Ухвалення закону про Нацбезпеку дозволить Україні просити на саміті НАТО надання ПДЧ – Вінник
Ухвалення закону про Національну безпеку, яку, судячи з усього, відбудеться завтра 21 червня, дозволить Україні просити у НАТО надання Плану дій щодо членства (ПДЧ) у Північноатлантичному альянсі.
Про це заявив у бліц-інтерв’ю “Прямому” народний депутат від “Блоку Петра Порошенка” Іван Вінник.
– Давайте повернемося дещо в історію. 28 лютого президент вніс цей законопроект. Він ставив на меті впровадити стандарти НАТО в управлінні сектором безпеки та оборони в Україні. 15 березня ми отримали зауваження від наших західних партнерів щодо тексту. Переважно можна описати їх дев’яти сферах, були зазначені. 5 квітня ми його прийняли за основу. Відповідна постанова Верховної Ради фактично дублювала зауваження наших західних партнерів з вимогою комітетом врахувати ці зауваження і привести текст у відповідність повну до стандартів НАТО і ЄС.
15 червня ця робота була закінчена. Ми отримали лист від наших західних партнерів про те, що текст до другого читання переважно відповідає стандартам НАТО і євроатлантичним стандартам та може бути прийнятий в цілому. Сьогодні ми почали розгляд 427 правок. Саме стільки їх в цьому проекті. Ми пройшли 196 правок. Завтра продовжимо. Десь об 11:30, я думаю, ми приймемо цей проект в цілому. І це дозволить Україні на наступному саміті НАТО, на який Україна запрошена офіційно, сформулювати політично-дипломатичну позицію, по якій президент України, який буде представляти нашу державу, зможе сказати, що ми повністю реформували сферу управління сектором безпеки та оборони по стандартам НАТО. Ми запровадили належний демократично-цивільний контроль, громадський контроль, парламентський контроль. А верховенство права є головною складовою в управлінні національної безпеки, і національними інтересами є держава і громадянин, і люди, які живуть на цій території.
Відповідно, ми можемо політично наполягати на тому, щоб нам дали якісь конкретні кроки – наприклад, план дій щодо входження України в НАТО. Хочу нагадати, що цей процес триває фактично з 94 року, коли Україна підписала Будапештський меморандум. Це важливий політико-правовий акт, який однозначно дозволяв Україні претендувати на входження України в НАТО. В подальшому, у 2008 році, на жаль, на Бухарестському саміті Україна невдало дотрималась цієї позиції. І в подальшому, пам’ятаєте, курс України був дещо скоригований урядом Януковича. І в подальшому президентом Януковичем були внесені зміни в закон про засади внутрішньої та зовнішньої політики. І це зупинило рух України в НАТО.
– Чому не підтримали поправку про те, що в СБУ забирають розслідування економічних злочинів?
– Там немає повноважень. Якщо читати уважно, функціонал СБУ, який комітет запропонував у згоді з нашими західними партнерами – а це стаття 19, і ми до цих правок ще не дійшли, – зміст полягає в тому, що, поряд з іншим, тобто боротьбою з тероризмом, підривною діяльністю, захистом державних інтересів, Служба безпеки України буде здійснювати контррозвідувальний захист суверенітету, територіальної цілісності та інфраструктури і, зокрема, економічної безпеки держави, науково-технічного потенціалу. Мова йде виключно про економічну безпеку держави. Мова йде про диспозицію статті 111 “Державна зрада”. А саме це є підслідністю СБУ. Ніякі інші статті, по яких сьогодні іноді трапляються провадження, які здійснюють Службою безпеки України, ніколи більше не зможуть потрапити в підслідність Служби безпеки України. Тиск на бізнес чи на ІТ-компанії, чи на інші компанії інформаційного сектору Служба безпеки України не буде повноважень жодних здійснювати.
Крім того, хочу нагадати, новелою проекту є те, що створюється спеціальний парламентський наглядовий комітет за діяльністю органів, які здійснюють правоохоронну, розвідувальну і контррозвідувальну діяльність, за спеціальними органами. Саме такий статус отримає, між іншим, СБУ. Він буде наглядати за дотриманням основоположних прав і свобод людини, громадянина чи то бізнесу під час здійснення цими органами відповідних своїх функцій. І якщо буде незаконне втручання в основоположні права та свободи під час здійснення оперативно-розшукових, розвідувальних чи контррозвідувальних дій, комітет буде мати повноваження викликати відповідних керівників, заслуховувати, розглядати скарги громадян чи бізнес-структур та в подальшому готувати рішення в порядку парламентського контролю – чи то політичні, чи то кадрові.
Читайте також: Нова стратегія нацбезпеки: що потрібно знати про новий законопроект.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.