Обстріл українського літака в Лівії: типовий випадок у воюючій країні чи спланована Кремлем акція
У вівторок, 6 серпня в аеропорту лівійського міста Місрата дрон обстріляв український Іл76ТД. Літак здійснював перевезення гуманітарного вантажу в межах співпраці з Червоним Хрестом. За словами директора авіакомпанії, якій належав літак, під час обстрілу були присутні два безпілотники – один стріляв, а інший робив фото і відеофіксацію. Не минуло й години, як матеріали про знищений літак з’явилися на сайтах російських ЗМІ.
Про інтереси РФ у Лівії, діяльність ПВК “Вагнер” та можливу роль кремлівських бойовиків в обстрілі українського літака у матеріалі “Прямого”.
Оскільки у Лівії вже багато років йде громадянська війна, обстріл іноземного літака може здатися буденною справою. Але є обставина, яка змушує уважніше придивитись до цього випадку. За словами директора компанії “Скайавіатранс” Олени Малахової, під час обстрілу були присутні два безпілотники – один стріляв, а інший робив фото і відеофіксацію.

Лівія сьогодні
Сучасна Лівія є полем бою двох сил — міжнародно визнаним Урядом національної згоди (УНЗ) та Палатою представників Лівії — альтернативним урядом, який підтримує Лівійську національну армію (ЛНА) на чолі з генералом Халіфою Хафтаром, колишнім поплічником Муаммара Каддафі. З 2015 по 2019 роки армія Хафтара під лозунгом боротьби з тероризмом (так вони називають УНЗ) захопила більшу частину Лівії, залишивши легітимному уряду лише столичне місто Тріполі та його околиці.
Місрата, місто неподалік Тріполі, є одним з економічних центрів Лівії. Тут розміщені металургійні підприємства і завод з перероблення газу. Неподалік від міста розташований великий морський порт. За роки війни Місрата перетворилась на автономне місто-державу і є закритим для більшості лівійського населення. Місцева влада змогла витіснити всі озброєні угрупування, а з часом формувала власну армію, яка наразі протистоїть військам генерала Хафтара. Оскільки влада Містрати підтримує легітимний уряд Лівії, в аеропорт цього міста доставляється гуманітарна допомога від міжнародних організацій. Український літак не був виключенням.
Ще одна особливість Місрати полягає в тому, що це місто є транзитним пунктом для мігрантів з усього континенту. Люди з усієї Африки, тікаючи від війни, прагнуть дістатися до порту в Місраті, щоб звідти прямувати до Європи.
Російські інтереси в Лівії
У світі Лівія широко відома своїми нафтовими покладами, що й зробило її об’єктом зацікавлення Росії. Доступ до нафтових багатств країни, яка є найближчим до Європи постачальником “чорного золото”, відкриває широкі перспективи. До того ж, РФ не завадив би опорний пункт, який би прикривав посилення її впливу на африканському континенті.
Згадувані вище мігрантські потоки також є сферою інтересу Кремля. Контроль над найбільшим у світі потоком нелегальної міграції могли б дати Росії сильний важіль впливу на Європу.
Усе це зумовило підтримку Кремлем генерала Хафтара, який неодноразово зустрічався з главою російського МЗС Лавровим та міністром оборони Шойгу.

У серпні 2018 року Хафтар заявив, що під час зустрічі з Лавровим піднімав питання про надання Росією військової допомоги. Невдовзі після цього за посередництва Єгипта і Об’єднаних арабських еміратів Росія стала постачати військам Хафтара озброєння та гроші. Адже якщо глава ЛНА стане єдиним правителем Лівії, РФ зможе задіяти налагоджені з ним зв’язки для підписання контрактів на зброю і нафту. І, звісно, контроль біженців, яких і так багато в Європі.
Діяльність ПВК “Вагнер” у Лівії
За даними Daily Telegraph близько 300 найманців ПВК “Вагнер” надають підтримку Хафтару в Бенгазі та надсилають в його ЛНА артилерію, танки, безпілотники і боєприпаси.

Але, крім військового впливу “вагнерівці” займаються й політикою. Російські найманці намагаються впливати на сина Муаммара Каддафі – Саіфа аль-Іслама. Другий син убитого диктатора у березні 2018 року висунув свою кандидатуру на пост президента Лівії. Невдовзі після цього аль-Іслам офіційно звернувся до президента Росії Володимира Путіна з проханням про підтримку. У відповідь на цю заяву офіційна влада схопила у Тріполі двох росіян, які намагались вплинути на хід виборів у Лівії. Один з ув’язнених виявився робітником “фабрики тролів”, яка належить Євгену Пригожину і вважається несиловим блоком ПВК “Вагнера”.
Таким чином, присутність російських сил на території Лівії дозволяє припустити, що обстріл українського літака дронами, які, ймовірно, дісталися нападникам від російських союзників, був невипадковий. Адже на території, яка, де-факто, є зоною інтересу Кремля опинився літак держави, з якою Росія знаходиться у стані неоголошеної війни. На сьогодні маємо одну вдалу спробу знищення українського авіатранспорту в Лівії та висвітлення цієї події в російських ЗМІ. Але чи буде це одиничним випадком – невідомо.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.