Новий газовий контракт між “Газпромом” та Угорщиною: як може відповісти Україна

27 вересня російський “Газпром” та угорська MVM Group підписали довгостроковий договір про постачання газу з Росією вже з 1 жовтня 2021 року.

Угода розрахована на 15 років з можливістю перегляду умов через 10 років, згідно з нею, “Газпром” щорічно поставлятиме в Угорщину 4,5 мільярда кубометрів газу за двома маршрутами: 3,5 мільярда кубометрів через газопровід “Турецький потік” по території Болгарії та Сербії та 1 мільярд кубів – через Австрію.

З 1995 року газ до Угорщини постачався через Берегове на українсько-угорському кордоні та місто Баумгартен на словацько-австрійському кордоні.

Нові газові домовленості між Угорщиною та Росією викликали дуже гостру реакцію МЗС України, де заявили про своє “здивування та розчарування”. Українське зовнішньополітичне відомство назвало новий газовий контракт “винятково політичним, економічно необґрунтованим рішенням, прийнятим на догоду Кремлю і на шкоду національним інтересам України” та таким, що “не відповідає принципам Договору про основи добросусідства та співробітництва між Україною й Угорською Республікою”.

“Це удар. І ми повинні відповідати на нього. Це не буде тільки політичний крок. Ми будемо робити та інші кроки для захисту національних інтересів України в цій ситуації”, – заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Україна також звернеться до Європейської комісії з надання оцінки відповідності нової угорсько-російської газової угоди з європейським законодавством у сфері енергетики.

Натомість в Угорщині назвали підписання угоди суто економічним питанням, а реакцію України назвали “порушенням нашого суверенітету та інтересів національної безпеки”.

Чи є російсько-угорська газова угода суто економічною?

Як відомо, ще перед підписання нового газового контракту, в Операторі ГТС заявили, що новий маршрут не може бути дешевше транзиту через Україну.

“Замість прямого маршруту РФ-Україна-Угорщина, який десятиліттями безперебійно постачав газ в Угорщину, тепер газ буде йти по маршруту РФ-Туреччина-Болгарія-Сербія-Угорщина, що значно довше. Зрозуміло, що новий маршрут не може бути дешевше українського, але “Газпром” вдало ховає транспортні витрати в кінцеву ціну на газ. Фінальна мета Кремля – незважаючи на витрати, повністю позбавити Україну транзиту”, – заявив гендиректор Сергій Макогон.

На політичній складовій нового обхідного транзитного маршруту наголосив і відомий журналіст Віталій Портников. За його словами, метою нової угоди між “Газпромом” та Угорщиною – є отримання Росією ще одного важелю тиску на Україну.

“Якщо подивитись на географічну карту, то можна побачити, що найпростіший та найдешевший маршрут постачання російського газу до Угорщини є якраз по українській газотранспортній системі. Це ще раз підтверджує простий факт – побудова обхідних газопроводів, яка почалась одразу після обрання президентом РФ Володимира Путіна, і контролювання “Газпрому” його найближчими соратниками – це політична задача, пов’язана не стільки з прибутками “Газпрому” і не з інтересами країн, які отримують російський газ, а насамперед з бажанням Кремля мати новий важіль для тиску на Україну”, – заявив у своєму відеоблозі Віталій Портников.

Що означає для України підписання газового контракту між Росією та Угорщино?

На думку експертів, це небезпечний прецедент, який у разі відсутності реакції з боку європейських інституцій та Заходу, дозволить РФ перевести з українського транзиту й інші європейські країни.

“Угорщина зараз розповідає, що це не політичне, а чисто економічне рішення. Але політика там присутня у контексті зближення Угорщини з Росією за останні півтора-два роки, що насправді є дуже показовим. Тому для України тут вкрай похмурі перспективи, бо це прецедент – тепер інші країни зможуть укладати такі самі контракти. І тоді зникає необхідність у транзиті газу територією України”, – зазначив керівник політико-правових програм ГО “Центр суспільного розвитку” Ігор Рейтерович.

Політолог Олег Саакян додав, що політика Росії на максимальне зменшення українського газового транзиту, є досить очікуваною.

