Омелян про заробітчан та родичів у РФ: В Україні набагато екологічніше та безпечніше, ніж в Росії

Найближчий рік – це будівництво нових аеропортів, “Євроколія” та платні автобани. Про такі плани розповів очільник Міністерства інфраструктури Володимир Омелян на “Прямому”.

– Чому дороги в Україні дешеві і такі погані?

– Насправді погані дороги – це ті, які не відремонтовані. Ті дороги, які ремонтуються, вони мають абсолютно іншу якість і ми даємо на них мінімум п’ятирічну, а з наступного року на всі дороги України – десятирічну гарантію. Ми маємо дешеву ціну і ми маємо швидкість. Бо той фактор, про який забувають, спорудження автобану в Німеччині займає мінімум 5-7 років. Та сама історія і в Польщі. Поки що ми можемо собі дозволити впродовж дворічного періоду. Рік готується документація, проводяться тендерні процедури, рік будуються дороги. Тому ми тут теж швидше і краще робимо. По вартості – дійсно ми маємо дуже низьку вартість на європейському континенті. І я радий, що завдяки українським компаніям, іноземним компаніям, які працюють на цьому ринку, нам вдається їх втримувати. Але ми теж повинні бути об’єктивними, що вартість буде зростати. Коли ми починали будівельні роботи у 2016 році, вартість сировинних матеріалів, того ж бітуму, щебеню та всього іншого була в два рази нижча, ні є сьогодні. Ринок теж реагує, вони бачать, що попит зростає, безумовно, ціна йде теж догори.

– В Україні дороги будують й іноземці?

– Безумовно так. Ми дуже раді, що ми працюємо з багатьма компаніями. Це і турецькі, і китайські. Цього року це азербайджанська. Ринок відкритий. Ми всіляко стимулюємо конкуренцію, щоб те саме було, що є в авіації, велика кількість компаній дає дешевшу ціну і кращу якість.

– Пане Володимиру, тоді як це відбувається? Виграє тендер іноземна компанія, ми знаємо, що трасу Київ-Чоп будувала іноземна компанія, хто тоді повинен обслуговувати цю дорогу? Чи кожен шматок повинен обслуговуватися в кожній області, як це відбувається?

– В ідеалі, те що ми хочемо робити, щоб компанія, яка будувала, вона ж і обслуговувала протягом довгого періоду часу.

– Як гарантійне обслуговування?

– В принципі, це трошки інше. Обслуговування є – сніг, дощ, прибирання, це на гарантію не поширюється.

– Нам кожен рік кажуть, що був сніг, дощ, а тому ями.

– Це спричинюється тим, що недобра є експлуатація доріг, що вчасно їх не прибирають. В нас же як: борються зі снігом, коли він вже випав. Дорогу треба готувати задовго до великих опадів на цій території. Щодо великих компаній. Ми всіляко стараємося, щоб їх було якомога більша кількість. Бо в протилежному випадку ми матимемо знову ситуацію, коли ремонтує невідомо хто, невідомо як і знайти ми не можемо.

– Хто латає дірочки на трасі Київ-Чоп?

– Власне, на трасі Київ-Львів дуже чітко видно, де ремонтує Укравтодор і його служби. І це вже не найкращий ремонт, не найкраща експлуатація. І де є компанія турецька “Онур”. Вони взяли повністю на своє обслуговування норматив: якщо є якась яма, то протягом двох годин вона має бути усунута. Так відбувається і це те, що повинно бути в Україні.

– Анатолій Анатоліч поставив би питання про те, коли побудують нормальну дорогу до Кривого Рогу, адже з будь-якої точки України туди дістатися неможливо. Мова йде про чотири тисячі доріг, які планують зробити..

– Так, ми цього року плануємо таку кількість. За попередні два роки ми зробили більше трьох тисяч 200 км, за рік цей – це буде близько чотирьох тисяч доріг державного і місцевого значення.

