Україна на порозі виборів: чого досягла держава за останні найнепростіші роки після початку російської агресії

До президентських виборів залишилось зовсім нічого. До останнього невідомо, чи нинішній президент України Петро Порошенко має намір балотуватися на виборах-2019. Інші ймовірні кандидати вже встигли позмагатися, а деякі з розмахом у проведенні масштабних з’їздів своїх політсил задля офіційного висування, а також у озвучуванні своїх не дуже далекоглядних обіцянок. За обіцянками важко судити про реальні справи, якими учасники перегонів намагаються переконати виборця у своїй винятковості. Важко оцінювати обіцянки, легше — проаналізувати шлях держави після Євромайдану, після початку найважчого для держави етапу: російської агресії – анексії Криму та війни на Донбасі.

Зупинка російської агресії

Попри закиди щодо недієвості Мінських угод та зустрічей “нормандського формату”, рух російського агресора вдалося зупинити. Антиросійські санкції, про які кожного року прокремлівські ЗМІ пишуть як так, що скоро будуть скасовані, діють і тримають Росію від подальших агресивних дій щодо України. Як і нові “джавеліни” для України, та загалом підтримка західних партнерів у оборонній сфері.

Здобутки у оборонній сфері легко аналізувати по цифрах. Якщо у 2013 році, за часів режиму Віктора Януковича, українське військо отримало 15 мільярдів 315,1 мільйона гривень ($1,91 млрд). То у 2019 році витрати на українське військо складатимуть 201 мільярд гривень ($7,17 млрд). Тобто всього за п’ять років, рівень витрат на українське військо зріс на 184 мільярди гривень. Поступово українське військо переходить в озброєнні до стандартів НАТО.  Окрім того українське військо отримало низку необхідних видів озброєнь від західних партнерів, насамперед США, зокрема це ряд контбатарейних засобі РЛС, а також протитанкові комплекси “Джавелін” та патрульні катери “Айленд”.

Україна – це Європа

Саме з початку президентства Петра Порошенка почалася активна боротьба з корупцією. Відтоді з’явилися антикорупційні органи, на вимогу учасників Євромайдану розпочалася судова реформа. Антикорупційний суд, до якого НАБУ передаватиме справи до розгляду, запрацює вже навесні 2019-го. Децентралізація, яка, за словами Петра Порошенка відповідає євроінтеграційним планам, також стала ефективною частиною антикорупційної стратегії України.

У 2015-ому Україна отримала довгоочікуваний безвіз. Без перебільшення, це стало визначним днем в історії країни. Далі українська влада зосередилася на досягненні наступної мети — на шляху до набуття членства в ЄС та НАТО. Як відомо, Петро Порошенко сподівається, що на початку лютого Верховна Рада ухвалить зміни до Конституції стосовно курсу України в ЄС та НАТО.

Відновлення історичної справедливості. Отримання автокефалії

Україна вступить у Євросоюз і НАТО, коли будуть духовно об’єднана, а такому об’єднанню служить створення Православної церкви України, про це заявив президент України Петро Порошенко, коли брав участь в подячному молебні з нагоди отримання Томосу про автокефалію Православної Церкви України у Свято-Миколаївському Храмі Борисполя. “Томос є Божим подарунком. Так само буде з ЄС і НАТО, коли українці будуть об’єднані. А вони будуть об’єднані, коли матимуть духовний фундамент”, – сказав Порошенко.
Він підкреслив, що отримання Томосу про автокефалію помісної церкви є “подією не менш важливою, ніж Акт про проголошення незалежності України”. А тому питання історичної цінності — отримання Україною автокефалії — стоїть в одному ряду з національною безпекою. Безперечним досягненням останніх років президентства Петра Порошенка є отримання Україною Томосу, якого країна чекала з моменту анексії української церкви — більше 300 років.

Зростання ВВП та інвестицій

Згідно з найсвіжішими даними, Україна отримала 5 балів у рейтингу Світового банку “Легкість ведення бізнесу” та посіла 71 місце у 2019 році. Таким чином, країна піднялася на більш ніж 40 позицій з 2014 року (112 місце). Серед здобутків й те, що наша країна у глобальному інноваційному індексі посіла 43 місце, а ще у 2013-ому була 71-ому. Окрім того, Україна посіла 83 місце серед 140 країн у рейтингу Індексу глобальної конкурентоспроможності 2018 року. З 2017-го країна піднялась на 6 пунктів.

