Магди, якщо Україна не візьме до уваги вердикт Венеційської комісії, то це означатиме фактично відмову від євроінтеграції

“Прийняття до уваги висновків Венеційської комісії не є директивно прямим. Але це пов’язано з тим, наскільки щиро ми рухаємось шляхом європейської та євроатлантичної інтеграції. Попередні висновки комісії говорять про те, що “антиолігархічний” закон ухвалювати не можна. В грудні будуть офіційні висновки. Якщо після цього Верховна Рада й пальцем не поворушить, або вийде Арахамія й скаже, що нам не потрібні висновки Венеційської комісії, то висновки щодо нашої євроінтеграції будуть очевидними”, – вважає Магда.

На думку спікера Верховної Ради Дмитро Разумкова у президентському законопроєкті про олігархів існує конфлікт інтересів, оскільки, гіпотетично, олігархи можуть бути в складі РНБО, яке й визначатиме людину олігархом.

Крім того, помічник держсекретаря США Деніел Фрід заявив, деолігархізація не повинна стати перерозподілом власності на користь нових олігархів біля влади.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.