Я розумію, що кожному “болить” саме та дорога, яка веде до його дому. Саме з цією метою, щоби платники податків розуміли, які дороги будуть будуватися, наприклад, ми розробили цю стратегію розвитку доріг до 2022 року. Тобто є чіткі ділянки, коли і як це буде зроблено. Наша мета – щоб протягом п’ятирічного періоду, маючи дорожній фонд в тих обсягах, які були анонсовані і затверджені урядом і парламентом, ми повністю відновили міжнародні, державні, а також міжобласні дороги впродовж найближчих п’яти років.

– Є певні напрямки на закордон, зокрема, на Польщу, де робиться соромно, якщо чесно.

– Все упирається в гроші. Тут магія не спрацьовує. Якщо є фінансування – є дороги. Власне за що ми билися два роки до 2018 року, щоб був дорожній фонд. Завдяки парламенту, уряду і президенту ми маємо цю програму затверджувати. Тобто українські дороги вперше за багато десятиліть отримали гарантоване фінансування з боку держави. Не обіцянки політиків, не плакати, не стрічки, а чітке фінансування з державного бюджету.

– Чи взагалі плануються в Україні автобани? Київ-Чоп не є автобаном?

– Він є в окремих ділянках автобаном насправді. Те, що проходить по Львівській, Закарпатській області, безумовно, автобаном не є і з цим багато викликів. Що ми хочемо зробити цього року. Цього року ми анонсуємо будівництво відтинку між Львовом і Краківцем. Це має бути платна дорога. І я сподіваюся на те, що якщо тендер пройде успішно, ми будемо мати початок будівництва уже в 2019 році. Ми розпочали підготовку технічно-економічної документації до “Київ-Біла Церква”. Це теж має бути автобан в Україні, це також платно.

– Скільки це буде приблизно коштувати для громадян, які їдуть цим автобаном?

– У випадку України, європейських країн, де практикується платні автобани, вартість кілометра проїзду буде варіюватися між 20-70 євроцентів. Зараз йде дискусія. Бо якщо ми говоримо про вартість у Китаї, то це там приблизно 20 євроцентів. Якщо ми говоримо про вартість в Європі, то 50-70 євроцентів. По платних дорогах ми зможемо говорити ствердно тільки після того, як буде проведено тендер і будемо розуміти, яка компанія виграла, на яких умовах.

– Скільки відсотків з акцизу пального буде йти у дорожній фонд?

– У цьому році 50%, у наступному році заплановано 75%, як проголосовано у парламенті. З 2020 року це буде 100%. Ми орієнтуємося, що маємо вийти з 2020 року на фінансування 70 млрд гривень з дорожнього фонду.

– Будемо сподіватися на те, що пальне не буде стрімко зростати в ціні.

– Для доріг це плюс, але знову ж таки для автомобілістів це некомфортно.

– Щодо посилення контролю за перетином кордону з Росією, чи справді було припинено залізничне сполучення з РФ?

– Ні. Насправді зараз ми це розглядаємо як одну із опцій, реагування на дії Росії в Азовському морі і це те, що ми пропонуємо як Міністерство інфраструктури. Якраз цими днями ми завершили повну інспекцію ситуацію у Донецькій та Луганській областях щодо нелегальних автобусних перевезень в напрямку Росії. У нас є чітка картинка. Я думаю, що найближчим часом ми зможемо оприлюднити ці дані. Вони насправді нічого доброго не несуть. Ми так само будемо вживати заходів, щоби це “чорне” чи “сіре” перевезення було зупинене.

Я щойно повернувся з фронту, і коли ми говорили з бійцями, то в них не було розуміння, чому це сполучення досі в дії. По вибору, люди завжди мають можливість працювати в Україні. Днями я спілкувався з керівником американської палати, всі компанії, які працюють в Україні скаржаться на нестачу, брак людей. Будь ласка, повертайтеся в Україну, працюйте в Україні. Якщо ви не хочете працювати в Україні, є країни Європейського Союзу, де набагато більша заробітна плата (ніж в РФ – ред.). Родичів? Хай привозять до України. Я вважаю, що в Україні набагато екологічніше, безпечніше, ніж в Росії.

– Чи може бути таке, що взагалі сполучення з Росією буде закрите?

– Ви бачите, та сама історія була з авіасполученням. Була маса хвиль, була маса експертів, які пророкували кінець днів, апокаліпсис. Нічого не сталося.