Здавалося б, країна у стані війни і про економічний ріст годі й говорити. Внаслідок агресії в Росії Україна втратила 16% свого ВВП у 2014-2015 роках. При цьому інфляція знизилася з 43,3% у 2015 році до рекордної цифри в 9,8% у 2018 році. І вперше з 2013 року ми маємо інфляцію нижчу 10%. У 2018 році, після 12 кварталів послідовного зростання, очікується, що ВВП за останні сім років буде досягати максимального рівня – 3,4%. У 2019 та 2020 роках Світовий банк передбачає збільшення ВВП на 4%.

Національний банк України визнали найбільш прозорим центральним банком у 2018 році за рейтингом престижного журналу “Central banking awards”. Це стало справді несподіваним визнанням НБУ, який отримав таку нагороду вперше у своїй історії. У 2017 році титул найбільш прозорого центрального банку отримав центральний банк Ірландії, у 2016-ому – центральний банк Ізраїлю, а у 2015 році – Національний банк Чехії, а 2014-ому- центральний банк Швеції.

Саме завдяки таким досягненням нині інвестиції активно заходять до України. Так, угорський лоукостер Wizzаir 13 листопада 2018 року виконав перший рейс за маршрутом Харків-Лондон-Харків, який був відправлений в аеропорт Лондон-Лутон о 13:24 за київським часом. У листопаді 2018-го Ryanair літав з “Борисполя” у 12 напрямках, а зі Львова – у п’яти напрямках.

Крім того, дві європейських бюджетних авіакомпанії Ryanair та Wizzair можуть почати літати з Одеси вже влітку 2019 року.

А шведська компанія з виробництва товарів для дому IKEA підписала договір на оренду приміщення для свого першого магазину в Україні. Відомий магазин буде розміщений у столичному ТРЦ Ocean Mall, який планують відкрити в 2019 році поруч з ТРЦ Ocean Plazа.

“Реформи роблять Україну інвестиційно привабливою, тому ми піднялися зі 153 на 71 сходинку в рейтингу Doing business. І це точно помічають європейські та світові компанії”, – зауважив Глава держави.

Говорячи про останні підсумки, необхідно наголосити на тому, що у 2018 році в Україні рівень зростання ВВП був найбільшим за останні сім років і найнижчий показник інфляції за останні п’ять років. “Це не так багато, але – це є максимальний показник за сім років. Інфляція знизилася до 9,8%. Вона ще доволі висока, але це – найнижчий показник за п’ять років. Золотовалютні резерви зросли майже до 21 млрд доларів. Це – п’ятирічний максимум“, – заявив Порошенко.

Із останнього, 21 січня Україна і Ізраїль підписали договір про зону вільної торгівлі. Підписання угоди пройшло в рамках офіційного візиту української делегації на чолі з президентом в Ізраїль. “Сьогодні в Єрусалимі ми підписуємо цю Угоду і представники бізнесу кажуть, що це допоможе зробити життя людей в наших країнах краще, тому що це дозволить зробити товари наших країн дешевшими: українські товари – в Ізраїлі, ізраїльські товари – в Україні. І ми плануємо запустити нову угоду про вільну торгівлю послугами – це прекрасна ідея”, – сказав Петро Порошенко перед підписанням документа.

Також Петро Порошенко підписав найбільшу інвестиційну угоду з початку війни 2014 року. Загальний обсяг інвестиції становить 400 млн євро. Ці кошти будуть вкладені у спорудження вітрової електростанції. Окрім того, відомо про те, що в Україну заходить новий стратегічний інвестор Total Eren, який є дочірньою компанією французького гіганта Total. Ця угода розширює співробітництво України з  ЄБРР, який профінансує інвестицію на 150 000 євро.

Співпраця з МВФ 

МВФ очікує подальшого зниження інфляції в Україні до 7,3% у 2019 році та 6% у 2020 році. Також треба наголосити, що у 2018 році міжнародні резерви України зросли на 10,6% і досягли 20,8 млрд. дол. У грудні 2018 року Україна домовилася про нову програму МВФ на суму 3,9 млрд. доларів. Перший транш у розмірі 1,4 мільярда доларів вже був виплачений у грудні 2018 року.

Вже 23 січня президент провів переговори у Давосі з директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крістін Лагард. Лагард відзначила лідерство президента у проведенні реформ в Україні, і висловила впевненість в успішній реалізації всієї програми співпраці протягом 2019 року. Співрозмовники висловили задоволення станом розвитку співпраці Україна – МВФ та початком реалізації нової програми “Стенд-бай”, а також обговорили перспективи економічного зростання України у 2019 році. Зокрема, було підкреслено, що дефіцит державного бюджету, інфляція, золотовалютні резерви відповідають параметрам, передбаченими документами співпраці з Міжнародним валютним фондом. Варто зазначити, що нова 14-місячна програма кредитування Міжнародного валютного фонду для України Stand By передбачає до кінця 2019 року виділення трьох траншів, у тому числі двох на загальну суму 2,6 мільярди доларів. Україна отримала перший транш за новою програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом на умовах програми Stand-By Arrangement (SBA), яку Рада директорів МВФ ухвалила 18 грудня 2018 року. Саме завдяки цілеспрямованому проведенню реформ в країні, МВФ продовжив та поглибив співпрацю з Україною.

