Думки

Точка біфуркації: загроза ядерної війни критично зростає

Точка біфуркації: загроза ядерної війни критично зростає

фотоколаж: "Радіо Свобода"

Джерело: Facebook-сторінка автора

Розгортання регіональних воєн в Європі, на Близькому Сході, в Індо-Тихоокеанському регіоні, в Африці – це все повʼязані між собою процеси. Триває переформатування світового розподілу впливів і ролей.

Що стане точкою біфуркації вже зрозуміло: скоріше всього, на жаль, це буде використання зброї масового знищення (тактичного боєзаряду, “брудної” бомби, теракту на ядерному обʼєктові).

Вірогідність такого сценарію зростає зараз швидше, ніж світові ціни на нафту.

ДНЯЗ скомпрометований. Останній договір про скорочення ядерних озброєнь закінчує свою дію у лютому 2026 року. Далі – жодних обмежень.

Після першого шоку від того, що цю скриньку Пандори таки відкрили, відбудеться фіксація, хто на яких позиціях опинився і паралельно підрахунок ядерних потенціалів.

Далі – вся система вибудується на основі наявного та потенційного володіння ядерною зброєю і готовності її застосування. Всі решта країн намагатимуться сховатися під ядерними парасольками тих, кому пощастило.

Тому актуальні завдання для України:

• по-перше, взяти на себе одну з ключових ролей у світі щодо дотримання режиму непоширення і потреби в ядерному роззброєнні;
• по-друге, налагоджувати максимально глибокі (бажано союзницькі відносини) з потужними демократичними ядерними державами (насамперед, Велика Британія, США та Франція);
• по-третє, як паралельний варіант — створити спільно з європейськими країнами щит від потенційної ядерної атаки.

Можливо, що хтось швидше створить ще потужнішу, аніж ядерна, зброю (наприклад, в кіберпросторі чи біологічну) – тоді це сплутає багатьом гравцям карти.

Звісно, позитивного у всьому цьому мало. Може людство й зупиниться перед такими загрозами. Страх може спрацювати. Але навряд чи. Добра новина – такий розвиток подій може таки знову повернути світ на якийсь період в балансувальну систему з правилами й обмеженнями.

І тоді – наступить знову “холодний мир” та прийде надія, яка одна й залишалася у скриньці Пандори (як в цьому міфові описано). Шанс, що цю скриньку залишать відкрити вже наступним поколінням чи штучному інтелектові, невеликий, але він є.

Тому будемо оптимістами й робитимемо те, що можемо… і буде так, як буде.

Також слідкуйте за “Прямим” у FacebookTwitterTelegram та Instagram.

• Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за вірогідність інформації.
• Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
• Власник вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.