– Чи зазнає наша “Укрзалізниця” збитків?

– Жодних збитків не буде. Навпаки ми бачимо, що величезний попит на внутрішні перевезення. Не вистачає, люди всі голосять, що ми хочемо купити квитки за 30-45 днів – немає можливості. Тому ці дев’ять потягів, які зараз курсують в напрямку Москви, можуть спокійно використовуватися після ремонту в Україні для потреби українців.

– Чи це реально зробити на законодавчому рівні, чи це підтримають?

– Я думаю, що це реально зробити. Це має бути прийняте рішення на рівні держави, або урядом, або РНБО. Я думаю, що ці рішення будуть схвалені.

– Ми так довго чекали на Ryanair, чи дійсно він тут запрацює?

– До кожної дії Міністерства інфраструктури дуже багато спекуляцій – вийде чи не вийде. Це якраз той яскравий приклад того, що ми робимо те, що обіцяємо. І дійсно 3 вересня ми будемо мати перший політ Берлін-Київ компанії Ryanair. Я вітаю всіх українців, компанію, тому що ми отримали чудового партнера і українці отримали величезну можливість дешево від 10 євро полетіти в іншу країну. До Берліну – від 12 євро.
Всього буде 17 напрямків зі Львова і аеропорту “Бориспіль” у Києві. Осінню цього року я бачу, що динаміка продажів дуже гарна і я радий, що це відбулося нарешті. За це боролися два роки. І завдяки президентові України вдалося це зробити.

– Що робити із внутрішніми рейсами і цінами на них?

– Тут важче. Тому що вони регламентуються тим, що авіакомпанія має бути мінімум на 51% українською. Над цим ми зараз працюємо. Є компанія SkyUp, яка почне свою роботу цього року, є технічні труднощі для них, але , я думаю, що перші польоти відбудуться на регулярних напрямках у вересні вже цього року. Ми сподіваємося, що успішно будуть проведені переговори Міністерством інфраструктури ще з однією компанією, яка з’виться на півдні України. І я би хотів, щоб ми найближчим часом отримали гарні звістки від компанії “Антонов”.

– Ціна польоту з Києва до Одеси – мінімум 50 євро.

– Насправді нормальна ціна, те, що ми спілкуємося з авіаперевізниками, які експлуатують борти не старше 5-7 років, це порядку 500-1000 гривень на відстань від Києва до Одеси, чи Харків-Одеса чи Львів-Одеса. І цей діапазон має бути дотриманий, бо це має бути нормальна конкуренція, а не присутність елітного транспорту для супербагатих людей і всіх інших, які мають добиратися чи пішки чи ще не відомо як з одного місця в інше.

– Дуже важко також купити квитки з дня на день.

– Попит величезний. Це за рахунок того, що кількість бортів є невелика. Ми бачимо, що українці готові літати. Як не спекулювали на тому, що авіація не буде користуватися популярністю, то нині попит величезний. Для нас завдання – створити умови заходу компаній на внутрішній ринок. Я би хотів, щоб і компанії “Міжнародні авіалінії України”, “Мотор Січ” збільшували свою потужність і SkyUp. Бо чим більше вони будуть літати, тим більше можливостей є. Те що ми хочемо зробити з аеропортами – теж стратегія. Літаки повинні літати на підготовленій злітній смузі. Вони не можуть літати в поле. Не буде інфраструктури – не буде розвитку авіації. Тому зараз держава має масово вкладати кошти. Те саме, що ми зробили з дорогами. З’явився дорожній фонд, з’явилося будівництво доріг, оживилася економіка.

– А інвесторів запрошувати?

– Інвесторів можливо запрошувати, але це у випадку будівництва терміналів і супутньої інфраструктури. Злітна смуга – це дороге задоволення. В нашому випадку це тех. Набагато дешевше, ніж в Євросоюзі, але це мінімум 2 млрд гривень на злітну смугу регіональних літаків.

– Коли закінчать шматок біля Білої Церкви на напрямку з Києва до Одеси?