Розбудова інфраструктури

Грандіозними планами є участь у проекті Hyperloop. Як заявляв міністр інфраструктури Володимир Омелян, проект Hyperloop стане кластером найтехнологічніших українських компаній. 2 жовтня 2018 року була представлена перша повнорозмірна капсула Hyperloop, призначена для перевезення пасажирів зі швидкістю 1000 кілометрів на годину. Також Володимир Омелян заявляв про те, що в Україні до 2030 року побудують 50 аеропортів. Слід зазначити, що в останні роки в Україні активно розпочалося будівництво аеропортів.

У 2019 році починається будівництво аеропорту в Дніпропетровській області.  “І це перший аеропорт, який буде будуватися фактично з часів незалежності України. Ми виходимо з того, що цей аеропорт має бути між Дніпром і Запоріжжям, і фактично бути хабовим аеропортом. Загалом це 80 кілометрів між двома міста. З кожного боку буде 40 кілометрів. Це та сама картинка, що ми маємо зараз з Борисполем. Це якщо з центра Києва добиратися, приблизно так само. Ця вже історія, скажімо, більш тривала. Це мінімум десь два роки буде будівництво. Ми тільки цього року починаємо”, – заявляв раніше міністр інфраструктури.  Петро Порошенко заявляв, що впевнений, що із завершенням будівництва міжнародного аеропорту “Придніпров’я” мешканці області отримають можливість подорожувати до 10-15 країн Європи.

“Ми маємо низку сучасних аеропортів: “Бориспіль”, “Жуляни”, “Львів”, в гарному стані “Харків”, в цьому році завершимо злітну смугу в Одесі. Якщо порівняти з 2015 роком, коли було декілька діючих аеропортів, в цьому році їх вже більше десяти”, – раніше заявляв Омелян. “Я переконаний, що до 2020 року в Україні буде як мінімум 20 аеропортів. Я хотів би, щоб уряд та парламент підтримали нашу ініціативу та повторили успіх дорожнього будівництва. Щоб наступного року ми заклали мінімум 10 млрд грн на будівництво 4-5 злітних смуг в Україні і протягом 4-5 років дали Україні ту кількість летовищ, які забезпечать якісне авіаційне сполучення. Бо досі літає лише 5-7% українців. Ми хочемо, щоб ця цифра була мінімум 50%. Для цього ключове – це злітні смуги. Авіакомпанії прийдуть. Гроші будуть. В світі багато вільних грошей”, – наголошував міністр.

Також відомо про те, що на 2019 рік на будівництво доріг закладено 47 млрд гривень. “Це означає, що дорожній фонд зросте з нинішніх 32 мільярдів 600 мільйонів гривень до майже 47 мільярдів гривень в наступному році. Це величезна цифра для держави і не тільки тому, що ми в стані війни з РФ, але і тому, що вперше держава за десятиліття робить дорожню галузь однією з пріоритетних. Для нас тепер ключове, щоб ці гроші були використані розумно з належною якістю. І Україна, як ми запропонували стратегію розвитку автомобільних доріг до 2022 року, впродовж 4-ох років отримала якісні магістралі, які поєднають нашу державу з іншими країнами світу”, – заявляв він. При цьому 2018-й рік став рекордним щодо кількості відремонтованих автодоріг в Україні.  Як зазначив Петро Порошенко, це стало можливе завдяки початку роботи Дорожнього фонду, внаслідок чого вдалося відновити 3800 км доріг як загальнодержавного, так і місцевого значення.

“Прямий” також повідомляв про те, що майбутня перспектива розвитку української залізниці повинна бути швидкість 200 кілометрів на годину для пасажирських перевезень. З останніх добрих новин стало відомо й про те, що Єврокомісія має намір інвестувати 13 мільярдів євро з метою розвитку транспортного сполучення в країнах Східного партнерства. В індикативний план будівництва транс’європейської транспортної мережі TEN-T включено 39 українських інфраструктурних проектів, які передбачені стратегією Drive Ukraine 2030. На ці проекти передбачено майже 4,5 млрд євро. До пріоритетних інвестицій відносяться як короткострокові проекти, які будуть завершені до 2020 року, так і довгострокові проекти, спрямовані на поліпшення транспортних зв’язків у рамках TEN-T до 2030 року.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.