Соратники Кадирова та російський топменеджмент: Україна запровадила нові санкції проти РФ
фото: Reuters
Президент України Володимир Зеленський 7 грудня увів у дію рішення РНБО про застосування та внесення змін до персональних санкцій проти 185 фізичних осіб і 181 компанії.
Про це йдеться в указі глави держави на офіційній сторінці Офісу президента.
У перший санкційний список № 813/2023 потрапили 185 фізичних осіб, серед них є громадянка Молдови та громадянин Німеччини. Санкції проти 174 осіб запровадили на 10 років, ще проти 11 – на п’ять років. Також передбачено блокування їхніх активів, анулювання ліцензій, обмеження на транзит і торговельні операції на території України, заборону на приватизацію та публічні закупівлі.
Слід зазначити, що у списку фізичних осіб – російські топменеджери та чиновники середньої ланки.
До переліку фізосіб, зокрема, входять Апті Алаудінов та Рамзан Цицулаєв, які є соратниками голови Чечені Кадирова. Крім того, до списку потрапили заступник прем’єр-міністра Татарстану Мідхат Шагіахметов, гендиректор “Ульянівського автомобільного заводу” Аділь Ширінов та десятки осіб, пов’язаних з поставками електронних компонентів для збройової промисловості Росії, керівники та співзасновники підприємств, пов’язаних з оборонкою та військово-промисловим комплексом країни-агресора.
У другому санкційному списку № 813/2023 опинилися 181 юридична особа. Санкції передбачають блокування активів, анулювання ліцензій, заборону на транзит і торговельні операції на території України, виведення капіталу за кордон, на приватизацію тощо.
Як пише “Ліга”, під санкції потрапило широке коло російських компаній, зокрема ті, що зареєстровані на території особливої економічної зони “Алабуга” в Татарстані. Там, за інформацією розвідок, Росія створює виробництво “шахедів”.
Українські санкції також стосються виробників різноманітної продукції, в тому числі автомобілів (Соллерс-Алабуга, Шумерлінський завод спеціалізованих автомобілів, Промисловоінвестиційна компанія виробників броньованих автомобілів), техніки (Тамбовмаш, Чебоксарський електромеханічний завод, Ульяновський верстатобудівний завод), полімерної продукції (Gavary Group), електроніки тощо.
Два підсанкційних підприємства знаходяться на тимчасово окупованій території – 13 судноремонтний завод Чорноморського флоту в Севастополі та Науково-дослідний інститут аеропружних систем у Феодосії.
Деякі компанії зареєстровані за кордоном, наприклад в Ірані (виробник компонентів для БПЛА Mohajer-6 Сармад Електронік Сепахан Ко), Молдові (спільне виробництво “Топаз”), Узбекистані (ташкентський завод електронної техніки “Фотон”).
Контроль за виконанням санкцій покладається на секретаря РНБО Олексія Данілова.
Як відомо, раніше президент України підписав указ, згідно з яким набуває чинності рішення РНБО від 18 листопада щодо запровадження санкцій проти 100 фізичних і 37 юридичних осіб. Обмеження зокрема торкнуться експрем’єр-міністра України Миколи Азарова, ексміністра освіти та науки Дмитра Табачника й колишніх народних депутатів України Олега Царьова та Дмитра Святаша.
Нагадаємо, 15 листопада повідомлялося, що дванадцять українських політиків та топпосадовців часів Януковича, включно з підозрюваним у державній зраді Олександром Дубінським, вже тривалий час перебувають під санкціями США, але досі не потрапили під аналогічні санкції в Україні.
“Загалом, за останні чотири місяці лише одне рішення РНБО було введене в дію Указом Президента України від 7 листопада 2023 року. В ньому перераховані дев’ять іноземних компаній, проте жодної особи. Хоча до того часу рішення про персональні санкції, застосовані до фізичних осіб, запроваджувалися в Україні щомісяця на регулярній основі”, – зазначали тоді в аналітичному центрі StateWatch.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.