Новини

Укус кліща — не вирок: як не захворіти смертельно небезпечними хворобами

Укус кліща — не вирок: як не захворіти смертельно небезпечними хворобами

У теплу пору майже по всій території України активізуються кліщі, які переносять збудників хвороб. Як вберегтися від укусів кліщів, що робити у разі, якщо контакту з небезпечною істотою не вдалося уникнути, та де проводиться аналіз комах для виявлення у них смертельно небезпечної інфекції? На запитання prm.ua відповіли у Головному Управлінні Держпродспоживслужби в м. Києві.

Чим небезпечні кліщі

В Україні кліщі нападають на людей та тварин з березня по листопад, при цьому протягом року відзначаються два піки активності: в квітні-травні та серпні-вересні. Кліщі можуть нападати на людину у будь-який час дня і ночі, в будь-яку погоду.

Кліщі є переносниками збудників вірусних, рикетсіозних, бактеріальних захворювань людей та тварин. У центральному регіоні України (зокрема, на Київщині) кліщі переносять хворобу Лайма (іксодовий кліщовий бореліоз) серед людей та піроплазмоз серед собак. В інших регіонах вони переносять ще й кліщовий енцефаліт, туляремію тощо, які можуть призвести до тяжких ускладнень та навіть інвалідності.

Як правило, кліщ обирає на тілі жертви дільницю з найніжнішою шкірою та присмоктується протягом 15-20 хвилин, при цьому виділяє анестезуючу рідину, що робить укус практично безболісним. Через кілька днів в місці укусу з’являються припухлість, свербіж, почервоніння, сам кліщ збільшується у розмірах. Нападають і зовсім маленькі, майже прозорі німфи (статевонезріла стадія кліща), що часто для людини залишається непомітним.

Що робити у разі укусу кліща

Видалити непрошеного гостя треба якнайшвидше: чим більше часу сплинуло від присмоктування кліща, тим більша вірогідність зараження. В кожному районі м. Києва цілодобово працюють травмпункти, де кліща видалять, оброблять місце укусу, нададуть рекомендації. При відсутності можливості звернутись до лікаря, видалення кліща проводять самостійно: розхитуючи кліща з боку вбік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини, слід повільно його видалити разом із хоботком. Після видалення кліща місце присмоктування змастити 3% розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом. Видаленого кліща слід помістити на шматок вологої марлі у флакон, пробірку, інший чистий скляний посуд, щільно закрити кришку.

Куди звертатися за меддопомогою

Лабораторні дослідження кліщів, знятих з людей, на наявність збудників іксодового кліщового бореліозу проводяться лише за направленнями лікарів лікувально-профілактичних закладів столиці в Державній установі “Київський міський лабораторний центр МОЗ України” (м. Київ, вул. Естонська, 3). Лабораторному дослідженню підлягають виключно статевозрілі, живі та непошкоджені кліщі. Критерієм відбору кліщів для дослідження є також кількість крові в тілі кліща, що залежить від термінів перебування на тілі людини. Всім особам, що підпали під напад кліща, рекомендується проводити щоденно термометрію протягом двох тижнів і слідкувати за самопочуттям. У разі появи будь-яких ознак захворювання — підвищення температури тіла, почервоніння, припухлості на шкірі в місці укусу — негайно звертатись до лікаря-інфекціоніста.

Симптоми хвороби Лайма

Ризик зараження на хворобу Лайма (Лайм-бореліоз, іксодовий кліщовий бореліоз), інфекційного захворювання, переносниками якого є іксодові кліщі, залежить від тривалості присмоктування кліща: на протязі доби вірогідність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100%. Тривалість інкубаційного (прихованого) періоду при хворобі Лайма становить від однієї до 60 діб, найчастіше — 14 діб. Першим специфічним проявом хвороби Лайма є поява на шкірі мігруючої кільцеподібної еритеми червоно-рожевого кольору 5-6 см в діаметрі. Частіше всього еритема (почервоніння) з’являється на місці присмоктування кліща. У процесі свого розвитку еритема поступово в центрі блідне, зона почервоніння переміщується до периферії, іноді до 50 см. Часто разом з еритемою у людини з’являється гарячка, головний біль, затверділість м’язів шиї, ломота в усьому тілі і млявість. Слід відмітити, що у 30-40% хворих еритема не спостерігається. Якщо лікування хворих на ранній стадії не проводиться — хвороба набуває хронічного перебігу, що врешті-решт призводить до тривалої непрацездатності та навіть інвалідності.

Як уберегтися від кліщів

Заходи особистого захисту від нападу кліщів мають першочергове значення в профілактиці хвороб, що передаються через укуси іксодових кліщів. При відвідуванні місць, де можуть бути іксодові кліщі, рекомендується:

• одягатися в світлий однотонний, з довгими рукавами, щільно прилягаючий до тіла одяг, щоб було легше помітити кліщів, що повзають. Голову слід покривати головним убором;

• проводити під час прогулянки само- та взаємоогляди через кожні 2 години та ще раз вдома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям;

• звільнити від сухої трави, гілок хмизу в радіусі 20-25 м місце для привалів, нічного сну на природі;

• вдома одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів;

• якщо разом з вами на природі перебував ваш пес — його теж слід оглянути на наявність кліщів до того, як впустити до помешкання;

• використовувати репеленти (засоби, що відлякують кліщів). Препарати слід купувати в аптечній мережі, наносити відповідно до інструкції.

Кліщі присмоктуються до людей не лише під час перебування на природі, але й через деякий час, після відвідування зеленої зони, залишившись на одязі, речах, можуть заноситись до житла людини з букетами квітів, собаками, іншими тваринами.

Відповідальні за безпеку

Відповідно до статті 30 “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, статей 4, 5, 16 закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, благоустрій, прибирання та санітарна очистка, боротьба з живими переносниками збудників інфекційних хвороб тощо, організація та проведення своєчасних санітарних і протиепідемічних заходів на територіях населених пунктів, у місцях масового відпочинку населення та рекреаційних зонах, контроль за виконанням цих заходів покладається на місцеві органи виконавчої влади.

Також слідкуйте за “Прямим” у FacebookTwitter Telegram та Instagram.