Не лише “Гра престолів”: книги, що принесли Джорджу Мартіну славу культового письменника
https://www.facebook.com/georgerrmartinofficial/photos/a.651538084962115/2371509636298276/?type=3&theater
20 вересня культовому американському письменнику Джорджу Мартіну виповнюється 71 рік. Відомий у першу чергу серією книг “Пісня льоду й полум’я”, які лягли в основу популярного серіалу “Гра престолів”, Мартін також є автором багатьох романів і повістей не лише у жанрі фентезі, але й наукової фантастики, жахів і детективів.
До дня народження великого письменника “Прямий” підготував добірку визнаних культовими на Заході, проте маловідомих в Україні творів “американського Толкіна”.
“Світло, що помирає” (Dying of the light)
Фантастичний роман, який побачив світ у 1977 і був номінований на британську премію фентезі.
Події книги відбуваються на планеті Уорлорн, яка помирає. Ця мандрівна планета віддаляється від найближчих до неї зірок у віддалений простір, де панують пітьма і холод, і немає умов для життя. 14 міст Уорлорну, побудованих у період, коли планета проходила досить близько від червоного гіганта, помирають разом з нею.
Персонажі роману також заграють зі смертю. Дірк Т’Ларіен, головний герой, вважає життя позбавленим сенсу після того, як його подруга Гвен Дельвано кинула його. Одна з 14 описаних у книзі культур на Уорлорні, Кавалаанська, з представником якої Гвен вимушено перебуває у шлюбі, вмирає у соціальному відношенні. Рідна планета кавалаанців колись пережила численні напади в ході планетарної війни, в результаті у них розвинулися власні специфічні соціальні інститути і моделі міжособових відносин. Але тепер, коли війна давно пройшла, багато кавалаанців намагаються пристосуватися до реалій сучасного світу і відмовляються від старих традицій. Це означає кінець для древньої Кавалаанської культури. Гвен потребує захисту Дірка, і він зробить все, щоб захистити її, навіть якщо це означає кинути виклик варварському чоловікові, який її захопив. Але непроникна завіса секретності оточує їх всіх, і для Дірка стає неможливим розрізняти його союзників і його ворогів.
“Ті, що летять крізь ніч” (Nightflyers)
Збірка оповідань, яка вийшла у 1980 році, а в 1987 за її мотивами був знятий фільм. Крім того, у 2018 році американський телеканал Syfy зняв за цією книгою однойменний серіал. Також роман був переможцем премії Locus Award.
Події роману відбувається на космічному кораблі Nightflyer – автономному судні, яке летить на віддалену планету для вивчення невідомої цивілізації. Екіпаж корабля складається лише з однієї людини. Але капітан Ройд Еріс ніколи не виходить зі своєї кімнати, взаємодіючи з пасажирами тільки як безтілесний голос або голограма не більш реальна, аніж привид.
Але це не єдина причина того, що корабель здається радше примарою, аніж науковою місією. Телепат Талі Ласамер відчуває присутність на борту чогось небезпечного і чужорідного. Капітан Еріс стверджує, що нічого не знає про невловиму істоту, і коли хтось (або щось) починає вбивати учасників експедиції, він не може (або не бажає) зупинити криваві події.
Лише Меланта Джирл, генетично покращений вигнанець, сильніша, витриваліша й розумніша, ніж інші люди, має шанс розгадати таємницю вбивств і зупинити зловісну істоту, яка знищує її товаришів.
“Віндхейвен” (Windhaven)
Цикл фантастичних оповідань, написаний у співавторстві з письменницею Лізою Татл у 1975-1981 роках, що пізніше був об’єднаний в єдиний роман.
Події книги відбуваються на планеті під назвою “Віндхейвен”, на якій колись розбився космічний корабель з людьми, відправленими в експедицію. Це світ маленьких островів, суворої погоди і величезних морів. Спілкування між розкиданими поселеннями було практично неможливим доки не виявилося, що завдяки легкому тяжінню і щільній атмосфері люди могли літати за допомогою металевих крил, зроблених зі шматочків розбитого космічного корабля.
Відтоді нікого так не шанували, як літаючих на срібних крилах мандрівників, що приносять новини, плітки, пісні та історії. Це відважні люди, які перетинають підступні океани, мінливі вітри і раптові шторми, які можуть легко зламати крила й привести до миттєвої смерті льотчика. Вони також є членами все більш елітарної касти, оскільки крила – завжди в обмеженій кількості – поступово стають все дорожчими по мірі загибелі їх носіїв.
Однак з елітарністю приходить зарозумілість і жорстка прихильність до спадкоємності. Для льотчиків дозволити пересічній людині приєднатися до своїх лав – це ідея, яка межує з єрессю. Крила призначені тільки для нащадків льотчиків – нової знаті Віндхейвена. Але іноді трапляються винятки.
