Велика Британія, Франція та Німеччина можуть представляти Європу на мирних переговорах

Про це пише Financial Times.

Як зазначає видання, занепокоєння в Європі посилилося напередодні переговорів між Україною, США та Росією, які мають відбутися в Абу-Дабі. Європейські уряди побоюються, що Вашингтон і Москва можуть ухвалити рішення, які матимуть серйозні наслідки для безпеки континенту, без участі європейських союзників.

Зокрема, йдеться про можливі домовленості щодо гарантій безпеки для Росії, які можуть передбачати обмеження для НАТО.

Ці побоювання спонукали прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре та президента Фінляндії Александра Стубба провести телефонну розмову з Владіміром Путіним. Однак вони не погодили цю ініціативу попередньо з іншими країнами ЄС, що викликало невдоволення частини європейських союзників.

Стьоре пояснив, що метою розмови було донести до російського лідера позицію Європи, оскільки він сумнівається, що американські представники повною мірою передають її під час контактів із Кремлем.

“Я не думаю, що [Путін] змінить свою думку, але він дуже чітко почув нашу позицію. Я стурбований тим, що деякі з цих повідомлень не доходять до нього, коли з ним розмовляють американці”, — заявив норвезький прем’єр.

Утім, такі самостійні спроби налагодити контакти з Москвою лише загострили розбіжності всередині Європи. Дипломати й урядовці вважають, що країни континенту досі не визначилися, як найкраще представляти власні інтереси у спілкуванні з Путіним і президентом США Дональдом Трампом.

При цьому Європа має значні важелі впливу на потенційні мирні домовленості. Серед них — можливість скасування санкцій, заморожені російські активи на суму понад 200 млрд євро та перспектива вступу України до Європейського Союзу. Однак європейським урядам поки не вдається перетворити ці можливості на реальний дипломатичний вплив.

Хоча Вашингтон і Київ дедалі більше визнають важливість участі Європи в майбутній угоді, більшість європейських урядів наразі залишаються поза переговорним процесом.

Один із високопоставлених європейських дипломатів наголосив, що спочатку країнам континенту потрібно домогтися місця за столом переговорів, а вже потім визначати спільного представника. За його словами, Путін зацікавлений у прямих переговорах із Трампом, щоб згодом поставити президента України Володимира Зеленського перед фактом ухвалених рішень.

Сам Кремль також виступає проти залучення представників Євросоюзу до тристоронніх переговорів.

Речник російського президента Дмітрій Пєсков заявив, що такі зустрічі не передбачають участі ЄС. Він додав, що Москва не потребує європейських представників за столом переговорів, а американській стороні, яка намагається досягти миру, вони нібито також не потрібні.

Водночас 29 жовтня Путін заявив, що Росія підтримує відновлення повноцінних відносин із європейськими країнами. За його словами, Москва позитивно ставиться до контактів із тими представниками Європи, які не прагнуть завдати їй стратегічної поразки, а виступають за конструктивний діалог.

Які країни можуть представляти Європу на переговорах

За інформацією чотирьох європейських дипломатів, США та Україна розглядають формат E3 — Велику Британію, Францію та Німеччину — як найімовірніший варіант представництва Європи на мирних переговорах.

Однак така перспектива викликає занепокоєння в інших європейських державах. Дипломати попереджають, що передача трьом найбільшим європейським країнам повноважень представляти весь континент може відштовхнути менших членів ЄС.

Один зі співрозмовників видання розповів, що спецпредставник Трампа Стів Віткофф і зять американського президента Джаред Кушнер під час візиту до Києва минулого місяця обговорили з українськими чиновниками використання E3 як основного механізму європейського представництва.

Водночас остаточної згоди щодо цього формату в Європі досі немає.

За словами одного з дипломатів, на початковому етапі країни намагатимуться дотримуватися формату E3. Однак, якщо переговори перейдуть до обговорення відносин України з ЄС або можливого скасування санкцій проти Росії, до процесу обов’язково мають долучитися європейські інституції.

Чому в Європі виникли розбіжності

Спроби Норвегії та Фінляндії самостійно налагодити контакт із Путіним розкритикували, зокрема, представники Данії, Італії та Литви.

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс наголосив, що будь-які контакти з Росією мають відбуватися на основі узгодженої європейської позиції, конкретних вимог і реальних важелів впливу.

Він зауважив, що окремі розмови з Путіним без чіткого плану неодноразово демонстрували свою неефективність.

Схожої думки дотримуються й окремі представники Євросоюзу. Один із високопоставлених дипломатів ЄС назвав спроби переконати російського президента змінити позицію марною тратою часу.

Стьоре у відповідь на критику заявив, що Норвегія та Фінляндія не зверталися до інших країн Євросоюзу по підтримку, оскільки заздалегідь знали про різні погляди всередині об’єднання.

У Німеччині, зі свого боку, спробували зменшити напруження навколо цієї ситуації. Один із німецьких чиновників зазначив, що Норвегія та Фінляндія висловлювали власну позицію, попередньо й після розмови інформували про неї союзників і порушували питання, які вже були важливими для переговорного процесу.

Водночас представник Християнсько-демократичного союзу канцлера Німеччини Фрідріха Мерца Норберт Реттген розкритикував таку ініціативу. На його думку, самостійні телефонні контакти з Путіним створюють хибне враження, що російський лідер зацікавлений у серйозних переговорах.

Він також вважає, що ця розмова послабила позиції Європи, не давши жодних реальних перспектив для досягнення домовленостей.

Директор Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Алєксандр Габуєв припустив, що Москва намагається залучити європейські країни до політичного процесу лише формально, не допускаючи їх до ухвалення безпосередніх рішень. За його оцінкою, таким чином Кремль прагне створити умови, за яких Трамп зможе сильніше тиснути на Європу, домагаючись підтримки своєї політики щодо Росії.

Габуєв також вважає, що Москва навряд чи буде готова до серйозних переговорів про припинення війни до кінця цієї зими. За його словами, Росія розраховує послабити Україну за допомогою повітряних ударів.

На думку експерта, Європа має бути готовою до того, що можливість для результативних переговорів з’явиться в момент, коли позиції України будуть слабшими. Він зауважив, що раніше європейські країни вже втрачали нагоди скористатися періодами, коли Україна мала сильніші позиції та більше можливостей впливати на умови потенційних домовленостей.

Раніше повідомлялось, що президент США Дональд Трамп заявив, що розраховує найближчим часом провести зустріч із президентом України Володимиром Зеленським і главою Кремля Володимиром Путіним. За його словами, у відносинах Вашингтона та Москви щодо війни в Україні є значний прогрес.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.