Промова на Генасамблеї ООН Петра Порошенка: українська стратегія та нові виклики

Головними темами промови президента України Петра Порошенка в Генасамблеї ООН 26 вересня стануть, як повідомив голова МЗС Павло Клімкін, миротворці на Донбасі, Азовське море та в’язні Кремля. 

Тобто цьогоріч у промові президента залишиться питання миротворців на Донбасі, а також буде акцентовано увагу на нових викликах для України – проблеми Азовського та Чорного морів.

У всіх своїх промовах до Генасамблеї, починаючи від 2015 року, Петро Порошенко був послідовним у інформації, що доносив до світової спільноти, яка від початку російської агресії не була дуже обізнаною у питанні “гібридної війни”. А тому українському президентові необхідно було розповідати світові очевидні для українців речі – про окупацію Криму та Донбасу, “зелених чоловічків”, про численні людські втрати, переселенців. Так у кожній своїй промові Петро Порошенко знаходив слова, які закликали міжнародну спільноту згуртуватися та допомогти Україні у її боротьбі проти російської агресії. Згодом завдяки активній позиції української дипломатії західні пратнери змінили своє ставлення до ситуації на сході України та перейшли до активної допомоги.

Так, у 2015-му президент України розповів у Генасамблеї про російську агресію. Тоді він акцентував на тому, що це не громадянська війна і не внутрішній конфлікт, а війна з боку сусідньої держави, яка була гарантом Будапештського меморандуму і постійним членом Ради Безпеки ООН. У 2016-ому Петро Порошенко говорив вже про найбільший недолік цих домовленостей – невиконання їх Росією. 2017-ий став роком, коли завдяки промові президента України заговорили про те, аби провести миротворчу місію на Донбасі, що запустило б механізм де окупації цих територій. Пройшов рік перемовин із лідерами західних демократій, і знову Петро Порошенко продовжує тему миротворчої місії, а значить, поступово зменшує відстань до реалізації цієї задачі.

Промова 20 вересня 2017 року

Акценти: миротворці, політв’язні, де окупація Криму, МН17, ядерні випробовування Північною Кореєю, звертання щодо визнання Голодомору геноцидом

Президент України Петро Порошенко у своїй промові звертався із закликом до проведення миротворчої місії на Донбасі. Однак на тлі тодішніх заяв Кремля, Петро Порошенко наголошував: “Одним з них є неупередженість миротворців. У такій місії нема місця для представників агресора. Вони не можуть бути її частиною за визначенням. Наголошую, що будь-яке зловживання миротворчими інструментами ООН для закріплення наживи агресії є неприйнятним”.

Обговорення питання миротворців активно просувається. Й нині лідери європейських країн не надто цікавляться думкою Путіна щодо цього питання, а наполягають на безальтернативній присутності миротворців на Донбасів.

“Крадіжка землі іншого народу … викрадення людей … ведення прихованої війни … збиття цивільного літака … поширення брехні по всьому світу – чи ця поведінка личить постійному члену Ради Безпеки?”, – наголосив у своїй промові президент. У своїй промові в 2017-ому він наголосив на тому, що тривають переслідування лідерів Меджилісу – представницького органу кримських татар, чия діяльність заборонена російською окупаційною владою. “Лише тиждень тому, Ахтем Чийгоз, заступник глави Меджилісу, був засуджений до 8 років ув’язнення за виступ проти російської окупації. Інший заступник глави Меджилісу, Ілмі Умеров, який має серйозні проблеми зі здоров’ям, перебуває під домашнім арештом, і йому заборонено покидати Крим для лікування”, – тоді зазначав глава української держави.

Між цими словами президента і звільненням Чийгоза та Умерова тоді пройшов місяць. Вже у жовтні 2017-го їх вдалося звільнити. А 28 грудня 2017 року двома бортами – президентським та військово-транспортним літаком – 73 звільнених українських заручники проти ночі прибули українських заручники проти ночі прибули до аеропорту Києва.

“Я закликаю держави-члени ООН прийняти власне історичне рішення про визнання Голодомору актом геноциду”, – тоді заявляв президент.

