Рік президентства Дональда Трампа: всупереч прогнозам

20 січня 2017 року 45-й президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп приступив до виконання своїх прямих обов’язків. “Прямий” з’ясовував, що приніс перший рік президентства Трампа США, світу та Україні.

Інавгурація президента США Дональда Трампа

20 січня 2017 року у церкві Сент Джонс відбулася служба, в якій взяли участь Дональд Трамп, Майк Пенс та їхні сім’ї. Переможець президентських перегонів був у своїй фірмовій червоній краватці.

Після цього обраний президент США разом з дружиною вирушили на ланч у Білий дім, на порозі їх зустрічало подружжя Обами.

Ланч цього разу тривав трохи довше ніж завжди. Потім Обама і Трамп за традицією разом вирушили в Капітолій. Туди ж прибули подружжя Бушів, Картерів, а також Хілларі і Білл Клінтон.

У день інавгурації, очікувано, не обійшлося без протестів. Радикально налаштовані люди перекидали сміттєві баки, трощили вітрини. Поліція застосовувала сльозогінний газ, було затримано двоє учасників протестів.

Першим присягу прийняв віце-президент Майк Пенс, а Трамп вимовив слова клятви опівдні, прогримів 21 залп салюту. Інавгураційній промова Трампа тривала близько 17 хвилин і складалася з 1 400 слів. Він написав її самостійно, без допомоги спічрайтерів.

Трамп назвав 20 січня днем, “коли люди стали власниками країни знову” і проголосив, що з цього моменту припиняється епоха порожніх розмов і починається епоха дій. Він описав те, як страждали прості американці через безробіття і злочинності і пообіцяв припинити це. Новий президент проголосив своїм принципом “Америка перш за все” і заявив, що потрібно купувати американське і наймати на роботу американців.

Що стосується міжнародної політики, тут він пообіцяв стерти з лиця землі радикальних ісламських терористів, зміцнити альянси і створити нові.

Урочистості в день інавгурації

Передвиборчі обіцянки Трампа та втілення їх у життя

Оселившись у Білому домі Дональд Трамп енергійно взявся доводити, що серйозно ставиться до передвиборчих обіцянок. Видані перші укази мали довести, що він справді збирається звести стіну на кордоні з Мексикою, зруйнує запроваджену Обамою систему медичного страхування та спробує змінити роль США на світовій арені.

Проте, після 100 днів президентства більшість провідних американських ЗМІ замовили соціологічні дослідження щодо сприйняття американцями діяльності Трампа. Виявилося, що він побив антирекорд зі схвалення своєї роботи. Раніше найбільш низький рейтинг схвалення діяльності за перші 100 днів керівництва мав лише Білл Клінтон.

Від самого початку президентства Трампа американські ЗМІ пильно відстежують можливі зв’язки членів його команди з Росією. На сцені з’явилося так зване “російське досьє”.

Першою “жертвою” став радник президента з питань національної безпеки Майкл Флінн. З’ясувалося, що він обговорював з послом РФ у США Сергієм Кисляком можливість послаблення санкцій. Спочатку Трамп намагався захищати підлеглого. Але Флінн так забрехався, що врешті решт його звільнили.

Другим у справі про втручання Росії у президентську гонку в США став відомий лобіст Пол Манафорт.

Скандальний американський політтехнолог Пол Манафорт здався Федеральному бюро розслідувань США. Манафорт знаходився під слідством через порушення федерального податкового законодавства, відмивання грошей та лобіювання інтересів іноземців.

31 жовтня Федеральний суд Вашингтона обрав Полу Манафорту міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.  У грудні Манафорта звільнили з-під домашнього арешту.

Будівництво стіни по всьому кордону з Мексикою було однією з головних передвиборчих обіцянок Трампа. Логічно, що указ про її спорудження став одним із перших, урочисто підписаних Трампом.

Навесні стало зрозуміло, що найближчим часом будівництво не розпочнеться. Причина дуже банальна – немає грошей. Трамп під час виборчих мітингів називав цифру $8 млрд. На сьогодні за найбільш скромними підрахунками вартість проекту складає $21 млрд, а за деякими прогнозами сягає $75 млрд.

Мексика, всупереч твердженням Трампа, платити за “Стіну” відмовляється. На виділення рекордних сум з бюджету США не погодиться Конгрес. Тому президенту довелось йти на болючий компроміс і замінити будівництво “Стіни” виділенням $2 млрд для посилення безпеки на кордоні.

За тиждень після інавгурації Трамп підписав указ про тимчасову заборону в’їзду до США громадянам семи країн: Ємену, Іраку, Ірану, Лівії, Сирії, Сомалі та Судану. Критики президента охрестили нормативний акт “забороною мусульман”.

Непродуманість вчинку призвела до безладу в аеропортах. Голова Пентагону мусив шукати вихід, щоб заборону не застосовували для військових і перекладачів з Іраку, які проходять тренування на базах в США. Указ оскаржили в судах, що фактично звело його ефект нанівець.

Обіцянка скасувати виплекану Обамою систему медичного страхування Obamacare також була однією з головних тез виборчої кампанії Трампа. Але реалізувати її наразі не вдалося. Законопроект, який мав запропонувати заміну, був зареєстрований у березні, але його зняли з розгляду.