“Контракт з Угорщиною є абсолютно очікуваним, зрозуміло, що Росія намагатиметься по максимуму усіх перевести на альтернативні маршрути доставки газу (“Південний потік”, “Турецький потік”, “Північні” потоки) як елемент шантажу України та зменшення своєї залежності від транзиту газу через Україну для розв’язування собі рук. Ми можемо залишитись без транзиту, якщо Російська Федерація переведе усіх споживачів на отримання газу в обхід України”, – зауважив він.

Ігор Рейтерович згоден, що Україна не могла завадити угоді “Газпрому” з Угорщиною, але вказав на те, що Київ не мав готового плану реакції на подібну ситуацію.

“Ця угода була досить таємно підписана й Україна має порушити питання про розуміння Європейським Союзом, що відбувається у нього поза спиною – що це удар по ЄС. І на це треба бити, але це має бути серйозна стратегічна кампанія, яку я, на жаль, наразі не бачу. І швидше за все її і не буде, все обмежиться загальними фразами і вимогами відмовитись від контракту з “Газпромом”, хоча зрозуміло, що Угорщина на це не піде”, – заявив експерт.

За словами Віталія Портникова, одного дня може виявитись, що європейських країн, які б отримували газ від “Газпрому” по українській ГТС немає.

“І де тоді гарантії безпеки України, про які говорили президент США Байден та канцлерка Німеччини Меркель? Чого вони будуть варті? І чи можна буде пред’являти претензії до Москви, коли Москва покаже контракти і скаже, що це самі європейські уряди відмовились від українського маршруту. Очевидно, їм сподобались якісь інші маршрути, які мали б бути дорогими і невигідними, але виявились вигідними та дешевшими, тому що сам “Газпром” готовий втрачати прибутки, тільки щоб обійти Україну”, – наголосив журналіст.

Чи стосуються Угорщини заяви Джозефа Байдена і Ангели Меркель про збереження українського транзиту України?

За словами Ігоря Рейтеровича, меморандум між лідерами США і Німеччини навряд чи стосується Угорщини.

“Крізь призму цих “гарантій”, виходить так, що ці “гарантії”, стосувались виключно Німеччини та США й не розповсюджувались на якісь треті країни. І Угорщини це дуже відверто продемонструвала. В України є привід використовувати фактор, на який посилались Байден та Меркель, які говорили, що якщо Росія почне використовувати газ як зброю, ми ухвалимо якісь рішення”.

Політолог Олег Саакян вказав на те, що у меморандуму Байдена-Меркель немає механізму реалізації, тому на нього розраховувати не варто.

“Ті “гарантії”, про які йшла мова у заявах Байдена і Меркель, направду не мають ані механізму реалізації, ані статусу гарантій. Це швидше політичні домовленості між двома політичними діячами – Меркель, яка відходить найближчими місяцями від своєї посаду, та Байденом, який виходячи з відносин з Конгресом і Сенатом США, не факт, що зможе гарантувати їх виконання. Тому це потребує додаткових механізмів”, – заявив експерт.

Як може Україна вплинути на Угорщину та убезпечитись від інших можливих подібних контрактів країн Європи з “Газпромом”?

Україна має важелі тиску на Угорщину, як й у двосторонніх відносинах, так і на рівні Європейського Союзу, вважають експерти.

“Важіль тиску має бути на рівні Європейського Союзу. Україна повинна звертати увагу ЄС, що вже відбулося порушення, бо угорці це зробили без погодження на рівні Європейського Союзу. Це важливий момент. Україна має показувати, що Угорщина – ненадійний партнер, а ми є надійним партнером. То може ви змінюйте до неї ставлення та тисніть на неї з боку Євросоюзу, або давайте якісь преференції Україні. Але для цього треба мати політичну волю і готовий план дій. А наразі крім загальних заяв нічого немає, а готовий план повинен бути. І треба було до цього готуватись, бо було зрозуміло, що рано чи пізно якась країна таку угоду підпише”, – зазначив Ігор Рейтерович.

Втім, на думку Олега Саакяна, Україна самотужки не зможе скасувати чи змінити контракт “Газпрому” з Угорщиною, але ситуацію може хоча б збалансувати втручання Брюсселя.

