Президентські вибори в США: що думають кандидати від демократичної партії про російську агресію
3 листопада 2020 року відбудуться 59-ті вибори президента Сполучених Штатів Америки. США залишаються країною, яка задає тренди на міжнародній арені, тому зміна господаря Білого дому вплине на всю світову політику. Україна не є винятком. На сьогодні від підтримки США залежить інтенсивність проведення реформ, військова міць і міжнародне положення нашої держави. А ще перспектива членства в НАТО і санкційна політика щодо Росії.
Про бачення деякими кандидатами ролі США у протидії російській агресії читайте у матеріалі “Прямого”.
Наразі відомо про 24 кандидатів, які братимуть участь у виборах, а також про намір чинного президента США Дональда Трампа балотуватись на другий термін. Багато висуванців від демократичної партії вже озвучили свої позиції щодо протистояння російській агресії проти України.
Демократ Джо Байден, друг України, який підтримував Майдан, виступав за жорстку санкційну політику щодо Росії й надання зброї українській стороні не змінив своїх поглядів.

Він зазначив, що зробив би Україну пріоритетом зовнішньої політики США. Байден також наголосив на прагненні надавати більше військової допомоги нашій країні, включаючи зброю та розширення навчальної місії для Збройних Сил України, ініційовану адміністрацією Обами.
Згадав Байден і про економіку: “Я працював би над збільшенням прямих інвестицій із Заходу та підтримкою енергетичної незалежності України від Росії, особливо якщо трубопровід “Північний потік-2″ буде побудований у наступному році. Цей проект серйозно загрожує доступу України до російського газу”.
Ще один кандидат від демократичної партії Джон Делані також висловив жорстку позицію щодо російської агресивної політики проти України.

На думку політика, США повинні грати провідну роль у поверненні російської політики в мирне русло.
Делані також зазначив, що співпрацював би з обраними українськими лідерами, щоб підтримати їхні зусилля щодо протидії Росії. Така підтримка включала б військових помічників і навчання солдат.
Він також піддав критиці політику чинного президента Трампа, який, на думку Делані, приділяв мало уваги українському питанню.
“Російська агресія проти України стала “втраченою” проблемою для адміністрації Трампа. Президент Путін веде антагоністичну та хижацьку зовнішню політику, включаючи вторгнення в Україну та анексію Криму, що є неприйнятним. Я б не ухилявся від цього виклику, як це зробила адміністрація Трампа”, – наголосив політик.
Крім того, він підкреслив, що хотів би застосувати цільові санкції, спрямовані проти російських інтересів.
Бето О’Рурк, член Палати представників від штату Техас, є ще одним критиком політики Трампа. Зокрема, після зустрічі глави Білого дому з президентом Путіним влітку 2018 року, політик офіційно закликав до імпічменту американського лідера.

На переконання О’Рурка, окупація Росією Криму та східних територій України порушила міжнародну домовленість, яка діяла після Другої світової війни. Згідно з нею держави не можуть розширювати свою територію за допомогою військової сили.
“Окрім прямої військової агресії Росії проти України, Росія продовжує намагатися дестабілізувати Україну за допомогою дезінформаційних кампаній, кібератак та загрози її енергопостачанню. Президент Трамп, симпатизуючи Путіну, заохочує Росію на таку ворожу поведінку”, – наголосив політик.
Він також заявив про готовність підтримувати зусилля України щодо захисту від російської агресії.
“Основні зусилля мають бути спрямовані на допомогу Україні у створенні інститутів, які стабілізують її демократію. Вільна і заможна Україна на кордоні з Росією не тільки краще стримуватиме агресію Путіна, але й спростує наратив про могутність Росії, на яку покладається Путін у своїй політиці”, – зауважив О’Рурк.
Він також додав, що український народ та їх новообраний уряд зараз мають можливість прийняти реформи, які зміцнять юридичну, економічну та політичну архітектуру країни, підтримуватимуть демократичний прогрес.
“Як президент, я буду заохочувати ці кроки і використовуватиму американські фінанси. Зокрема, заохочуватиметься впровадження відновлюваних джерел енергії, щоб допомогти Україні стати енергонезалежною від Росії”, – підкреслив політик.
На думку О’Рурка, тепер відомо, що Путін використовував Україну як лабораторію для перевірки дезінформації та кібер-тактики, яку він згодом використовуватиме в інших місцях, у тому числі в США.
“Я буду готовий вводити санкції проти російських чиновників, які беруть участь у заходах, спрямованих на підрив американської демократії. Пріоритетом буде захист наших виборів завдяки інвестиціям у системи кібербезпеки”, – наголосив він.
Проти агресивної політики Росії висловився Джо Сестак, віце-адмірал ВМС США, член демократичної партії та член Палати представників.