Проблема в тому, що у республіканців немає спільної думки, що робити з Obamacare. Найбільш радикальна група вважає, що програму треба просто скасувати. Це позбавить приблизно 20 млн американців доступу до медстрахування, але дозволить скоротити видатки бюджету.

Трамп підтримав застосування в Афганістані проти терористів “Ісламської держави” “Мами всіх бомб” – найпотужнішої неядерної зброї, яка існує в арсеналі США. Від неї загинуло близько 100 бойовиків.

Перед тим Трамп демонстративно розбомбив ракетами Томагавк сирійську авіабазу Шейрат, звідки злітали літаки з хімічною зброєю. Це надихнуло багатьох на висновки про те, що Трамп “спустив яструбів” і це вигідно відрізняє його від “слабака Обами”.

На початку грудня США і Південна Корея почали найбільші в історії навчання військово-повітряних сил на Корейському півострові. У навчаннях узяли участь сотні літаків, включно з двома десятками малопомітних винищувачів.

Як заявили в Міністерстві оборони Південної Кореї, метою навчань під назвою Vigilance Ace є відпрацювання спільних дій союзників на випадок війни. Загалом у військових навчаннях брали участь близько 12 тисяч американських військовослужбовців, шість винищувачів F-22 та 18 F-35.

Навчання стартували через тиждень після запуску міжконтинентальної балістичної ракети в КНДР.

У грудні 2017 року Трамп визнав Єрусалим столицею Ізраїлю і доручив Держдепартаменту почати підготовку до переїзду в це місто посольства США в цій країні. Цей захід викликав негативну реакцію з боку світової спільноти та масові протести палестинців в Єрусалимі.

Україна та США

Коли Дональд Трамп складав присягу президента в січні минулого року, більшість аналітиків оприлюднили надзвичайно негативні прогнози щодо україно-американських відносин, багато хто з них передбачав, що Україна стане головною жертвою амбітної зовнішньої політики адміністрації Трампа.

Проте зараз є підстави стверджувати, що адміністрація Трампа фактично виявилася серед найбільш проукраїнських у сучасній історії США.

Як зазначив посол України в США Валерій Чалий, що великої угоди між США і Росією за рахунок України не відбулося завдяки спільній роботі та виробленню правильної позиції з боку США.

“Ви пам’ятаєте, говорили про складність, неможливість таких контактів, у результаті ми маємо і дві зустрічі наших президентів і понад 45 візитів. Міністр закордонних справ Павло Клімкін тричі приїжджав у Вашингтон. Тобто на найвищому рівні у нас є висока інтенсивність контактів”, – наголосив він.

Зокрема, 21 вересня президент України Петро Порошенко у Нью-Йорку зустрівся з Дональдом Трампом. Зустріч була закритою. Після зустрічі, яка тривала півтори години, Порошенко заявив, що “США повністю підтримали українську версію розміщення миротворців на Донбасі – на всій території конфлікту, включаючи російсько-український кордон”.

“Надзвичайно важливим є те, що є спільне бачення нової якості безпеки співробітництва між Україною та США. Ми детально обговорили всі напрямки розширення співпраці, починаючи від співпраці з військовою академією у Вест-Пойнті, яку ми кілька днів тому відвідали, і закінчуючи співпрацею з Міноборони США та іншими інституціями”, – наголосив президент України.

Дружня до України позиція адміністрації Трампа була найбільш помітною в кадрових змінах, зроблених протягом минулого року. Вибір Курта Волкера як спеціального представника в справах України був, мабуть, найважливішим. Волкер приніс відвертість у діалог щодо війни в Україні, часто відмовляючись від дипломатичних тонкощів, щоб підкреслити безпосередню відповідальність Кремля за конфлікт, вказуючи при цьому на “стовідсоткове російське командування і контроль” над так званими формуванням “ДНР” і “ЛНР”.

У грудні 2017 року повідомлення про рішення адміністрації Трампа надати оборонне озброєння Києву надійшло в Україну як ранній різдвяний подарунок.

Це рішення надіслало потужний сигнал Кремлю, адже роками адміністрація попереднього президента США Барака Обами відмовлялася піти на такий крок. Москва довго й настирливо лобіювала свою позицію у Вашингтоні, щоб відохотити його від озброєння України, висвітлюючи це питання як червону лінію, переступання якої неминуче призведе до ескалації конфлікту. Ігноруючи занепокоєння Москви і надаючи Україні зброю, Білий дім підкреслив свою рішучість такою мовою, яку, найімовірніше, розуміють у Кремлі.

Крім того, США допомагають Україні не лише в рамках програми оборонної безпеки, але й щодо реформування країни. Посол України в США Валерій Чалий підкреслив, що дуже серйозно скоротилася допомога США всім країнам світу і Україна зараз отримує 50% від усього, що йде в Євразію.

Президент США має ще одну ефективну зброю проти Росії – пакет спеціальних санкцій проти чиновників та бізнесменів Кремля.

Читайте також: Головні події в світі у 2017 році за версією “Прямого”.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.