“Угорщина фактично делегувала Євросоюзу частину свого суверенітету, входячи у різні пакети зобов’язань у рамках ЄС, зокрема схвалюючи третій енергетичний пакет, який стосується ринку газу – і тут апелювання України до Євросоюзу є більш ніж релевантним. І якщо ми не можемо скасувати та внести жодних змін, то у розрізі Європейського Союзу тут відкриваються певні можливості до корегування й до збалансування ситуації, виходячи з наших партнерських відносин з ЄС і підписаної угоди про асоціацію”, – зазначив політолог.

Журналіст Віталій Портников підкреслив, що відсутність реакції європейських інституцій на газову угоду Угорщини з “Газпромом”, дозволить Росії домовитись з іншими європейськими країнами про відмову від українського транзиту газу.

“Якщо з’ясується, що ніяких реальних важелів впливу на Угорщину немає, і що угорський уряд діяв виключно у межах своїх повноважень, це стане першою ластівкою для того, щоб й інші європейські країни, яким вдасться “вдало” провести перемовини з “Газпромом”, також почали поступово відмовлятися від українського маршруту, в обмін на пільгові умови”, – заявив журналіст.

“Мова врешті решт не про Угорщину, а про тих західних лідерів, які обіцяли Україні гарантії енергетичної безпеки після того, як буде добудовано “Північний потік-2″. Саме про те, що Україна залишиться транзитером російського газу говорили під час перемовин у Вашингтоні президент США Джозефі Байден та федеральна канцлерка Німеччини Ангела Меркель”, – додав він.

Втім, як вважає керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко, Єврокомісія навряд чи зможе втрутитись у газові російсько-угорські газові відносини, але Україна може звернути увагу на інші проблеми.

“Ми в повній мірі не використовуємо зараз тиск на Угорщину через Брюссель, оскільки ЄС має важелі впливу на Угорщину – це і фінансування й багато інших моментів. Питання у тому, чи може для цього бути використана газова сфера. Насправді назбиралось дуже багато претензій до Угорщини – і міграційне питання, і права людини, і співпраця з Росією, можливо, й військово-технічна. Тобто багато проблем накопичилось, за які Єврокомісія мала б застосовувати до Угорщини певні санкції”, – зауважив експерт.

Олександр Мусієнко додав, що Україні та Угорщині доведеться виходити на певний діалог і до цього діалогу потрібно активно готуватись, надсилаючи чіткі умови щодо майбутнього розвитку нашої співпраці і щодо застережень з нашого боку до угорців щодо Росії.

Крім того, на думку Олега Саакяна, нашій країні потрібно активізувати кооперацію з тими країнами, які чітко розуміють загрози Росії для себе у різних сферах, зокрема й в енергетичній.

“У тому числі й для забезпечення альтернативних шляхів доставки газу в Україну. Адже транзит газу через Україну є й гарантом наявності газу в Україні, оскільки ми його купуємо віртуальним реверсом”, – зазначив політолог.

Ще один важіль тиску на Угорщину, як вважає Ігор Рейтерович, це питання угорської меншини на Закарпатті, яке є дуже чутливим для Будапешту.

“Після такого кроку Україна може почувати себе абсолютно вільною від зобов’язань, які брала щодо угорської громади Закарпаття. Це не скасовує нашої співпраці з Угорщиною у контексті Європейського Союзу та НАТО, але ми повинні чітко говорити і показати це Угорщині, ми подібні дії з їхнього боку будемо ставити у пряму залежність від тих дій, які здійснює Україна стосовно угорської меншини”, – заявив експерт.

Тому Україна, на його думку, може серйозно підняти ставки й показати, що не піде на поступки.

“Можна влаштувати перевірки видачі угорських паспортів, почати дивитись на це крізь призму роздачі російських паспортів на Донбасі, й бити на те, що роздаються угорські. За великим рахунком – різниця невелика”, – наголосив Ігор Рейтерович.

Якби там не було, Україні слід готуватись до або суттєвого зменшення транзиту російського газу, або до повного його припинення.

“Ми маємо усвідомити, що гарантії – гарантіями, це з Будапештським меморандумом, а реальність – реальністю. І ми вже маємо готувати українську економіку, якщо не до повної втрати Україною її транзитного статусу, то до серйозного зменшення обсягів газу, які будуть надходити в українську ГТС. І таким чином – до подорожчання газу для української промисловості та українських споживачів. І, якщо ми не приготуємося, на нас чекають нові сюрпризи”, – підсумував Віталій Портников.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.