Новій главі ЄЦБ Крістін Лагард дістанеться складна спадщина: економіка ЄС на межі рецесії
Кандидатура Крістін Лагард схвалена Європарламентом на пост глави Європейського центрального банку. Однак досвідченого управлінця чекають серйозні складнощі – Європа переживає складні часи.
Такої думки дотримуються аналітики “ІГ Універ”.
Європарламент схвалив призначення Крістін Лагард на пост глави Європейського центрального банку. Тепер для її остаточного затвердження на пост глави ЄЦБ потрібно щоб її так само затвердили лідери країн ЄС на саміті ЄС, який відбудеться 17-18 жовтня. І швидше за все з цим питанням проблем не буде, тоді з 1 листопада вона почне свою роботу в якості нового глави ЄЦБ.
Лагард стане главою ЄЦБ у дуже не просте для економіки ЄС час, коли економіка Європи стоїть на межі рецесії і незабаром все виразніше загрожує жорсткий варіант Brexit. І їй складно буде що-небудь зробити для допомоги економіці ЄС. Адже їй дістанеться кермо Центрального Банку Європи, який вже майже повністю вичерпав заходи стимулювання економіки та заходи послаблення своєї монетарної політики. Основна ставка ЄЦБ з 2016 року вже дорівнює 0%, ставка за депозитами має від’ємне значення і складає мінус 0,5%. На останньому засіданні ЄЦБ Маріо Драгі оголосив про запуск нової програми кількісного пом’якшення на 20 млрд. євро в місяць, при тому, що баланс ЄЦБ становить 4,6 трлн. євро. І плюс до цього з нинішнього вересня почала діяти програма TLTRO-III з видачі банкам цільових довгострокових кредитів оголошена ще навесні цього року.
Образно кажучи, пані Лагард отримає в управління ЄЦБ без “патронів” в кишені. Більш того, Європейському Центральному Банку не вистачає мандата на дії, про що неодноразово намагався натякнути і Маріо Драгі і його попередник на посаді глави ЄЦБ Жан Клод Тріше. В рамках свого мандата ЄЦБ вже зробив все що міг.
Адже варто враховувати, що Європейський Союз це все ж не єдина держава і владні повноваження розподілені між владою ЄС і самими країнами. Дуже часто країнам не вистачає влади для вирішення проблем, оскільки частина владних функцій належить ЄС. Водночас і центральній владі не вистачає повноважень для одноосібного вирішення проблем. Тому влада і дієздатність влади часто втрачається в процедурних питаннях і узгодженнях.
Боргова криза в Європі в 2010 році показав слабкість і ЄС і ЄЦБ. Тоді влада Європи не змогла оперативно загасити проблему вольовим рішенням. У Європі тоді були думки про те, щоб випустити єдиний борг Євросоюзу, як би єдину облігацію ЄС, яку б зміг купувати ЄЦБ і тим швидко і оперативно нівелював боргові проблеми так званих країн PIGS, але в Європі не змогли домовитися з цього питання. Приміром, у США немає таких проблем як в Європі, хоча в США є своя Греція, наприклад місто Детройт, який де факто є банкрутом. Але в уряду США єдиний борг і уряд США може прямо допомогти штатам і муніципалітетам. В Європі у всіх свої окремі фінансові кошики. І коли мова заходить про єдиний борг, то багаті країни півночі кажуть що не хочуть платити за бідних жителів півдня і об’єднувати борги. Тому ЄЦБ досі не може надати пряму допомогу найбільш слабким країнам без схвалення всього Євросоюзу. У нього не вистачає мандата для таких дій.
