У Мін’юсті підозрюють змову між суддями і бізнесменами у справі Суркісів проти ПриватБанку
Міністр юстиції Денис Малюська запідозрив у судовому процесі шести британських компаній, пов’язаних із родиною Суркісов, проти ПриватБанку ознаки змови між суддями та бізнесменами.
Про це міністр написав у Facebook.
“Тихенький договорняк на мільярди гривень. У головних ролях: судді, олігархи та “активісти”. І ризик перетворення України на арену боїв без правил”, – зазначив Малюська, коментуючи засідання 14 серпня Печерського районного суду у справі за позовом шести британських компаній до ПриватБанку та Мінфіну.
Зокрема, як нагадав міністр суть спору, позивачі вимагають зобов’язати ПриватБанк продовжувати обслуговувати їхні депозити. ПриватБанк заперечує, оскільки депозитів не існує, вони були конвертовані у акції банку під час процедури неплатоспроможності.
Водночас суд виніс ухвалу про забезпечення позову, і Приват зобов’язали обслуговувати депозити. Однак Приват ухвалу про забезпечення не виконав, оскільки, як наголосив Малюська, депозитів не існує.
При цьому у процесі, за словами міністра юстиції, були задіяні практично усі можливі судові маніпуляції: формальний відповідач фізична-особа (щоб змінити підвідомчість справи); маніпуляція з судовим збором (позов не про стягнення коштів, а про обслуговування депозитів); маніпуляція з вибором судді (ідентичні заяви подавалися одна за одною, аж поки система не розписала справу на певного суддю); маніпуляція зі способом забезпечення (забезпечення було практично ідентичним позовним вимогам).
“Зараз суд розглядає питання законності та обґрунтованості останньої та найбільш нахабної маніпуляції: позивачі просять встановити Порядок виконання ухвали про забезпечення, якою стягнути тіло депозитів і нараховані проценти на користь позивачів. Тобто, у якості забезпечення суд просять стягнути кілька мільярдів з ПриватБанку на користь шести британських компаній, заснованих офшорами з BVI”, – обурюється міністр.
За його словами, така позиція виходить за межі того, що можна робити для забезпечення позову (ст.150 ЦПК). “Вона, до того ж, не полегшує, а навпаки, робить неможливим подальше виконання рішення суду. Адже якщо кошти стягнути з ПриватБанку, то банк, у випадку задоволення позову, ніколи не зможе обслуговувати їх як депозити. Нагадую – позовні вимоги заявлені не як стягнення коштів, а як зобов’язання обслуговувати депозити”, – зазначив Малюська.
На його думку, виглядає весь цей процес “вкрай погано” з кількох причин. Зокрема, як зазначив міністр, враховуючи, скільки галасу довкола процесу та які ризики для репутації він створює, природним була б швидка відмова у задоволенні заяви позивачів, однак суд тримає “драматичну паузу”, намагаючись уникати будь-яких процедурних порушень процесуальних прав відповідачів – “очевидно, очікується, що апеляційну скаргу подавати будуть саме вони, а не позивачі”.
Також Малюська звернув увагу, що слухання справи призначили на кінець робочого дня, у п’ятницю, посеред серпня у період відпусток – імовірно, з розрахунку на мляву реакцію публіки; справу поставили слухати останньою, що вказувало на готовність слухати справу хоч до ночі і таки отримати результат.
За словами глави Мін’юсту, суд попри неявку двох відповідачів у справі, заслухав кілька клопотань та один відвід і лише після цього, не заслуховуючи думку учасників процесу, відклав слухання у зв’язку з тим, що відповідачі не були належним чином повідомлені про засідання у справі. Складалось враження, як додав Малюська, що “рішення про відкладення було прийнято (або погоджено) не одразу, і не особою, яка була присутня у залі судового розгляду”.
Крім того, міністр юстиції вказав на відсутність “активістів”, які повністю проігнорували ключове і найпроблемніше судове засідання, хоча раніше ледь штурмом не брали суди під час другорядних і неважливих розглядів щодо Привату.
Таким чином, як вважає Малюська, у справі “усі ознаки такого собі тихенького договорнячку ціною у мільярди гривень”.
Раніше працівник ПриватБанку розповів, що шість компаній-нерезидентів, пов’язаних з братами Суркісами, які судяться з ПриватБанком щодо повернення їм 350 мільйонів доларів, вдалися до маніпуляцій з метою обійти автоматичну систему розподілу справ у печерському районному судді Києва і передати справу на розгляд судді Сергію Вовку.
Нагадаємо, ПриватБанк 12 серпня звернувся в НАБУ із заявою про вчинення суддею Сергієм Вовком кримінального правопорушення – банк стверджує, що визначення судді у справі офшорних компаній Суркісів здійснювалося з порушенням встановленого порядку.
Раніше ПриватБанк звернувся з заявою до Печерського райсуду Києва про відвід судді Сергія Вовка від розгляду справи за позовом 6 компаній-нерезидентів, пов’язаних із родиною Суркісів, про зобов’язання банку повернути 350 млн доларів.
Зазначимо, що компанії, афілійовані з сім’єю Григорія і Ігоря Суркісів збільшили позовні вимоги до ПриватБанку на 102 мільйони доларів.
Крім того, Міністерство юстиції США 6 серпня звинуватило українського олігарха Ігоря Коломойського “в крадіжці мільярдів в банку, яким він колись володів”, і в їх відмиванні в США.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.