“Україна потрапила в “ідеальний лабіринт” пасток”, – Віталій Портников

Минулого тижня стало відомо, що між Україною та Росією існували непублічні контакти, пов’язані із переговорами про завершення війни. Крім того,  4 червня президент Володимир Зеленський опублікував відкритий лист до очільника РФ Володимира Путіна, у якому також закликав до завершення війни. Про перспективи переговорного процесу, ризик вторгнення Росії до країн Балтії, а також про можливість перевороту усередині Росії, розповідає відомий український журналіст та публіцист ВІТАЛІЙ ПОРТНИКОВ.

Ведуча: Пане Віталію, я вітаю вас. Сьогодні активно обговорюються перспективи припинення війни, принаймні її “гарячої” фази. Нещодавно Кирило Буданов заявив, що президент Зеленський закликав докласти всіх зусиль, щоб до зими припинити активні бойові дії. Ми бачили спільні фото керівництва держави, анонсувалися візити американських посадовців. Чи можна припустити, що процес переговорів справді активізувався? І наскільки обґрунтованими є очікування компромісного рішення?

Віталій Портников: Мені здається, останніми роками я постійно пояснюю: будь-які кроки щодо завершення російсько-української війни — це не питання Києва, а питання Москви. Ми хочемо закінчити війну з лютого 2022 року. Президент Зеленський та інші українські чиновники кожні кілька тижнів говорять про можливість завершення війни за участю американських посередників. Зеленський зазначав, що вони приїдуть, коли буде вирішене питання Близького Сходу, проте воно зараз заходить у глухий кут.

Щоб переговори за участю США реально запрацювали, у Вашингтона мають бути реальні важелі тиску як на Москву, так і на Київ. Зараз таких можливостей немає. Дональд Трамп сподівався тиснути на РФ через ціни на нафту та енергетичні санкції, проте ліцензії на продаж російської нафти, що перебуває в морі, продовжуються. Якщо війна триватиме і Ормузька протока залишиться заблокованою, Сполучені Штати не лише продовжать ці ліцензії, а й дозволять Росії продавати нову нафту, щоб підтримати ілюзію балансу.

Щодо України — у США також немає можливостей тиснути на нас. Ми залежали від американської зброї, але зараз США витратили значну кількість ракет Patriot у конфлікті на Близькому Сході, де вони вкрай необхідні союзникам у країнах Перської затоки.

Тоді виникає питання: про які компроміси ми говоримо? Москва чітко озвучила умову: “Поновимо переговори, коли виведуть війська з Донбасу”. Це не умова для діалогу, це спосіб забути про нього. Київ не зобов’язаний іти на непопулярні поступки, бо Трампу нічого запропонувати натомість.

Коли ми коментуємо такі заяви, варто запитати себе: чому ми віримо, що ці прогнози адекватні? Усі учасники конфлікту неодноразово помилялися в оцінках. Чи є об’єктивні умови для завершення війни сьогодні? Ні. Вони можуть виникнути лише в разі інтенсивного знищення російського військово-промислового та нафтопереробного потенціалу.

Якщо це триватиме, з часом можуть з’явитися умови для припинення вогню, як це було у війні США з Іраном — ситуація тривалого “заморожування” або інтенсивних ракетних ударів без зміни лінії фронту.

Ведуча: Якщо говорити про потенціал Росії, чи є ризик відкриття нею “другого фронту” проти країн Балтії? Військові аналітики кажуть, що ресурси РФ задіяні в Україні, тож наступу бути не може. Ви з цим згодні?

Віталій Портников: Я згоден, повномасштабного нападу на країни Балтії чи Польщу не буде. Але не можна виключати обстрілів військових об’єктів або провокацій із безпілотниками. Це турбує європейців навіть більше, ніж загроза наземного вторгнення.

Це змінює психологію: коли житель Риги чи Таллінна розуміє, що прилетіти може прямо до нього, це зовсім інша історія. Багато демократичних політиків бояться таких дій, бо Росія — ядерна держава, і вони роблять усе, щоб війна не прийшла на їхню землю. Це правила виборчої політики в будь-якій країні.

Якби Україна не була стороною конфлікту, а війна точилася, скажімо, у Білорусі, українці реагували б так само, як зараз поляки чи румуни: “Ми засуджуємо агресію, але не хочемо бути учасниками”.

Ведуча: Ви згадали Вірменію. Путін погрожував їй “українським сценарієм” у разі вибору європейського шляху. Чи може РФ здійснити якісь реальні кроки, враховуючи наявність там російської бази?

Віталій Портников: Російська база у Вірменії не є силою, здатною вплинути на політичний процес. Після того як Азербайджан відновив територіальну цілісність, у Росії залишилися лише економічні інструменти та спроби десантувати проросійських діячів.

Але соціологія показує глибоке розчарування вірменського суспільства Москвою. Люди, які навіть виступають із проросійськими гаслами, насправді бояться залишитися віч-на-віч із регіональними гравцями без “захисту” Росії, але більше не вірять у неї як у дружню країну.

Війна в Україні зламала плани Москви щодо використання етнічних конфліктів у регіоні, і зараз Вірменія та Азербайджан намагаються шукати власний шлях.

Ведуча: Чи можливий переворот усередині Росії через економічне розчарування еліт?

Віталій Портников: Не бачу для цього підстав. Росія — держава, де встановлена монополія спецслужб. Боротьба між ФСБ, ФСО та армією триває історично, але в них немає розбіжностей у головному: Росія має бути в кордонах колишнього СРСР.

Смерть Путіна не змінить ситуацію, бо альтернативи силовому управлінню немає. Щоб вона з’явилася, потрібна революція, а для неї передумов поки що не передбачається.

Ведуча: Чи правда, що до вирішення кризи з Іраном питання України буде на паузі?

Віталій Портников: Якщо Ормузька протока залишатиметься заблокованою, це призведе до такої енергетичної кризи, на тлі якої про всі інші війни просто забудуть. Ми навіть не уявляємо рівня економічного краху, який може очікувати світ наприкінці 2026 року.

Україна потрапила в “ідеальний лабіринт” пасток. Єдиний вихід — системне послаблення потенціалу агресорів. Але авторитарні режими мають вищий поріг терпіння населення, ніж демократичні країни.

Зрештою, ми маємо звикнути: між Росією та Україною не буде “мирної угоди” найближчими десятиліттями. Буде перемир’я з епізодичними ескалаціями. І це буде щастя, якщо нам вдасться досягти такого формату замість нескінченної війни.

Ведуча: У якому світі житиме Європа?

Віталій Портников: У складному. Якщо війну не вдасться “заморозити”, вона масштабується на Європу. Росія може почати завдавати ударів по європейських військових об’єктах, щоб змусити ЄС відмовитися від підтримки України.

Найнебезпечнішим періодом будуть 2027–2028 роки, коли Путін може бути впевнений, що Захід не відповість на атаки силовим шляхом.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.