Ryanair отримає термінал F аеропорту “Бориспіль” вже з наступного року – Омелян

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян розповів на телеканалі “Прямий” про те, що дає Україні сертифікат Міжнародної морської організації, як саме в Україні розвиватиметься ринок лоукостерів, який термінал аеропорту “Бориспіль” отримає Ryanair та якої довжини буде тестова ділянка Hyperloop в Україні, яку запустять наступного року.

– Сьогодні наша країна підтвердила свій статус морської держави. Україна успішно пройшла аудит Міжнародної морської організації. Експерти організації перевірили, як наша країна виконує міжнародні зобов’язання у сфері безпеки судноплавства. Що це, сертифікація якась?

Фактично так. Для побутового сприйняття абсолютно вірно і правильно кажете: це сертифікація. Ми отримали сертифікат якості, що всі українські морські порти, плюс морська індустрія, яка включає в собі і моряків, офіцерів, які плавають по всьому світовому флоту торговельному, в першу чергу, – вони гідно і якісно виконують свою роботу. Немає жодних суттєвих зауважень ні з точки зору безпеки, ні якості навчання, освіти, роботи. Тобто кожна компанія тепер знає, що кожен український морський порт є сертифікований Міжнародною морською організацією. Тобто не треба доводити, що Україна найкраща, пояснювати, розказувати. Вона вже є в переліку Міжнародної морської організації.

– Що це дає?

Це дає величезні бонуси з точки зору свободи мореплавства, безпеки вантажів, швидкості проходження вантажів. Це дає можливість нашим морякам, які працюють у всіх портах світу, отримувати гідну заробітну платню. Насправді ще в 2017 році, коли ми були на порозі цього аудиту, був страшний острах того, що ми його провалимо, бо за багатьма показниками ми відставали. І тільки належна координація цієї роботи з боку президента України, уряду України дала нам можливість, щоб всі пройшли аудит з честю. Бо це стосувалося не тільки Міністерства інфраструктури, а й Міністерства освіти, Міністерства екології, внутрішніх справ, надзвичайних ситуацій, рибальського нашого агентства. Тобто низки відомств.

Якщо би ми провалили цей тест, то удар був би жахливим. Тому що постраждала б не тільки морська галузь, а й постраждали багато інших суміжних галузей. Цього ми уникнули. Більше того, ми пройшли аудит взірцево, і сьогодні аудитори Міжнародної морської організації стверджували в один голос, що український кейс – по тому, як готувався до аудиту, як проводити аудит, як відповідати на запитання – буде взірцевим для багатьох інших держав. І вже можна інші держави вчити, як його правильно проходити.

– Що там з цим кримським мостом? Я маю на увазі порт, який український. Ми ж розповідали, що вони зробили досить низьким, і там вже не такі великі судна можуть проходити.

Це величезна проблема. Ми пробували це порушити на площадці Міжнародної морської організації. Але вони завжди відповідають таким чином, що ми – технічна організація, яка відповідає за якість, за безпеку, але не за політику.

– Через це ми не отримуємо величезні гроші. Як ці перевезення, яку були на великих судах? Що ви цим людям кажете?

На жаль, вони змушені використовувати менші судна. Це правда. І ми маємо факти масових затримань російськими прикордонними службами на вході в Керченський канал.

– А чому?

Просто Росія – це держава без права.

– Вони перевіряють, щоб, наприклад, не було вибухівки?

Під різними приводами. Тобто вони мають право на прикордонний контроль, як вони вважають. Як переходять кордон Російської Федерації, вони хочуть це судно доглянути. Але будь-яка затримка спричиняє до фінансових втрат. Бо простій судна, навіть годинний – це тисячі доларів. Добу чи більше – це десятки тисяч доларів за раз.

– Є шанс до порядку їх закликати через міжнародний суд якийсь?

Це – раз. По-друге, сьогодні президент України заявив, що він покладається на те, що під час саміту з ЄС, який запланований в липні цього року, це питання буде підніматися, щодо безчинства з боку російської влади, зокрема їх правоохоронних структур і перешкоджання свободі мореплавства. І я сподіваюся, що лідери Європейського Союзу вживуть також додаткових санкційних заходів до російської влади.

– Щоб вони перестали це робити.

Наша ідея була, щоб вони відповідно впливали на російські морські порти, які знаходяться в акваторії Чорного моря, інших морів.

– Тобто обмежуючи.

Абсолютно вірно.

