Про мотивацію
Джерело: Facebook-сторінка автора (09.06.24)
На Харківщині триває спроба росіян розширити захоплену смугу аби відірвати українські резерви зі сходу і півдня.
У телеграм-каналах, з посиланням на білоруських залізничників, повідомляють про підготовку Білорусі до прийняття російських військ – очевидно, для дестабілізації на кордоні.
Резерви, отримані та навчені росією, агресор готовий увести в бій.
Знищення генерівних електростанцій спричинили вимкнення світла навіть зараз, за цілком комфортних природних умов. Це, зокрема, ускладнює виробництво.
Питання і з пропускною спроможністю системи ТЦК СП, незрозумілим статусом Резерв+… До цього додається досі викривлене бронювання, коли під мобілізацію потрапляють працівники оборонних підприємств, натомість шоумени та віртуальні казино без проблем отримують бронь.
Ставлення до українських виробників так і не змінилося з «общипування гусей» до солідарної роботи та сприяння в зусиллях допомогти армії. А власне в цьому, а не створенні якихось «трудових армій» чи «збільшення повинностей», має полягати «переведення економіки на воєнні рейки».
Зрештою, розпіарена, “на 98% готова” система фортифікацій залишає бажати кращого… Така от інформаційна картина.
Її вже не перебити солодкими казочками “марафону” чи хвилями ненависті до опозиції в анонімних провладних телеграм-каналах.
Бо джерел інформації багато, і замовчувати проблеми не виходить.
А це впливає на найголовніший чинник у війні на цьому етапі – МОТИВАЦІЮ.
Адже потрібна мобілізація – бо зброя і боєприпаси не допоможуть, якщо не буде вояків.Потрібне зведення фортифікацій, зокрема й у близькості до ворога – бо саме вони зберігають життя і, до речі, підвищують стійкість і мотивацію військ.
Потрібна організація економіки та зокрема виробництва, аби Україна могла максимально забезпечити фронт і виживання загалом.
З цими завданнями з-під палиці не впораєшся.
Тож будь-які мрії влади про “диктатуру”, “керовану демократію” чи решту покручів російського штибу треба забути.
Зрештою, “ефективність” управлінських навичок влади така, що і диктатура не працюватиме. Хіба що в частині “крадівництва”. Але це – протилежне до потреб перемоги.
Тому зараз, відкинувши будь-які політичні ревнощі, треба зосередитись на:
1. Будівництві фортифікаційних споруд – по всій лінії боєзіткнення і кордону. Для контролю використовувати нарешті створену парламентську ТСК.
2. Справедливій і ефективній мобілізації. Вона має передбачати, зокрема:
– встановлення граничного терміну служби;
– забезпечення мобілізованих усім необхідним (з контролем такого забезпечення з боку парламенту і волонтерів);
– гарантії служби за спеціальністю чи відношенням;
– тривале навчання, з доступом до навчальних центрів парламентарів, родичів мобілізованих, громадськості;
– широку інформаційну рекрутингову кампанію, з наголосом на спростуванні міфів…
3. Суттєвого спрощення ділової активності, особливо в інтересах Сил оборони. Ухвалення законів, які забороняють зупинку підприємств, замороження/арешт рахунків тощо.
… Влада поки не демонструє бажання робити ці прості кроки.
Їм ліпше полювати на відьом, шукати ворогів і відвертати увагу на негідний об’єкт. Але дедалі більше непридатним об’єктом стає вона сама.
Поки не пізно – професійний уряд національної єдності може стати порятунком не лише для країни, але й для влади. Але влада ще не на всі граблі наступила. І також потребує мотивації…
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.