Нечіткість норм закону про “викривачів” корупції може призвести до серйозних зловживань – Сюмар

Закон про викривачів корупції, ухвалений Верховною радою, не містить чітких норм, які регулюють правовий статус викривачів корупції, їх права та гарантії захисту прав інших громадян через ймовірне подання недостовірної інформації.

Про це сказала депутат фракції “Європейська Солідарність” Вікторія Сюмар, коментуючи прийняття закону про внесення змін до закону України “Про запобігання корупції” щодо викривачів корупції.

“В принципі, філософія закону дуже правильна, це дійсно відповідає Європейській конвенції щодо протидії корупції”, – зауважила Вікторія Сюмар.

Водночас вона підкреслила, що в європейському законодавстві мова йде про інсайдерів, і їх права вступають не з моменту повідомлення про корупційний злочин.

“Це дуже важливо, бо в Європейській конвенції ці норми дуже чітко прописані. Ми мали б йти тут у відповідності до того, як це робиться в країнах Європи і США”, – наголосила вона.

Депутат зазначила, що в ухваленому законі немає чіткого визначення хто такий викривач, немає чіткого визначення що таке момент початку захисту його прав, і нечітко визначено поняття винагороди викривача.

“Це може призвести справді до зловживань”, – переконана Вікторія Сюмар.

Вона також розкритикувала норму закону, згідно з якою перевірку повідомлень викривачів про корупцію здійснюватиме Національне агентство запобігання корупції. За її словами, більше повноважень та можливостей для проведення такої перевірки має Національне антикорупційне бюро і депутати пропонували включити норму про залучення НАБУ до перевірки такої інформації, однак поправка не була підтримала.

“Включення сюди НАБУ, як це пропонувалося поправками, було б логічним. А так, ви собі уявляєте, якщо буде величезний вал повідомлень і не буде адекватної швидкої реакції, до чого це призведе? До чергового розчарування людей у спроможності правоохоронної системи”, – сказала депутат фракції “ЄС”.

“Чіткість в законах, а не поспіх, потрібна саме для того, щоб це працювало правильно і люди сказали – так, це інструмент, який дав ефективний результат”, – також сказала Вікторія Сюмар.

Парламентар також вважає, що запровадження норми закону про винагороду викривачам може призвести до того, що з бюджету можуть бути виплачені великі суми коштів за фактично неперевірені корупційні злочини, які ще не доведені до суду.

“Однозначно. Більше того, люди будуть серйозно наполягати (на отриманні винагороди – ред.). Тому що оцінка завданої державі шкоди може бути одна і тоді люди будуть наполягати на досить великих сумах. Ми зараз бачимо, які виставляються претензії щодо завданих державі збитків. І очевидно, що буде спроба отримати свої 10%”, – зазначила Вікторія Сюмар.

Вона додала: “Але як це буде реалізовано на практиці й скільки людей буде незадоволено внаслідок цього – це теж питання. І про це теж потрібно було подумати. В цих речах дуже важлива конкретика: коли зрозуміло, де бюджет взяв ці гроші, зрозуміло з чого вирахувалися ці 10%”.

Крім того, в чинному законодавстві передбачена відповідальність за недостовірну інформацію, однак потрібно ще довести умисел викривача у поданні завідомо недостовірної інформації. «Якщо людина є недобросовісний заявник, то ви можете це оскаржити. Якщо це був наклеп… Хоча це буде складно довести, тому що потрібно доводити умисел”, – пояснила вона.

Депутат України від партії “Європейська солідарність” Артур Герасимов впевнений, законопроєкт про викривачів корупції повертає Україну до 1937 року.

Нагадаємо, 17 жовтня Верховна Рада ухвалила закон про “викривачів” корупції.

13 вересня Верховна Рада прийняла у першому читанні президентський законопроект №1010 “Про внесення змін до закону України “Про запобігання корупції” щодо викривачів корупції.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.