Головні події в світі у 2017 році за версію “Прямого”

2017 рік забирає із собою безліч подій: як приємних, так і трагічних. “Прямий” підготував матеріал про головні події та постаті, які вийшли на перший план та вплинули на хід історії і змінили плин звичних процесів.

Інавгурація президента США Дональда Трампа

20 січня 45-ий президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп приступив до виконання своїх прямих обов’язків, що, безумовно, гідне звання важливої події 2017 року.

У церкві Сент Джонс відбулася служба, в якій взяли участь Трамп, Пенс і їх сім’ї. Переможець президентських перегонів був в своїй фірмовій червоній краватці.

Після цього обраний президент США разом з дружиною вирушили на ланч у Білий дім, на порозі їх зустрічало подружжя Обами.

Ланч у цей раз тривав трохи довше передбаченого, після чого Обама і Трамп за традицією разом вирушили в Капітолій. Туди ж прибули подружжя Бушів, Картерів, а також Хілларі і Білл Клінтон.

У день інавгурації, очікувано, не обійшлося без протестів. Радикально налаштовані люди перевертали сміттєві баки, били вітрини. Поліція застосовувала сльозогінний газ, були затримані двоє людей.

Першим присягу прийняв віце-президент Майк Пенс, а Трамп вимовив слова клятви опівдні, прогримів 21 залп салюту. У своїй інавгураційній промові, яку він написав самостійно, без допомоги спічрайтерів. Вона тривала близько 17 хвилин і складалася з 1 400 слів, як підрахували американські журналісти.

Трамп назвав 20 січня днем, “коли люди стали власниками країни знову” і проголосив, що з цього моменту припиняється епоха порожніх розмов і починається епоха дій. Він описав те, як страждали прості американці через безробіття і злочинності і пообіцяв припинити це. Новий президент проголосив своїм принципом “Америка перш за все” і заявив, що потрібно купувати американське і наймати на роботу американців.

Що стосується міжнародної політики, тут він пообіцяв стерти з лиця землі радикальних ісламських терористів, зміцнити існуючі альянси і створити нові.

Урочистості в день інавгурації

Передвиборчі обіцянки Трампа та втілення їх у життя

Оселившись у Білому домі Дональд Трамп енергійно взявся доводити, що серйозно ставиться до передвиборчих обіцянок. Видані перші укази мали довести, що він справді збирається звести стіну на кордоні з Мексикою, зруйнує запроваджену Обамою систему медичного страхування та спробує змінити роль США на світовій арені.

Проте, після 100 днів президентства більшість провідних американських ЗМІ замовили соціологічні дослідження щодо сприйняття американцями діяльності Трампа. Виявилося, що він побив антирекорд зі схвалення своєї роботи. Раніше найбільш низький рейтинг схвалення діяльності за перші 100 днів керівництва мав лише Білл Клінтон.

Від самого початку президентства Трампа американські ЗМІ пильно відстежують можливі зв’язки членів його команди з Росією. На сцені з’явилося так зване “російське досьє”.

Першою “жертвою” став радник президента з питань національної безпеки Майкл Флінн. З’ясувалося, що він обговорював з послом РФ у США Сергієм Кисляком можливість послаблення санкцій. Спочатку Трамп намагався захищати підлеглого. Але Флінн так забрехався, що врешті решт його звільнили.

Другим у справі про втручання Росії у президентську гонку в США став відомий лобіст Пол Манафорт.

Скандальний американський політтехнолог Пол Манафорт здався Федеральному бюро розслідувань США. Манафорт знаходився під слідством через порушення федерального податкового законодавства, відмивання грошей та лобіювання інтересів іноземців.

31 жовтня Федеральний суд Вашингтона обрав Полу Манафорту міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.  У грудні Манафорта звільнили з-під домашнього арешту.

Будівництво стіни по всьому кордону з Мексикою було однією з головних передвиборчих обіцянок Трампа. Логічно, що указ про її спорудження став одним із перших, урочисто підписаних Трампом.

Навесні стало зрозуміло, що найближчим часом будівництво не розпочнеться. Причина дуже банальна – немає грошей. Трамп під час виборчих мітингів називав цифру $8 млрд. На сьогодні за найбільш скромними підрахунками вартість проекту складає $21 млрд, а за деякими прогнозами сягає $75 млрд.

Мексика, всупереч твердженням Трампа, платити за “Стіну” відмовляється. На виділення рекордних сум з бюджету США не погодиться Конгрес. Тому президенту довелось йти на болючий компроміс і замінити будівництво “Стіни” виділенням $2 млрд для посилення безпеки на кордоні.