Маріс Амберлі, дочка рибалки, яку колись підняв у повітря льотчик, рятуючи загибелі, не хоче нічого, окрім як лавірувати на потоках високо над Віндхейвеном. Однак за традицією крила повинні дістатися її зведеному брату Коллу, законному синові льотчика. Але Колл хоче бути співаком і подорожувати по світу морем. Тож Маріс кидає виклик традиції, вимагаючи, щоб льотчики вибиралися на основі заслуг, а не спадщини. Коли вона перемагає у цій жорстокій битві й скасовує право спадкоємності, виявляється, що її проблеми тільки починаються. Адже не всі представники крилатої еліти готові жити за новими правилами.
“Шум армагедону” (The Armageddon Rag)
Роман у жанрі детективу і фентезі, який вийшов у 1983 році й був рекомендований на Всесвітню премію фентезі у номінації “кращий роман”.
Головним героєм виступає письменник і колишній журналіст Сенді Блэр із рок-н-рольним минулим. Він давно відійшов від своїх радикальних поглядів, однак дивне і жорстоке вбивство рок-промоутера Джеймі Лінча, який заробив мільйони з групою під назвою “Назгул”, змушує Сенді згадати своє журналістське минуле. Розслідуючи злочин, герой мандрує спогадами про власне минуле, намагаючись пригадати обставини смерті лідера гурту, яка сталася 12 років тому. Водночас новий “месія”, який очолив “Назгул”, грає нову, божевільну музику, яка може виявитись чимось більшим, ніж просто звуками – демонічним реквіємом, контролем розуму, смертю, чию апокаліптичну мелодію може зупинити лише Сенді, до того як всі підуть за скаженим ритмом у пекло.
“Пригоди Тафа” (Tuf voyaging)
Гумористичний роман про далеке майбутнє, головним героєм якого виступає мізантроп, інженер, любитель котів і переконаний вегетаріанець Хевіланд Таф. Колись він був звичайним космічним торговцем, але за дивних обставин до Тафа потрапляє древній винищувач “Ковчег”, який був створений для ведення біологічних війн. Відтоді починаються пригоди Тафа на різних планетах, де йому доводиться боротися з екологічними катастрофами, воювати з морськими чудовиськами, запобігати міжпланетним війнам, рятувати свою кішку від злодіїв, які хочуть обміняти пухнасту улюбленицю на “Ковчег”, здатний знищити все живе на будь-якій планеті.
Книга складається з семи оповідань, у кожному з яких головному герою доводиться проявляти кмітливість, винахідливість і знання екоінженерії. Тафа повсюди супроводжує кіт-телепат, який повідомляє хазяїну про всі наміри співрозмовника, а також про загрози.
“Мрія Февра” (Fevre Dream)
Цей містичний роман Мартін опублікував у 1982 році. Дія книги відбувається в середині XIX століття в США, в нижній течії річки Міссісіпі. Коли капітан річкового судна Абнер Марш отримує пропозицію про співпрацю від багатого аристократа, він підозрює, що тут щось не так. Але коли він зустрічає блідого чоловіка зі сталевим поглядом на ім’я Джошуа Йорк, його підозри підтверджуються. Для Йорка все одно, що він, скоріш за все, ніколи не поверне свої інвестиції. У нього є свої причини перетнути могутню Міссісіпі. І вони не повинні цікавити Марша – якими б дивними й примхливими не здавалися його дії.
Марш хотів відхилити пропозицію Йорка, який був занадто сповнений таємниць, що свідчило про можливу небезпеку. Але обіцянка золота і грандіозного нового човна, здатного зробити історію, а також гіпнотична сила погляду Йорка зломили рішучість Марша. Лише потім він дізнався, що вже у першій подорожі свого нового човна під назвою “Мірія Февра” приєднався до зловісної і, водночас, шляхетної місії могутнього вампіра примирити свою расу з людством і назавжди зупинити багатовікове криваве протистояння.
Цикл романів “Дикі карти” (Wild Cards)
Ім’я Джорджа Мартіна стало культовим ще до появи його знаменитої “Пісні льоду й полум’я”. Славу йому принесли “Дикі карти”, багатотомний роман-мозаїка – жанр, винахід якого є особистою заслугою письменника. Сюжет роману одночасно і складний, і простий. Земля стає полігоном, де одна з ворогуючих партій, які панують у Галактиці, проводить випробування нового генного вірусу. Представник іншої партії, Тахіон, намагається запобігти експерименту, наслідки якого непередбачувані. Йому це не вдається і на Землі вибухає планетарна катастрофа, в результаті якої велика частина населення помирає, а решта робляться або тузами – володарями надлюдських здібностей, що зберегли колишній вигляд, або джокерами – фізично знівеченими надлюдьми. Історія непримиренної війни між тузами і джокерами становить зміст книг роману-мозаїки “Дикі карти”. Наразі вийшло 23 книги циклу, перша з яких була написана у 1987 році, а остання – у 2016. Зауважимо, що Мартін виступає, в першу чергу, автором-упорядником серії. Глави, написані ним самим містяться лише у деяких книгах циклу.
Матеріал підготував журналіст сайту “Прямий” Олександр Валкевич.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.