Справа інвестбанкіра Мазепи: кому вигідно зірвати західну підтримку України?

Кримінальна справа проти бізнесмена Ігоря Мазепи, скандальний арешт та брутальні обшуки в офісах інвестиційної компанії Concorde Capital ставлять під питання продовження західної допомоги Україні. Про це пишуть підприємці, які шоковані цією справою. Як стало відомо, 18 січня співробітники ДБР під час проходження польського кордону на КПП «Медика-Шегині» затримали Ігоря Мазепу і його брата Юрія, а в офісах компанії та помешканнях співробітників відбулися обшуки.

Ігор Мазепа – це один з найбільших інвесторів в Україні, який, зокрема, є співвласником медичної мережі «Добробут». Керівник «Добробуту» Вадим Шекман у коментарі на сторінці у Facebook зазначає: «У зв’язку з тим, що зараз відбувається з Ігорем Мазепою, у мене питання. Якщо його та партнерів по бізнесу звинувачують у тому, що вони «із використанням корупційних зв’язків у державних органах незаконно заволоділи землями водного фонду», то чому заарештовують бізнесмена? А не держслужбовців, які нібито через схеми передали державну власність у приватну? Чому знову крайнім виявляється бізнес, а не корумповані держоргани?»

Зараз на Заході приймається рішення – чи підтримувати далі Україну грошима та зброєю у війні проти росії, зауважує топ-менеджер. «А тим часом у нас відбуваються агресивні медійні атаки на журналістів-розслідувачів, тиск на бізнес, арешти інвестиційних банкірів. Все це потрапляє у заголовки західних ЗМІ. Ми робимо послугу тим, хто хоче сказати «Ні» Україні. І про яку інвестиційну привабливість України може йтися, коли фактично кожен український бізнесмен нині є під ударом, коли кримінальні справи шиються білими нитками – за «російський слід», за «злочини» 10-річної давнини. Чи хочемо ми жити в країні, де головний принцип «своїм – все, ворогам – закон?», – пише Шекман.

За інформацією пресслужби команії Concorde Capital, 19 січня Ігорю Мазепі призначили заставу в 700 млн гривень. Брату Мазепи, Юрію, призначили заставу в 500 млн гривень. При цьому сума інкримінованих збитків у справі – 7 млн грн.

Concorde Capital вважає, що затримання Ігоря Мазепи може бути «пов’язане з його публічною позицію щодо посилення тиску з боку правоохоронних органів на власників українського бізнесу». «Силовики діяли протизаконно та агресивно, допустили всі можливі процесуальні порушення в ході серії обшуків: не допустили адвокатів, вилучали всі без розбору документи і особисті кошти працівників компанії, обшукали офіс компанії без ухвали суду та з виламуванням дверей. Питання щодо тиску на Ігоря Мазепу починає вже виходити далеко за межі слідчих дій, розпочатих правоохоронцями, як тільки Ігор Мазепа не побоявся заявити на всю країну про корумпованість силових структур та про створення антирейтингу недобросовісних правоохоронців», – заявили в Concorde Capital.

У компанії заявили про підготовку звернення до керівництва держави «щодо тиску та знищення силовиками інвестиційного клімату в Україні».

Concorde Capital зауважує, що у червні минуло року понад 40 підприємців опублікували маніфест на захист 42-ї статті Конституції, у якому серед іншого, йшлося про хвилю корупції та рейдерських атак. Підприємці, серед яких був Ігор Мазепа, закликали втрутитись в цю ситуацію президента.

У компанії стверджують, що після цього публічного звернення «правоохоронці отримали команду провести затримання Ігоря Мазепи через фабрикування проти нього кількох кримінальних проваджень».

Інвестиційний банкір Сергій Фурса зауважує, що за результатами тижня заголовки світових фінансових ЗМІ замість результатів української влади на форумі в Давосі сконцентрувались на проблемах з українськими журналістами та арештом Мазепи.

«Ніхто в українській бізнес-спільноті не пов’язує прихід ДБР до Мазепи з боротьбою за праве діло, підозрюючи, що силовики чи то виконують політичне замовлення, чи то теж хотіли б жити в лісі біля Київського моря і в такий спосіб натякають на свої бажання. Адже недарма заставу ДБР встановлює на рівні 700 млн грн за того, що збитки оцінюють у 7 млн грн. І битву репутацій Concorde виграв у ДБР із розгромним рахунком, який і зафіксували в заголовках Блумберга. Навряд чи сприяючи зростанню симпатій до України і підвищуючи наші шанси отримувати підтримку в повному обсязі», – пише Фурса.

Громадський рух «Маніфест 42» закликав українські бізнес-об’єднання до спротиву свавіллю тилових силовиків. «Громадський рух «Маніфест 42» закликає всі бізнес-обʼєднання України до рішучого спротиву свавіллю тилових силовиків, черговим проявом якого стало затримання підприємця Ігора Мазепи. Маски-шоу в офісі підприємства цього разу відбулося навіть без судових рішень. А недопуск адвокатів до місць обшуку став новим рівнем нахабності та беззаконня дій перевертнів у погонах», – заявляють у «Маніфесті 42». У заяві наголошують, що численні звернення до президента Володимира Зеленського «щодо безпрецедентної хвилі безперервних атак тилових силовиків» на бізнес залишаються без належного реагування.

«Стаття 42 Конституції, яка гарантує право на підприємницьку діяльність, розтоптана на догоду корупціонерам, які засіли у силових структурах і грабують державу посеред війни. Гарант Конституції мовчить. За цих умов в українських підприємців не залишається іншого виходу крім обʼєднання зусиль для організованого спротиву. Просимо бізнес-обʼєднання України залучити всі наявні ресурси, щоб зупинити фактичну ліквідацію права на підприємницьку діяльність», – йдеться у заяві.

Представники руху, зокрема, нагадали про «кейс Пивоварського» – колишнього міністра інфраструктури, «після якого українські громадяни стали уникати роботи на державній службі». «Тоді виявилося, що за абсолютно надуманими звинуваченнями можна посадити за грати будь-кого за рішення, прийняте на користь держави.

Зараз на наших очах створюється «кейс Мазепи», після якого у мільйонів українців виникне запитання, чи варто створювати легальний бізнес та вести чесну підприємницьку діяльність в Україні», – зазначають «Маніфесті 42». Рух знову закликає президента Зеленського безпосередньо розібратися у проблемі свавілля тилових силовиків. «Йдеться не просто про порушення Конституції, а про внутрішню загрозу національній безпеці держави», – резюмував рух.

Нагадаємо, що у січні 2023 року президент НАЕК “Енергоатом” Петро Котін дозволив закордонну відпустку вже колишньому виконавчому директору з персоналу Олегу Бояринцеву, який потім подав заяву на звільнення та не повернувся в Україну.

Як відомо, Дмитро Копанчук, син народної депутатки від “Слуги народу” Олени Копанчук, який і сам є депутатом міськради на Львівщині виїхав за кордон, але так і не повернувся в Україну.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.