За тиждень після інавгурації Трамп підписав указ про тимчасову заборону в’їзду до США громадянам семи країн: Ємену, Іраку, Ірану, Лівії, Сирії, Сомалі та Судану. Критики президента охрестили нормативний акт “забороною мусульман”.

Непродуманість вчинку призвела до безладу в аеропортах. Голова Пентагону мусив шукати вихід, щоб заборону не застосовували для військових і перекладачів з Іраку, які проходять тренування на базах в США. Указ успішно оскаржили в судах, що фактично звело його ефект нанівець.

Обіцянка скасувати виплекану Обамою систему медичного страхування Obamacare також була однією з головних обіцянок Трампа. Але реалізувати її наразі не вдалося. Законопроект, який мав запропонувати заміну, був зареєстрований у березні, але його зняли з розгляду.

Проблема в тому, що у республіканців немає спільної думки, що робити з Obamacare. Найбільш радикальна група вважає, що програму треба просто скасувати. Це позбавить приблизно 20 млн американців доступу до медстрахування, але дозволить скоротити видатки бюджету.

З благословення Трампа в Афганістані проти терористів “Ісламської держави” вперше була застосована “Мама всіх бомб” – найпотужніша неядерна зброя, яка існує в арсеналі США. Від неї загинуло близько 100 бойовиків.

Перед тим Трамп демонстративно розбомбив “томагавками” сирійську авіабазу Шейрат, звідки злітали літаки з хімічною зброєю. Це надихнуло багатьох на висновки про те, що Трамп “спустив яструбів” і це вигідно відрізняє його від “слабака Обами”.

21 вересня президент України Петро Порошенко у Нью-Йорку зустрівся з Дональдом Трампом. Зустріч була закритою. Після зустрічі, яка тривала півтори години, Порошенко заявив, що “США повністю підтримали українську версію розміщення миротворців на Донбасі – на всій території конфлікту, включаючи російсько-український кордон”.

“Надзвичайно важливим є те, що є спільне бачення нової якості безпеки співробітництва між Україною та США. Ми детально обговорили всі напрямки розширення співпраці, починаючи від співпраці з військовою академією у Вест-Пойнті, яку ми кілька днів тому відвідали, і закінчуючи співпрацею з Міноборони США та іншими інституціями”, – наголосив президент України.

На початку грудня США і Південна Корея почали найбільші в історії навчання військово-повітряних сил на Корейському півострові. У навчаннях узяли участь сотні літаків, включно з двома десятками малопомітних винищувачів.

Як заявили в Міністерстві оборони Південної Кореї, метою навчань під назвою Vigilance Ace є відпрацювання спільних дій союзників на випадок війни. Загалом у військових навчаннях беруть участь близько 12 тисяч американських військовослужбовців, шість винищувачів F-22 і 18 F-35.

Навчання стартували через тиждень після запуску міжконтинентальної балістичної ракети в КНДР.

У грудні 2017 року Трамп визнав Єрусалим столицею Ізраїлю і доручив Держдепартаменту почати підготовку до переїзду в це місто посольства США в цій країні. Цей захід викликав негативну реакцію з боку світової спільноти та масові протести палестинців в Єрусалимі.

Президентські вибори у Франції

Також однією з головних подій стали президентські вибори у Франції. У першому турі президентських виборів у Франції, які відбулися 23 квітня, переміг центрист Еммануель Макрон, кандидат від руху “Вперед”.

Макрон набрав 23,75 відсотка голосів, його найближчий суперник, лідер “Національнго фронту” Марін Ле Пен – 21,53 відсотка. Обидва кандидати пройшли до другого туру.

Фаворитами також стали кандидат від партії Республіканці Франсуа Фійон і лідер руху “Нескорена Франція” Жан-Люк Меланшон. Вони набрали майже 20 відсотків і не змогли пройти в наступний тур.
Тепер ті, хто програв, кандидати закликали у другому турі голосувати за Еммануеля Макрона.

Другий тур виборів, який відбувся у Франції 7 травня, приніс перемогу центристу Еммануелю Макрону. Зі значним відривом екс-міністр економіки і кандидат від партії “Вперед!”, Макрон, обігнав главу політсили “Народний фронт” Марін Ле Пен.

Офіційні результати були оголошені МВС Франції після обробки 100% виборчих бюлетенів. За Макрона проголосувало 66,06% громадян Франції (20 203 694 осіб), Ле Пен підтримало 33,94% французів (10 637 120 осіб).

