Вибір у Зеленського дуже простий: зробити щасливим Коломойського і бідною Україну — або домовитись з МВФ і уникнути дефолту
Немає вибору, платити по боргах або платити зарплати вчителям. Є вибір тільки один. Змусити розплатитися Коломойського або не платити зарплату вчителям. У разі дефолту грошей не буде саме для вчителів і лікарів. І демагогія тут недоречна.
Прикро, коли в серіалі ти посилаєш МВФ в дупу, тому що вони вимагають від тебе ядерне сховище на території України, а в житті вони всього лише хочуть, щоб твій друг повернув громадянам твоєї країни 5,5 млрд доларів. І посилати вже треба свого друга. Щоб були рейтинги. Тому що дуже важко пояснити, чому вся країна повинна йти в дупу тільки тому, що ти не можеш віддати старого друга.
Зараз вибір Зеленського і депутатів дуже простий.
Можна послати МВФ, зробити щасливим Коломойського, але бідною всю країну. Можна послати Коломойського, задовольнивши МВФ і уникнувши дефолту, який робить всю країну бідною.
Все, третього не дано. Немає ніяких хворобливих реформ. Немає питання підвищення тарифів. Немає Сороса, який хоче собі рабів. Є тільки питання, кого обирає президент і його депутати, олігарха чи інтереси країни. Ніколи ще вибір для політика не був таким очевидним. Таким очевидно простим, з точки зору його боргу.
Цей вибір був розмитий до коронавірусу. Тому що тоді влада могла нескінченно морочити голову МВФ, залучаючи гроші на ринку. І обіцяючи всім ось-ось домовиться. Але коронавірус закрив для України інші джерела фінансування. І змушує зробити вибір. Тепер ніхто не буде купувати ОВДП. І можна тільки нескінченно згадувати страшилки про піраміду та інше. Але нових покупців немає. Тепер ти не зможеш розмістити єврооблігації. Тому що теж покупців немає. І тепер у тебе є тільки один шлях. Запаморочення від успіху, яке захопило українську владу ще в січні, коли їм здавалося, що можна “пропетляти” без МВФ, закінчилося. І реальність вимагає зробити вибір.
З одного боку інтереси Коломойського, якому за всяку ціну треба повернути контроль над ПриватБанком і змусити державний банк відмовитися від позову в Лондоні. З іншого боку – наслідки дефолту. Хворобливої економічної катастрофи, яка не може зрівнятися зі звичайною кризою і рецесією. Яка не скасовує борги, тому що в реальному світі борги треба платити, якщо хочеш бути частиною цивілізації. Але позбавляє тебе доступу до фінансування, позбавляє ресурсів, які особливо важливі в період карантину, адже треба підтримувати тих, кого цей карантин позбавляє засобів до існування. Немає вибору, платити по боргах або платити зарплати вчителям. Є вибір тільки один. Змусити розплатитися Коломойського або не платити зарплату вчителям. У разі дефолту грошей не буде саме для вчителів і лікарів. І демагогія тут недоречна.
У депутатів немає причин зволікати з голосуванням. І у них немає моральних причин бояться виходити на роботу під час епідемії, в той момент коли солдати на фронті, а лікарі приймають нових хворих. Це зобов’язання депутатів, бути на робочому місці в такий момент. І якщо депутати бояться, то це означає, що вони випадково отримали свій мандат. І повинні його здати, бо недостойні представляти народ України.
У президента немає причин зволікати з голосуванням, послаблюючи свої позиції. І послаблюючи економічну позицію країни. Роблячи кожного українця бідніший. Немає причин, за якими голосування краще провести пізніше, ніж раніше. Це як з лікуванням при хворобі. Чим пізніше починаєш, тим більше шансів, отримати ускладнення.
Ситуація проста. Виправдань немає. Або ти гідний займати свій пост. Або ти сам зізнаєшся в тому, що не можеш робити свою роботу. І чому, що не дає тобі прийняти необхідне для країни рішення, абсолютно не важливо.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.