Облікова ставка, депозити овернайт і “нижня межа”: як вплинуть свіжі рішення Нацбанку на життя українців

Нацбанк вирішив знову встановити нижчу облікову ставку – з 27 жовтня показник становитиме на рівні 16%. Окрім того, національний регулятор поліпшив прогноз щодо інфляції на кінець 2023 року до 5,8%. Це майже вдвоє нижче за попередню оцінку, відповідно ціни мають зростати  повільніше, ніж очікувалося.

Про це стало відомо на брифінгу Національного банку України 26 жовтня.

“У такий спосіб Національний банк модернізує свій операційний дизайн монетарної політики за системою “нижньої межі”, – пояснив голова правління Нацбанку Андрій Пишний, додавши, що модернізація операційного дизайну монетарної політики посилить сигнальну роль облікової ставки в умовах структурного профіциту ліквідності. Це, зокрема, дасть змогу Нацбанку утримувати короткострокові гривневі міжбанківські ставки близькими до облікової ставки.

Як інформує портал “Pro гроші”, востаннє облікову ставку знижували у вересні цього року до рівня 20%, а до того – з 25% до 22%. Тобто у 2023 році НБУ втретє вдався до змін. Причинами керівництво регулятора назвало перехід до системи “нижньої межі” та покращення прогнозу зростання ВВП у 2023 році до 4,9%.

Що важливо знати  про  наслідки нововведень:

• ставка за депозитними сертифікатами (ДС) овернайт буде 16%;
• ставки за іншими операціями НБУ з банками – “облікова ставка + 4 в.п.” (20%);
• ставки за кредитами рефінансування – “облікова ставка + 6 в.п.” (22%).

Іншими словами, за тримісячними депозитами нічого не зміниться, привабливість та дохідність гривневих інструментів залишиться на поточному рівні. Це дасть змогу захистити заощадження наших громадян від інфляції при зберіганні коштів на депозитах та ОВДП.

Передбачається, що учасники ринку зможуть успішніше адаптуватися до нового режиму курсоутворення, запровадженого на початку жовтня. В НБУ кажуть: подальше зниження облікової ставки наступного року буде можливим лише за умови курсової стійкості та сповільнення інфляційної динаміки.

Прогнози щодо ВВП

Нацбанк поліпшив прогноз зростання реального ВВП у 2023 році – з 2,9% до 4,9%. Цьому сприятимуть кілька факторів, наприклад:

• стрімкіше економічне відновлення;
• вища адаптивність бізнесу та населення до воєнних умов;
• кращі оцінки врожайності;
• вищі обсяги бюджетних видатків;
• збільшення альтернативних шляхів для експорту.

Звісно, не треба забувати про виклики, які стоять перед економікою України з огляду на війну. Безпекові ризики досі гальмують відновлення та ускладнюють логістичні можливості. Але навіть попри це регулятор передбачає, що у 2025 році реальне ВВП зросте до 6%. Цьому допомагатиме поступове повернення біженців з-за кордону, налагодження виробництва, ремонт пошкодженої інфраструктури тощо.

Що буде з інфляцією і цінами на продукти

Національний банк України поліпшив прогноз щодо інфляції на кінець 2023 року до 5,8%. Це майже вдвоє нижче за попередню оцінку, відповідно, ціни зростатимуть повільніше, ніж очікувалося.

“НБУ покращив прогноз інфляції на кінець 2023 року з 10,6% до 5,8%. Основний фактор перегляду – вплив високих урожаїв на динаміку продовольчих цін”, – кажуть в НБУ.

Водночас на 2024 рік прогноз інфляції підвищено з 8,5 до 9,8%. Вищі темпи підвищення цін будуть обумовлені низькою базою порівняння вартості продовольчих товарів, тривалішим збереженням тиску на витрати бізнесу через перегляд ризиків безпеки, збільшенням зарплат і прискоренням зростання адміністративно-регульованих цін.

Згідно з прогнозом, у 2025 році інфляція сповільниться до 6%. Цьому сприятиме очікуване зниження ризиків безпеки. Відновлення логістики та виробництва у післявоєнний період дасть змогу нарощувати пропозицію товарів та обмежити ціновий тиск. Вагомий вплив на цінову динаміку матиме й очікуване зниження світових цін на енергоносії.

Що цьому передувало

19 жовтня парламент схвалив за основу законопроєкт про збільшення ставки податку на прибуток банків з 18% до 36% у 2024-2025 роках. У проекті Держбюджету вже врахували 9,9 млрд гривень відповідних надходжень. Водночас як інформує видання “Мінфін”, після заяви Нацбанку про 38% банківського податку майже відразу виникла версія про те, що за підсумками 2023 року деякі фінустанови можуть зменшити показники за прибутковістю – шляхом переоцінення якості кредитних портфелів та доформування резервів.

Раніше у Верховній Раді України було зареєстровано законопроєкт № 9656, який передбачає тимчасове оподаткування надприбутків банків, що були створені під час війни. Основною метою цього підходу є залучення додаткових коштів до бюджету та підтримка оборони країни. Подібні підходи (застосування “податку на вітер”) вже існують в країнах, таких як Іспанія, Чехія, Литва та Угорщина.

Слід зазначити, що ініціатором законопроєкту є голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, який всупереч закону в ручному режимі управляє і контролює роботу податкових органів.

Раніше Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №8401, який повертає систему оподаткування до довоєнного стану. Зокрема з 1 серпня 2023 року скасовується 2% єдиний податок і відновлюються перевірки для бізнесу.

Тим часом у Національному банку України ухвалили рішення — з 3 жовтня перейти до режиму керованої гнучкості обмінного курсу, що посилить стійкість валютного ринку та економіки.

Як відомо, 28 серпня Національний банк України пом’якшив низку валютних обмежень безготівкового продажу валюти громадянам. Це допоможе мінімізувати множинність обмінних курсів.