Республіканці розкритикували домовленості Трампа з Путіним і Сі: що відомо
Фото з відкритих джерел
Домовленості Дональда Трампа з лідерами Росії та Китаю щодо збільшення постачання енергоносіїв викликали невдоволення серед частини республіканців у Конгресі США. Американські політики побоюються, що така політика дозволить Москві наростити доходи від експорту нафти та спрямовувати їх на продовження війни проти України. У Білому домі натомість пояснюють дії президента необхідністю стримати зростання цін на пальне всередині країни.
Про це пише Politico.
Причиною критики стала зустріч Трампа з головою КНР Сі Цзіньпіном та російським правителем Володимиром Путіним, що відбулася 19 листопада в китайському Шеньчжені. Після переговорів три країни оприлюднили спільну заяву з чотирьох пунктів, у якій, зокрема, йшлося про збільшення виробництва енергоносіїв.
Такі домовленості викликали тривогу не лише серед американських законодавців, а й серед європейських партнерів України. Вони побоюються, що розширення можливостей Росії експортувати нафту та нафтопродукти послабить ефект міжнародних обмежень і забезпечить Кремлю додаткові ресурси для ведення бойових дій.
Сенатор-республіканець Джон Корнін звернув увагу на те, що російська економіка безпосередньо отримує вигоду від продажу енергоресурсів, а отримані кошти Москва використовує для продовження агресії проти України. Він також поставив під сумнів економічну доцільність домовленостей, оскільки попередні спроби вплинути на вартість пального не дали очікуваного результату.
“Вони використовують доходи від експорту для фінансування війни, спрямованої на вбивство українських мирних жителів. Я вважаю, що це велика помилка. Також, на мою думку, це неправильний засіб для лікування хвороби, оскільки раніше це не змогло реально вплинути на ціни на дизельне пальне до проміжних виборів”, — заявив сенатор.
Інший представник Республіканської партії, сенатор Том Тілліс, фактично поклав надії на протидію рішенням адміністрації Трампа на демократів. Він очікує, що після отримання більшості в Конгресі вони скористаються парламентськими повноваженнями, щоб переглянути кроки президента, зокрема скасування окремих положень законодавства про нові санкції проти Росії.
“Якщо хтось і змінить щось, то це буде демократична більшість, яка скористається своїм впливом. Я сподіваюся, що вони дійсно використають усі наявні можливості, щоб скасувати ці винятки”, — сказав Тілліс.
Водночас сенаторка-республіканка Синтія Ламміс звернула увагу на внутрішні економічні наслідки можливої появи на американському ринку значних обсягів російських нафтопродуктів. На її думку, це може зменшити стимули для інвестицій у створення та розширення нафтопереробних потужностей у США.
Критика енергетичних домовленостей пролунала на тлі дипломатичних контактів Вашингтона з європейськими союзниками щодо завершення війни в Україні. Поки Трамп зустрічався із Сі Цзіньпіном і Путіним, його спеціальні посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер перебували в Берліні, де проводили переговори з представниками європейських країн.
Повертаючись до Вашингтона, американський президент також поспілкувався телефоном із європейськими партнерами України. Під час розмови він заявив, що Путін нібито серйозно налаштований домовлятися про мирну угоду. Водночас Трамп закликав європейські держави припинити фінансування України.
Окреме питання викликала відсутність української теми у публічних підсумках переговорів у Шеньчжені. В офіційному повідомленні Білого дому не згадували ні про війну РФ проти України, ні про можливі умови її завершення. Також із заяв учасників зустрічі не випливало, що Трамп порушував питання російської агресії або підтримки Москви з боку Пекіна.
Колишній співробітник Ради національної безпеки США Джон Ерат вважає, що домовленості щодо енергетики були насамперед спрямовані на швидкий економічний ефект. За його оцінкою, Трамп розраховує, що навіть формальна згода на збільшення постачання енергоносіїв вплине на очікування трейдерів, сприятиме зниженню світових цін на нафту та зрештою позначиться на вартості пального для американських споживачів.
Водночас Ерат сумнівається, що під час переговорів належну увагу приділили довгостроковим наслідкам таких рішень для України та інших регіонів.
“Трамп розуміє, що угода — навіть суто формальна — про збільшення постачання енергоносіїв вплине на світові ринки та, ймовірно, призведе до зниження цін на нафту в короткостроковій перспективі. Це спрямовано на короткострокове коливання цін на нафту й на те, скільки американці платять на заправках. Я сумніваюсь, що багато уваги приділялося довгостроковим наслідкам для України чи інших регіонів”, — пояснив він.
На момент публікації матеріалу середня вартість галона бензину у США становила 3,72 долара проти 4,30 долара місяцем раніше. Таке здешевлення пов’язують не лише з очікуваннями щодо збільшення пропозиції нафти, а й із сезонними змінами та сподіваннями на дипломатичне завершення війни США з Іраном. Водночас безпосередньо після тристороннього саміту енергетичні ринки практично не відреагували на його результати.
У Білому домі продовжують наполягати, що енергетична політика Трампа має на меті зробити пальне доступнішим для американців, а підтримання контактів із Путіним не заважає спробам припинити війну проти України. Проте опоненти таких рішень вважають, що Вашингтон ризикує власноруч послабити тиск на Москву, надавши їй додаткові можливості для отримання доходів від експорту енергоносіїв.
Раніше повідомлялося, що лідери США, Китаю та Росії за підсумками тристоронньої зустрічі в китайському Шеньчжені оприлюднили спільну “Декларацію про мир”. Документ містить заклики до реформування ООН, стабілізації енергетичних поставок, обмеження повноважень міжнародних судів і зниження ядерних ризиків, однак не передбачає конкретних механізмів реалізації цих намірів. Окремо голова КНР Сі Цзіньпін заявив, що ядерну війну неможливо виграти й не можна розв’язувати.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.