– Цього року ми маємо повну взаємодію між фінансовими інституціями закордонними, компанією-підрядником і Укравтодором. Ми завершимо цю трасу в рамках Київської області і наступного року вже почнемо будівництво далі до Умані і до самої Одеси. Тут питання фінансування. Бо це дорога першої категорії, це чотири смуги і це великі кошти. У випадку України це дешево, але все рівно це великі кошти.

– Ми все одно повертаємося до питання доріг. Автобани так, але потрібно, щоб були альтернативні дороги.

Знову ж таки – фінансування. Коли ми кажемо про гарні дороги в Польщі, 200 млрд гривень щорічно – бюджет польського автодору. В нашому випадку перший рік ми маємо 50 млрд. До того це було 6-10-20 млрд гривень.

Нарешті є системний підхід, не просто латання доріг, або взагалі відсутність будь-яких робіт, а крадіжка коштів.

– А що робити селам містечкам? Як може потягнути місцевий бюджет дорогу, якщо це маленьке село чи містечко?

– Цього року у дорожньому фонді ми маємо 35% спрямованих на обласний рівень. Тобто ми маємо більше 11 млрд гривень для будівництва доріг, в тому числі і комунальних в самих населених пунктах. Інше питання, наскільки готовими виявилися області до цього. Ми бачимо дуже різну динаміку. Є області успішні, є такі, що досі не освоїли кошти відсотків навіть на 10. Це величезна проблема. Але, думаю, ми перейдемо це через рік-два. Люди просто повинні вимагати. Бо зараз вже керівництво області, керівництво районів не може сказати, що грошей немає. Гроші є, наскільки вони успішно освоюються – це питання кожного з них.

– Яким чином люди повинні вимагати? Виходити, перекривати вулиці?

– Ви знаєте, просто запитуватися. І знову ж таки 10-20-100 запитів до одного керівника змусять його теж до дії. Зі свого боку ми максимально стимулюємо і керівництво області. Я часто подорожую по Україні для того, щоб перевірити реально, не паперовими звітами, а що відбувається насправді. Ми хочемо дати людям можливість впливати на владу безпосередньо, а не апелювати до Києва, щоб з Києва, щоб хтось там потім розбирався. Має бути пряма демократія і це може діяти спокійно в Україні.

– Коли зникнуть наземні пішохідні переходи на трасах?

– Ми над цим працюємо. Цього року збудована вже низка переходів на Одеській трасі. Ми повинні перейти до спорудження такої розв’язки в районі “Чайки” на Житомирському напрямку. Питання власне взаємодії з місцевими органами влади. Ми вже спілкувалися з паном Кличком, щоб міська рада підтримала виділення землі для того, щоб ця розв’язка була споруджена. Бо зараз банальна ситуація, просто дивна, коли гроші є, проект готовий, а приступити до будівництва ми не можемо, бо немає дозволу міськради. Все буде гаразд, це не рішення Кличка, а рішення міськради має бути. Ми зараз чекаємо вересня, щоб вони провели засідання.

– (Дзвінок глядача) Питання про квитки по Одеській області. Я колись їхав, жодного квитка не видавалося.

– Одеса – одна з лідерів, ми вводимо електронний квиток з цього року. Це те, що було проголосовано у парламенті минулого року. Електронний квиток це буде абсолютно зручний вид оплати. Вам буде достатньо мати чи ID-карточку, чи смарт-карточку чи звичайну кредитну картку. І ми будемо бачити рух пасажирів. Місто отримуватиме мінімум на 30-40% більше надходжень до бюджету, бо всі розрахунки будуть онлайн. І це так само добре для перевізника. Бо коли ти перевізник, який має більше одного автобусів, ти не можеш контролювати.

– Приватних перевізників це також стосуватиметься?

– В першу чергу це стосуватиметься перевізників в рамках міста. І далі ми сподіваємося перейти за таким самим принципом і на районі і на міжобласні маршрути.

– Давайте тоді перейдемо до фантастики, до Hyperloop в Україні. Ви кажете, що він окупиться за 12 років, а за п’ять років, можливо, і реально в нашій країні він буде, і він буде до 1200 км за годину.