– 50 нових аеропортів побудують в Україні до 2030 року. Це передбачено в Національній транспортній стратегії, – кажуть в Міністерстві інфраструктури. У 2030-у, якщо ми будемо живі, то перевіримо.

Насправді тут нічого дивного немає. Тому що у 1991 році у нас був 51 аеропорт. В 2030 році ми повернемося до цієї кількості. Ясна річ, що якісно це будуть абсолютно інші аеропорти. Ми не кажемо, що це буде 50 “борисполів”. Ми кажемо, що це буде мінімум п’ять аеропортів такого ж обсягу пасажиропотоку, як “Бориспіль”, і буде близько 20 аеропортів на кожен обласний центр, які будуть здійснювати міжнародні та внутрішні перевезення. І ще 20 – тільки для внутрішніх перевезень, тобто невеличкі регіональні аеропорти.

– Заздрість у моїх московських колег викликають ці лоукостери, які вже зайшли, вони заходять. Що б ви могли сказати про них?

Найбільший лоукост світу та Європи, який заходить цього року в Україну, – це компанія Ryanair, за яку ми боролися два роки. І це відбулося нарешті. Бо ми фактично ламали весь ринок монополій, який був усталений на той момент часу. Я радий, що у нас буде фактично 15 напрямків з Борисполя і зі Львова.

– Вони йдуть у Бориспіль?

Вони йдуть у Бориспіль.

– А скажіть, вони там якийсь беруть додатковий, цей непрацюючий…

Термінал F вони візьмуть, я думаю, в управління вже з наступного року. Це той, який ми використовували до чемпіонату Європи. Але він повністю готовий. Насправді там тільки повернути ключ, відкрити і ввімкнути світло.

– Тобто вони будуть там?

Вони будуть там з 2019 року. І буде ще низка дешевих авіаперевізників. Всі класичні авіаперевізники будуть далі працювати в терміналі D, як сьогодні є.

Ми бачимо, що вони за цей сезон зимовий, коли вони розпочнуть свої польоти, перевезуть близько мільйона пасажирів. Розраховують, що мінімум 40% з них будуть іноземці. Для нас це надважливо – щоб не тільки ураїнці літали, але й іноземці прилітали. І ми віримо, що Україна завдяки лоукостам зможе стати популярною не лише бізнес-країною, але й туристичною країною. У нас є маса чудових місць, до яких просто неможливо добратися, до яких дорого долітати. А завдяки лоукостам це буде можливо.

– Коли вони полетять до Берліну?

Перший рейс у нас буде в Берлін у вересні. Всі інші рейси ми плануємо поки що з кінця жовтня. Географія буде широкою. Це і Польща, і Скандинавія, і Барселона, в тому числі.

– У нас же полетіла наша компанія нова.

SkyUp також починає здійснювати цього року свої рейси.

– Все сертифіковано, все нормально?

Абсолютно вірно. Вони вже мають два літаки. До кінця цього року планують отримати ще три літаки. Я дуже радий, тому що це національний перевізник, внутрішньоукраїнський перевізник.

– Він як лоукостер працює?

За лоукост-моделлю, так. І в них орієнтована ціна буде від 500 до 800 гривень на внутрішньоукраїнські. Вони оголосили Львів-Одеса, Київ-Одеса і Харків-Одеса цього року.

– А хто ще?

Наразі з великих компаній, які заходять на український ринок поки що все. Але ми сподіваємося на більше приємних новин вже на зимовий сезон, тобто з осені цього року.

– Про Ryanair різні відгуки. Кажуть, що це дуже жорстка компанія для людей, що там дуже великі обмеження: як ти сидиш, там немає місць для ніг, там щось таке… Тобто, якщо ти платиш дешево, то ти не маєш сервісу.

Ви знаєте, я думаю, в першу чергу ці речі поширюють компанії-конкуренти, перевізники. По-друге, компанія, яка перевезла по року 120 мільйонів пасажирів, не може бути поганою. Тому що, якщо вона була би поганою, люди б не користувалися їхніми послугами. Це дійсно дешево, це дійсно зручно. Якщо хтось хоче подорожувати в першому класі, як він звик на сидінні “Мерседеса”, то, безумовно, він Ryanair може не обрати.

– Тобто ви маєте на увазі, що там можна сервіс докупити?

Сервіс докупити. Але, до речі, відстань між кріслами у них найбільша серед усіх авіаперевізників в Європі.

– А як Wizz Air почуває себе, нормально? Вони ж хотіли тут центри збудувати.