У 2018 році зросла кількість шатів, які визнали Голодомор геноцидом. Таким чином, станом на сьогодні Голодомор визнано геноцидом вже у 12 штатах Америки. У липні 2018-го Петро Порошенко під час зустрічі з главою Народної Скупщини Республіки Сербія Маєю Гойкович закликав сербський парламент визнати Голодомор геноцидом українського народу. А перед цим геноцидом Голодомор визнала Шотландія.

Промова 22 вересня 2016-го

Акценти: терористичні атаки, МН-17, Донбас та Крим, заручники та Мінські домовленості, біженці

“Немає людини, яка була б, як острів, сама по собі; кожна людина є частиною материка. … Смерть кожної людини применшує й мене, бо я єдиний з усім людством…”, – почав свою промову Порошенко. Так, український президент у своїй промові говорив закликами до міжнародної спільноти. В його промові він апелював до втрат у Другій Світовій війні. Згадував Порошенко й “Будапештський меморандум”, як провалений іспит.

“Третій рік агресії продовжує нести біль та страждання моїм громадянам”, – заявляв тоді президент.
“Ми також закликаємо вас не визнавати легітимність російських виборів, які були проведені декілька днів тому в окупованому Криму”, – йшлося у промові.

Як ми знаємо, західна спільнота не визнала тоді ці вибори, й нині продовжує наполягати на тому, що Крим має бути повернений Україні. Більше того, вже нині міжнародна спільнота заявляє про те, що не визнає ніяких виборів на Донбасі, допоки там будуть “керувати” кремлівські маріонетки. Демократичні вибори на тих територіях можливі будуть лише після того, як окупанти покинуть українську землю.

І завершив він промову також закликом: “70 років тому у Вестмінстерському коледжі один із засновників ООН Прем’єр-міністр Великої Британії Уінстон Черчілль зазначив: «Наші труднощі та небезпеки нікуди не зникнуть, якщо ми заплющимо очі. Вони нікуди не зникнуть, якщо ми просто спостерігатимемо за тим, що відбувається. Не зникнуть вони і за допомогою політики умиротворення”.

Промова 29 вересня 2015

Акценти: російська агресія, Крим та Донбас, загиблі та переселенці

Того року український президент доніс до світового співтовариства ситуацію з військовою агресією Росії. “..Цього разу агресором є Росія – наша сусідня країна, колишній стратегічний партнер, який юридично зобов’язувався поважати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність кордонів України. Ця країна була гарантом безпеки України згідно з Будапештським меморандумом, в результаті якого нашій країні були надані гарантії безпеки в обмін на добровільну відмову від третього ядерного арсеналу в світі. Більш того, ця держава є постійним членом Ради Безпеки ООН, якому доручено підтримувати міжнародний мир та безпеку відповідно до Статуту ООН”, – говорив глава держави.
Тоді Петро Порошенко заявляв про те, що для того, щоб ввести в оману міжнародну спільноту, російська влада наказує знімати шеврони своїх військовослужбовців і розпізнавальні знаки військової техніки, відрікатись від своїх солдат, захоплених на полі бою, цинічно використовувати мобільні крематорії, щоб усунути сліди своїх злочинів на українській землі. “Я хотів би підкреслити: це не громадянська війна і не внутрішній конфлікт”, – наголошував він.

Петро Порошенко тоді заявляв про те, що на той момент більш ніж 8 тисяч українців, з яких близько 6 тисяч мирних мешканців, загинули від рук терористів і окупантів на Донбасі. “Більше 1,5 мільйонів жителів Донбасу були змушені покинути свої будинки і переїхати в інші безпечні регіони України”, – зазначав він.

“У кожній демократичній країні, якщо хтось вкрав ваше майно, незалежний суд повинен відновити справедливість для того, щоб захистити права і покарати порушника. Тим не менш, ми повинні визнати, що в 21-му столітті нашій Організації бракує ефективних інструментів, щоб притягнути країну-агресора, яка вкрала територію іншої суверенної держави, до відповідальності”, – таким в певному сенсі закликом у 2015-ому завершилася промова президента України.

Читайте також: ПРОГНОЗ У ЩОРІЧНОМУ ПОСЛАННІ ПРЕЗИДЕНТА: ЧИ СПРАВДИЛИСЯ СЛОВА ПОРОШЕНКА, СТАТИСТИКА ПРОМОВ З 2014-ГО

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.