– Насправді, ми повинні мати мету, до якої ми йдемо. Ми не можемо весь час жити в парадигмі поламаних потягів чи зруйнованих доріг. Ми віримо, що протягом п’яти років ми завершимо ремонт українських автошляхів, ми розуміємо, що протягом п’яти років залізниця буде змінена. Питання, що далі для країни. Власне проектом Hyperloop ми показуємо, що фантастичні на сьогодні проекти можливі, але свого часу фантастикою була і авіація, і космос. І ми над цим працюємо серйозно, бо це унікальна можливість для українських компаній заявити про себе вголос на зовнішніх ринках. Справа не тільки в самому проекті Hyperloop, справа ще в тому, що під час його реалізації ми зможемо отримати нові технології, нові сплави, нові конструкції, нові тими двигунів і це все запропонувати світу.

– Оця реальність для України коли можлива?

– Вона для України можлива протягом 5-10 років. Не треба мати ілюзій, що зараз з районного пункту всі будуть їхати в інше село. Цього не буде. Бо це дійсно вартісний проект. Йдеться в першу чергу про коридор, який поєднає Балтію і Чорне море. Ми повинні мати високу інтенсивність вантажу і пасажирського руху для того, щоб зрозуміти, що цей проект є окупний. У випадку України ми маємо всі можливості для цього.

– Скільки потрібно витратити грошей? Ви кажете, що за 12 років це окупиться.

– Це не мої підрахунки, а підрахунки Hyperloop Transportation Technologies – це 12 років. Це дійсно рекорд щодо вартості середньої квитка, це зараз важко говорити, бо де зараз комбінована вартість і вантажу, і пасажира. І знову ж таки ціну диктуватиме ринок, якщо авіація буде супердешевою, якщо залізничне сполучення, яке насправді є дуже дорогим, буде супердешевим, тоді буде ціна одна. Ілон Маск, до речі, прорекламував ціну в одному місті у Штатах – 1 долар. Але він забув додати, що це дотується з місцевого бюджету.

– Єдиний транспорт, про який ми сьогодні не поговорили – це водний. У якому він зараз стані?

– Для нас зараз питання номер один – щоб був прийнятий у парламенті закон про концесію, щоб ми нарешті отримали стратегічних інвесторів в морську галузь України на нормальних засадах відкритих, ринкових. Щоби не було зловживань орендних, чи прихованих у приватизації. Коли нам це вдасться, ми зможемо перейти до того, щоб українські державні порти мали ефективних управлінців, не так як зараз, коли багато що відбувається за зачиненими дверима. Ми бачимо гарну динаміку. Ми бачимо, що по річці є суттєвий плюс: за перше півріччя цього року показує 20% росту. Але нам треба більше. Нам треба, щоб закон про внутрішні водні шляхи був прийнятий. Бо це ціла нова індустрія, яка тягне за собою не тільки річкові перевезення, але й суднобудівну галузь, нові робочі місця для українців.

– На найближчий рік, які завдання вашого Міністерства?

– Найближчий рік – це будівництво нових аеропортів. Ми дуже хочемо, щоб програма була прийнята, щоб було фінансування і розпочали будівництво ще мінімум п’яти з наступного року. Можливо, проект “Євроколія”, яка поєднає Одесу, Київ зі Львовом і отримаємо новий транспортний коридор – вантажний і пасажирський. Ми повинні наступного року зробити технічно-економічну документацію цього і перейти на пошук фінансування інвесторів. Нам необхідно почати будівництво платних автобанів і, я сподіваюся, з наступного року ми зможемо перейти предметно до автобану, який поєднає Херсон, Миколаїв, Одесу. І щодо автобусних перевезень сподіваюся, що спільними зусиллями уряду і перевізників ми зможемо перейти до якісного нового рухомого складу, до якісних автобусів типу Neoplan, які будуть на українських автошляхах.

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян у програмі “Ситуація” на телеканалі “Прямий” заявляв про те, що рішення про можливе блокування залізничного сполучення з Росією, є одним із контрзаходів на російський тиск в Азовському морі. “Я щиро не розумію, що українці можуть робити у відсталій феодальній країні, що веде війну з Україною”, – заявив Омелян.

Нагадаємо, за словами Володимира Омеляна, найближчим часом не планується відновлення залізничного сполучення з окупованим Кримом.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.