На думку цього кандидата агресія Росії на світовій арені не повинна продовжуватися.
“Це загроза глобальному миру та безпеці, і це загроза цінностям, які ми шануємо. Україна, з точки зору Росії, – це просто доміно, яке може призвести до подальшого завоювання ближнього закордоння…”, – зазначив демократ.
Він також додав, що зміна президента необхідна для того, “щоб показати, що США віддані цінностям демократії, і не будуть повертатися спиною до демократичних країн, які знаходяться під загрозою таких автократів, як Володимир Путін”.
Сестак упевнений в необхідності демонстрації Росії серйозності намірів США закінчити агресивну політику Кремля.
“Ми можемо досягти цього шляхом розширення санкцій, зменшення участі Росії в міжнародних організаціях, а також більш активних заходів стримування, включаючи кібер-діяльність”, зауважив політик.
Кірстен Джилібренд, сенатор штату Ньо-Йорк, вважає, що умиротворення російського агресора можливе завдяки розширенню санкційної політики та відсутності подвійних стандартів у публічному просторі. Під останніми маються на увазі вітання й компліменти на адресу президента Володимира Путіна.

“Російська агресія щодо України – чи то на Кримському півострові, Східній Україні, чи у Керченській протоці – небезпечна не лише для України, але і в цілому, оскільки вона посилює російську агресію в інших місцях. Російські кібератаки, які були здійснені на українську інфраструктуру, тепер можуть бути використані у США”, – сказала кандидатка в президенти.
Джилібренд переконана, що США повинні дати президенту Путіну чітко зрозуміти, що незаконні спроби Росії щодо анексії чужих територій є неприйнятними.
“Ось чому, замість того, щоб щиро вітати Путіна у конфіденційних розмовах чи вважати його твердження вище оцінок американської розвідки, я би продовжувала політику санкцій, спрямованих на групу російських лідерів, які підірвали демократію, безпеку та територіальну цілісність України”, – наголосила демократка.
На її думку США повинні тісно координувати свою політику з європейськими союзниками для поглиблення впливу санкцій. Джилібренд також наголосила на важливості НАТО у розв’янні українського питання, оскільки Альянс є однією з найсильніших опор проти російської агресії.
Демократ Берні Сандерс, сенатор штату Вермонт, висловився більш стримано. Але і цей кандидат у президенти не толерує російській агресивній політиці.

“Тренди, створені адміністрацією Обами – Європейська ініціатива заспокоєння та багатосторонні санкції – здається, допомогли стримувати російську агресію в Україні. Моя адміністрація дасть зрозуміти Кремлю, що додаткова агресія змусить США посилити тиск на РФ, включаючи розширення тиску за межами наявних санкцій”, – висловився політик.
Ще один кандидат від демократів, Корі Букер, сенатор штату Нью-Джерсі, також засудив російську експансивну політику.

“Що стосується російської агресії, то треба чітко розуміти: росіяни не просто нападають на Україну чи США. Вони намагаються підірвати демократію. Вони намагаються створити поділ та розбіжність між окремими лідерами, а також всередині країн, і це неприпустимо. Адміністрація Трампа відвертається від російської агресії. Чи то агресії проти України, яку я відвідав і побачив все на власні очі, чи то на втручання у наші вибори”, – зазначив сенатор.
Букер зауважив, що як член Комітету з міжнародних зв’язків Сенату він підписав лист, що підтверджує суверенітет України, і проголосував проти рішення президента Трампа скасувати санкції проти компаній, пов’язаних з російськими олігархами.
“Я підтримую розширення і використання “Глобальних санкцій Магнітського” та інших інструментів для здійснення тиску на Росію у співпраці зі світовою спільнотою. Нам також потрібно виправити відносини з нашими трансатлантичними союзниками та НАТО, які підірвав президент Трамп. Я б хотів виправити будь-які сумніви щодо прихильності США до своїх союзників та партнерів по НАТО”, – наголосив Букер.
Як бачимо, багато кандидатів від демократичної партії чітко висловлюються на підтримку України й виступають за посилення тиску на Росію. Члени республіканської партії поки що не дали чітких відповідей щодо українського питання, але, можливо, що агресивні дії Кремля підштовхнуть республіканців до чіткої проукраїнської позиції, яку послідовно відстоював сенатор Джон Маккейн.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.