Революція у Вірменії має одну унікальну особливість, яка відрізняє її від української – політичний оглядач Айк Халатян

Як зміниться влада у Вірменії після відставки прем’єр-міністра Сержа Саргсяна, чи очікує Вірменію доля України та у чому полягає головна відмінність вірменської революції від усіх інших, які відбувались на теренах колишнього СРСР.

Про це у короткому інтерв’ю “Прямому” вірменський політичний оглядач Айк Халатян.

– Ми, напевно, можемо сказати вам, що ми вас вітаємо, якщо ви за такий сценарій розвитку подій?

Звичайно, будь-який вірменин хотів би, щоб це все обійшлося без кровопролиття. Як би це не закінчилося, але головне, що вдалося дійти до якоїсь угоди. І, незважаючи на те, що колишньому прем’єр-міністру багато можна пред’явити – прорахунки, помилки, все інше, нагадати багато гріхів – але в даному випадку треба все-таки відзначити, що, маючи можливість вдатися до силового вирішення, а це означало обов’язкове кровопролиття , тому що таку масу народу просто не розігнати, людина все-таки обрала, що треба йти мирно, без крові.

– Скажіть, будь ласка, які перспективи тепер політичні опозиціонера Нікола Пашиняна?

Зараз поки що ще не зрозуміло, чи будуть … хоча мені здається, що вони будуть, але важливіше, коли будуть дострокові вибори в парламент. Тому що ясно, що нинішній склад парламенту не відображає вже ту ситуацію, яка склалася в країні. І тут питання – наскільки скоро вони відбудуться. Якщо вони пройдуть рано, звичайно, Пашинян, який фактично зробив політичними трупами всіх інших опозиційних лідерів, які не вірили в успіх, можливість змін, домогтися відставки Сержа Саргсяна, які не підтримали дії Нікола Пашиняна і його вуличні протести, – звичайно, вони практично не мають шансів домогтися якихось результатів на майбутніх виборах.

І тут питання в тому, скільки голосів зможе набрати влада, використовуючи свої традиційні методи, – це і підкуп виборців, адміністративний ресурс. У нинішніх умовах, якщо скоро пройдуть на хвилі народної ейфорії, перемоги і всього іншого, я думаю, що шанси у влади дуже маленькі. Якщо вони будуть через кілька місяців, то, може бути, система і встигне оговтатися від цього удару, і знову правляча партія зможе якісь результати показати. Від залежить від дострокових виборів.

– Хіба не зміниться Вірменія після цієї ситуацій, яку ми бачили протягом 11 днів? Мені чомусь здається, що які б не були вибори, що будь-яка країна, Вірменія включно, може змінитися. Скажіть, в який бік?

За роки незалежності Вірменії дуже багато було спроб. Влада у нас завжди була непопулярною. Президенти змінювалися, але народ був незадоволений корумпованістю, неефективністю влади, нездатністю вирішувати соціально-економічні питання. І регулярно відбувалися акції народного протесту. Але поки що жодного разу не вдавалося домогтися відставки влади за допомогою вуличних акцій протесту. Єдиний випадок, коли президент достроково залишив свою посаду – це був 1998 рік. І то, це були внутрішньоелітні розборки, коли силовий блок, незадоволений шляхами вирішення карабахського конфлікту, які пропонував президент, домігся його відставки. Він змусив його піти.

Після цього найважливіше, що є – народ Вірменії, показав, що він не змириться з довічним правлінням, хто б не керував країною. І найголовніше – він готовий виходить на вулиці і домагатися свого на вулицях. Це найголовніший підсумок. І, як ви правильно помітили, хто б не прийшов до влади, він буде змушений з цим рахуватися.

– Подивіться на історію України останніх 20 років, що у нас був Янукович, якого не захотів народ мати в якості президента. Але він все одно прийшов наступного разу. І треба було бути другий революції … Тобто, не наступайте на українські граблі, будь ласка.

До речі, в цей момент я б дуже хотів відзначити, що навіть зараз мітинг йде на площі Республіки, величезний мітинг. Цей момент дуже відзначили… він не прямо пов’язаний з Україною, але сказали, що це була на пострадянському просторі єдина масова акція протесту, яку ніхто не пов’язували з якоюсь зовнішньою силою. Вона не прозахідна, що не проросійська, що не антизахідна, що не антиросійська. І самі організатори наголошували, що вони проти влади, і їх не цікавить зовнішньополітичний вектор, фактор. Він не грає в цих протестах ніякої ролі. І особливо відзначали, що це приклад про те, що не треба сподіватися, що хто-то тобі звідкись допоможе через океан або з сусідньої країни… Треба виходити за свою країну.

Нагадаємо, раніше посол Вірменії в україні прокоментував “Прямому” відставку Сержа Сагрсяна.

Сьогодні, 23 квітня, прем’єр-міністр Вірменії Серж Саргсян після масових протестів у країні подав у відставку.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.