Так само варто згадати, що коли в 2008 році в США дуже сильно впали в ціні іпотечні папери, які значно псували баланси банків, ФРС США досить швидко, зі схвалення Конгресу, оголосив програму TARP щодо викупу цих іпотечних паперів на 700 млрд. доларів і тим оперативно вирішив проблему. Нічого подібного ЄЦБ зробити не може, йому для цього знову ж таки не вистачає мандата і швидкої узгодженості дій з іншими владою ЄС. Звичайно, Європа намагалася допомогти своїй економіці, і в цілях боротьби з борговою кризою був створений Європейський механізм стабільності (ЄСМ) з виділеним фондом у розмірі 440 млрд. євро, який і був покликаний діяти на зразок програми TARP від ФРС, надаючи пряму підтримку слабких ланок фінансової системи Європи. Але цей механізм це вже повноваження не одного ЄЦБ. При створенні ЄСМ потрібно було схвалення і Європарламенту та ратифікація з боку країн-учасниць ЄС, і справа дійшла навіть до схвалення даної програми конституційним судом Німеччини. А все це зайняло багато часу. ЄЦБ значно відстає від ФРС в швидкості свого маневру і рамках дій.
На відміну від США, де ФРС скуповував і казначейські та іпотечні папери, ЄЦБ запускав свої програми по кількісному пом’якшенню, де викуповував державні борги, а така міра ніяк не могла допомогти іншим поганих “активів”, яких у ЄС вже в 2015 році накопичилося на трильйон євро. Коли ЄЦБ викуповував активи за минулою своєю програмою QE, він зіткнувся з проблемою з освоєння грошей, оскільки йому не вистачало активів для покупок, адже він купував тільки “правильні” облігації. А розширити свої покупки на “погані” активи він не міг і не може, так як у ЄЦБ на це немає мандата. Тому погані баланси іспанських банків так і залишилися поганими, і м’яка монетарна політика їм не сильно допомогла, а хорошим балансам допомога була і не потрібна.
ЄЦБ перебувати в дуже своєрідному положенні. Адже якщо десь виникає пожежа, то зазвичай всі завжди біжать гасити вогнище. В Європі такого не відбувається. В Європі виникає питання справедливості в розподілі води при гасінні пожежі. Ті частини будинку, які не горять, кажуть, що вони вимагають, щоб вода їм теж дісталася, і гасіння розподілилося рівномірно. В результаті ЄЦБ змушений гасити не вогнище пожежі, а всю площу будівлі, заливаючи грошовою водою всіх, а не тільки проблемні місця. Частково тому облігації Німеччини сьогодні торгуються з негативною прибутковістю. Адже при гасінні боргової пожежі в Греції або Італії, ЄЦБ змушений “гасити” і німецькі облігації, створюючи там і без того надлишковий попит. І тому, незважаючи на те, що баланс ЄЦБ на сьогодні перевищує баланс ФРС, а загальний державний борг в Єврозоні менше, ніж державний борг США, Європейські борги з боку здаються більш проблемними в порівнянні з американськими і ефективність програм з викупу активів у ЄЦБ нижче, ніж у ФРС.
Крістін Лагард потрібна на посаді ЄЦБ не просто як глава – вона потрібна як політик і її завдання вийти за нинішні рамки мандата ЄЦБ. Можливо, тому вона і сказала: “Я думаю, голови центральних банків зробили дуже багато” і так само закликала владу держав брати активну участь у вирішенні економічних проблем, а не лише покладатися на Центральні Банки.
У частині монетарної політики, глава ЄЦБ, як і ЄЦБ взагалі, навряд чи може зробити щось нове в рамках поточного мандата ЄЦБ. Найкраще що може зробити Крістін Лагард, це переконати політиків і суспільство в необхідності реформування самого ЄЦБ. Розширити повноваження ЄЦБ і зняти з нього обмеження. Південна Європа та слабкі країни Єврозони за такий підхід, і в цьому контексті Крістін Лагард більше покладаються надії як на політика, а не просто главу Центрального Банку. Загроза Brexit і слабкість економіки Німеччини, можливо, є тими факторами, які змусять “ситу” частину Європи прислухатися до майбутнього глави ЄЦБ. Але, тим не менш, завдання у Крістін Лагард як глави ЄЦБ буде дуже складна.
Однак, пані Лагард довгий час очолювала Міжнародний Валютний Фонд, вона відома та авторитетна особистість як у фінансовому світі, так і в світі політики. І тому, ймовірно вона найкраща кандидатура на пост глави ЄЦБ. Бо тільки сильна фігура зможе розширити повноваження ЄЦБ. І тільки така сильна фігура зможе бути не тільки главою ЄЦБ, але політиком одночасно.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.