У другому турі виборів проголосувало 74,62% виборців, з них 6,3% громадян опустили в урни порожні бюлетені, а ще 1,06 млн (2,24%) бюлетенів були визнані недійсними.

Президент України Петро Порошенко назвав перемогу Макрона “солідним кредитом довіри французького народу єдину Європу”, а також додав, що розраховує на співпрацю та активізацію Нормандського формату переговорів.

Comptons sur la collaboration ambitieuse avec la France et l’intensification du format de Normandie!

— Петро Порошенко (@poroshenko) 7 травня 2017 р.

43-й саміт G7

Окремої уваги заслуговує 43-й саміт G7, який відбувся 26-27 травня на острові Сицилія в місті Таорміна.

Саміт був знаковим тому, що відбувся після виборів у Німеччині і відразу після президентських виборів у Франції.

До того ж відбулася перша офіційна зустріч американського лідера Дональда Трампа і нового президента Франції Еммануеля Макрона з главами держав “Великої сімки”.

Президент України Петро Порошенко також був на саміті, щоб “особисто переконатися, що цивілізований світ підтримує нас”.

Серед основних тем саміту значилися вільна торгівля і захист клімату, і напередодні європейська преса писала, що делегати не можуть прийти до спільного знаменника.

“Кліматична дискусія була дуже важка, якщо не сказати – незадовільна, – не без розчарування після зустрічі зазначила канцлер ФРН Ангела Меркель, однак додала: – Є низка питань, щодо яких у нас є спільне розуміння. Ми ще раз обговорили тему України і Мінського процесу”.

Утім, позиція Трампа була передбачувана. Відмова США від обмежень, які були введені для боротьби з глобальним потеплінням, – частина його передвиборчої програми. Він уже скасував укази Обами, де зміна клімату визнавалася загрозою нацбезпеці.

Що стосується України, то голова Європейської Ради Дональд Туск підкреслив, що ЄС повністю підтримує цілісність і суверенітет України, а причин міняти політику санкцій проти РФ немає.

Цю тезу підтвердив і глава італійського зовнішньополітичного відомства Анджеліно Альфано, заявивши, що санкції проти РФ залишаться орієнтиром для його країни.

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що під час особистої зустрічі з главою РФ він буде вести “вимогливий діалог” щодо ситуації в Україні. Макрон додав, що вже в найближчому майбутньому хоче зібрати “нормандську четвірку”.

Підводячи підсумок, лідери G7 записали в меморандумі, що готові навіть посилити санкції, якщо Росія і надалі буде ігнорувати Мінські угоди.

Парламентські вибори в Німеччині

Консервативний блок у складі Християнсько-соціального союзу (ХСС) і Християнсько-демократичного союзу (ХДС), виборчий список якої очолює канцлер Ангела Меркель, здобув перемогу на парламентських виборах в Німеччині.

Блок ХДС / ХСС підтримали 33% виборців. За Соціал-демократичну партію Німеччини (СДПН) на чолі з Мартіном Шульцем проголосували 20,5% виборців.

Правопопулістська “Альтернатива для Німеччини” (АДГ) — на третьому місці – у них 12,6% голосів. Вона вперше потрапла до Бундестагу.

Ліберальна Вільна демократична партія Німеччини (ВДП) – 10,7%, Ліва партія – 9,2% і “Союз-90″/”зелені” – 8,9%.

Перемога Меркель відіграє для України дуже важливу роль, оскільки вона узяла на себе чи не провідну роль у процесі пошуку дипломатичного рішення конфлікту на Донбасі. Норманський формат, а згодом і Мінські угоди, про які домовлялися, значною мірою – це її заслуга.

Також канцлер Німеччини докладала зусиль аби переконати партнерів по ЄС зайняти одностайну позицію в питанні санкцій проти Росії, уряд Меркель на рівні різних міністерств надає Україні допомогу в рамках програм з децентралізації, відбудови Донбасу, підтримки внутрішніх переселенців, лікування поранених військовослужбовців тощо.

Референдум про незалежність Каталонії

1 жовтня в Каталонії відбувся референдум щодо незалежності регіону, який супроводжувався зіткненнями активістів з іспанськими правоохоронцями.

За даними каталонського уряду, результати референдуму: 2 262 424 осіб проголосувало, 2 020 144 (90,09%) вибрали “так”, 176 565 (7,87%) – “ні”, 45 586 (2,03%) опустили чисті бюлетені і 20 129 (0 , 89%) їх зіпсували.

