Рада ухвалила поправки до закону про нацменшини, але російській мові додаткових прав не дали
Фото: facebook Р.Стефанчук
Верховна Рада у другому читанні ухвалила законопроєкт про національні меншини України. Депутати дозволили розміщувати у місцях компактного проживання нацменшин рекламу та проводити публічні заходи мовами цих меншин, однак російської це рішення не стосується.
Про це повідомив народний депутат від фракції “Голос” Ярослав Железняк.
За відповідний законопроєкт №9610 проголосували 318 народних депутатів.
Цей документ регулює права національних меншин:
• визначається, хто такі національні меншини,
• школярам видаватимуть безплатні підручники,
• дозволяється використання мов нацменшин у рекламі та під час різних заходів, а також під час надання допомоги,
• розроблятиметься методологія використання мов нацменшин у певних регіонах,
• уточнюється порядок визначення населених пунктів, у яких більшість — це нацменшини.
Водночас ці положення не застосовуються до державної (офіційної) мови держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, тобто російської мови.
При цьому у документі зазначається, що права і свободи нацменшин можуть обмежувати згідно із законом, в інтересах національної безпеки, для забезпечення територіальної цілісності та громадського порядку, запобігання заворушенням чи злочинам, охорони здоров’я населення, захисту прав і свобод інших осіб, якщо таке обмеження є необхідним у демократичному суспільстві.
Слід зауважити, що завершення реформи законодавчої бази щодо національних меншин є однією з семи рекомендацій Єврокомісії, отриманих Україною разом зі статусом кандидата на вступ до Європейського Союзу.
Нагадаємо, Верховна Рада 13 грудня 2022 року у другому читанні схвалила законопроєкт про національні меншини (спільноти). Документ пропонує визнати нечинним старий закон про національні меншини, який схвалили ще в 1992 році. Новий закон має схарактеризувати, кого в Україні вважатимуть національними меншинами (спільнотами), і закріпити їхні права та обов’язки. Тоді МЗС Румунії виступило з критикою закону. Там висловили жаль, що закон був ухвалений без нових консультацій з Венеційською комісією.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.