Минулого року Wizz Air згадав, що вони таки лоукост, і в Україні – також. У них дійсно помінялася цінова політика. Я радо вітаю такі починання. Тому що нам надважливо мати конкуренцію не лише в дорогому сегменті авіаперевезень, а й в дешевому.

– Я летів з Данії у Київ. Дешево і нормально. Правда, літак був забитий, люди на головах сиділи.

Ми маємо другий рік парадоксальну ситуацію: що у нас літаків на ринку менше, ніж бажаючих пасажирів скористатися їхніми послугами. Тому всі рейси забиті. І навіть дорогі авіакомпанії, як цього року зайшла Qatar Airways і почала здійснювати польоти Доха-Київ, всі її рейси переповнені. Тобто заповненість мінімум 90% від кількості крісел. Це дуже високий показник.

– Я сьогодні доньку зустрічав. І ця стоянка у “Борисполі” вже проржавіла. І донька мене питає: так його будують чи не будують? Що буде з цим?

Аеропорт “Бориспіль” пообіцяв публічно, а не тільки міністру інфраструктури, що влітку цього року вони його завершать. Я сподіваюся, що це буде зроблено.

– А це буде паркінг все ж таки?

В наших планах – половина буде паркінг, інша половина, може, буде перебудована під готель. Тобто ми зараз запускаємо першу чергу паркінгу, який буде повноцінно використовуватися, з повноцінним переходом з паркінгу в термінал D, без виходу на вулицю. Вони вже нарешті повинні його зробити.

– Hyperloop може з’явитися в Україні через п’ять років. Міністерство інфраструктури і керівництво фірми вже підписали відповідний меморандум. Яка буде перша, може, гілка? Що воно буде?

Логіка цього проекту дуже проста. Ми займаємося дорогами, ми їх будуємо. Я вірю, що протягом п’яти років у нас будуть нормальні магістралі поєднувати всі обласні центри, і протягом десяти років у нас буде абсолютно нормальна проїздність по всій державі. Ми займаємо розвитком авіації, морських портів. Але водночас ми повинні займатися перспективними проектами.

Що буде далі? Я не хочу, щоб в 2030 році виходив до людей черговий міністр інфраструктури і казав, яку він латку буде залатувати і на якій дорозі. Я хочу, щоб він звітував перед сучасними проектами, щоб українці не дивилися вгору, коли будуть проходити труби Hyperloop на території України без жодної зупинки, а були учасниками цього процесу, виробляли складові компоненти до цього нового виду транспорту.

Сьогоднішня реакція мені нагадує один в один ролики, коли я бачив, як Ілон Маск презентував це світові на CNN спільно з Дірком, в 2013 році журналісти казали: як, труба, вакуум, по ньому летить якась капсула, що це таке? Вже зараз, у 2018 році, коли технологія розроблена, вони кажуть: окей, ми розуміємо, що це буде працювати – коли ви це запускаєте? Так от, запуск першого Hyperloop у світі планується в 2020 році. Я хочу, щоб наступного року ми запустили тестовий варіант.

– Тестовий – це, наприклад, кілометр.

Від 500 метрів до 10 кілометрів буде ділянка.

– Труби наші?

Ми хочемо, щоб труби були наші, щоб капсули були наші. Бо все у нас є. “Інтерпайп” робить труби по всьому світу. Є космічні технології.

– А ця капсула?

Капсула – це сплави, які мають витримувати середовище вакууму.

– Тобто ми можемо знайти, щоб це зробити?

У нас все можливе є.

– Тобто вони не зобов’язують купляти в них?

Більше того, ми підписуємо угоду про взаємний захист комерційною інформацією і будемо обмінюватися технологіями, що для нас теж надзвичайно важливо. Ми зможемо спільно їх потім виробляти для всього світу. Це наша мета. І я вірю, що після цього ми можемо говорити про транспортні коридори. Бо зараз питання №1 у світі не те, хто і що виробляє, і хто як бореться з корупцією. Питання №1 у світі – як швидко ти вантаж з точки А доставиш в точку Б. Це питання хвилює китайців, це питання хвилює Європейський Союз, це питання хвилює США.

Якщо Україна буде серед тих топ-10, як є станом на сьогодні, країн, які запропонують рішення транспортної проблеми, щоб вантаж ішов не місяцями, не тижнями, а годинами…

– То, звичайно, вона виграє.

Нагадаю, що в 1945 році повоєнному, коли Київ був повністю сплюндрований, оголосили плани будівництва метро. На той час вагони під землею, коли будівель немає, здавалися дикою ідеєю.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.