Влада регіону оцінили явку на референдумі приблизно в три мільйони осіб, а всього в Каталонії мешкає близько 7,5 мільйона осіб.

Президент уряду Каталонії Карлес Пучдемон заявив, що за підсумками виборів Каталонія “виборола право стати незалежною державою”. “Сьогодні іспанська держава написала ще одну ганебну сторінку в своїй історії з Каталонією”, – заявив Пучдемон, виступаючи по телебаченню з Барселони після того, як в північно-східному регіоні Іспанії були закриті виборчі дільниці.

Іспанія не підтримала ідею відокремлення регіону. Прем’єр-міністр Іспанії Маріано Рахой пообіцяв запобігти незалежності регіону. “Іспанія не буде розділеною, а національну єдність буде збережено. Ми використаємо всі доступні законодавчі інструменти, щоб це зробити”, – заявив Рахой

Євросоюз також виступив противником незалежності іспанського регіону. “Згідно з Конституцією Іспанії, вчорашнє голосування в Каталонії не було законним”, – наголосили в Єврокомісії.

У Брюсселі підкреслили, що навіть у разі проведення законного референдуму щодо незалежності регіону від Іспанії, Каталонія автоматично вийде з Євросоюзу.

ЄК закликала сторони швидше перейти від конфронтації до діалогу.

Так, після кількох ультиматумів з боку Іспанії та переговорів між урядами, 2 листопада суддя високого суду Іспанії виніс рішення про утримання під вартою екс-заступника голови уряду Каталонії Уріола Жункераса та ще сімох колишніх каталонських міністрів.

5 листопада лідер Каталонії Карлес Пучдемон разом із соратниками, які перебували разом з ним в Брюсселі, здалися в руки поліції Бельгії.

8 листопада Конституційний суд Іспанії визнав резолюцію парламенту Каталонії про незалежність “неконституційною і недійсною”.

Проте, каталонці й надалі продовжують боротьбу за незалежність регіону. Так, 7 грудня тисячі людей зібралися в центрі Європейського кварталу Брюсселя на велику демонстрацію, щоб підтримати незалежність іспанського регіону.

ХІХ з’їзд Компартії Китаю

Центральний комітет Комуністичної партії Китаю на своєму пленумі 25 жовтня переобрав лідера Китаю Сі Цзіньпіна генеральним секретарем партії на наступні 5 років.

Головним нововведенням ХІХ з’їзду стало те, що курс Компартії на наступні п’ять років буде називатися “соціалізм з китайською специфікою для нової ери”.

Після пленуму комітету Сі Цзіньпін також представив нових членів політбюро партії. Всі 5 обраних партійних діячів у віці за 60 років, що на думку експертів, забагато для перейняття керівництва у чинного лідера Китаю на термін у 10 років в далекому 2022 році.

При цьому, політологи не виключають, що Сі Цзіньпін висуватиметься на посаду втретє у 2022 році, порушивши тим самим усталену партійну традицію. Адже всі його попередники обмежувалися двома термінами.

Прагнення Сі Цзіньпіна закріпитися при владі зрозуміло: масштабні реформи, які він розпочав, неможливо здійснити протягом п’яти і навіть десяти років. Однак значна концентрація влади в руках голови і невеликої групи його призначенців ставить під удар принцип змінюваності керівництва. Є й інші негативні ознаки.

 

Крім того, контроль держави за тим, що відбувається в інтернеті посилюється з кожним днем.

У вересні для телесеріалів в Китаї з’явилися нові правила регулювання контенту. Тепер їм пропонується “підвищувати культурний смак людей” і “зміцнювати духовність”. Комуністична партія, країна, люди і національні герої – ось перелік позитивних персонажів. І фігура голови Сі повинна стояти вище всіх інших.

На початку листопада президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп здійснив візит до Китайської Народної Республіки. Під час візиту Трамп заявив, що США і Китай знайдуть рішення ядерної північнокорейської проблеми та назвав переговори із головою КНР Сі Цзіньпіном продуктивнми.

За словами Трампа, вони домовилися “не повторювати помилок минулого” в ситуації з КНДР. “Весь цивілізований світ повинен об’єднатися, щоб дати відсіч північнокорейській загрозі”, – додав президент США.

У свою чергу, Сі Цзіньпін зазначив, що Китай “знову підтвердив свою прихильність денуклеаризації півострова”.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.