Від Азербайджану до Європи. TANAP та його місце в газовій політиці України
24 червня відбулись президентські вибори в Туреччині, на яких здобув перемогу чинний глава держави Реджеп Таїп Ердоган, що отримав 52,55 % голосів. Також в ході парламентських виборів п’ять політичних партій подолали 10-відсотковий бар’єр та будуть представлені у вищому законодавчому органі країни – Великих національних зборах Туреччини ( Партія справедливості і розвитку, Партія націоналістичного руху, Народно-республіканська партія, Партія демократії народів і Добра партія). Відповідно до результатів референдуму минулого року, після цих виборів Туреччина переходить до президентської форми правління.
Однією з причин такого успіху Ердогана та його політичної сили можна назвати запуск газопроводу TANAP 12 червня. Газогін йтиме від Азербайджану до Італії.
Наразі Туреччина споживає близько 50 млрд куб на рік , 24-25 з яких постачає Росія. Окрім Росії, основними постачальниками газу до Туреччини в минулому році стали Іран з 9,2 млрд куб та Азербайджан з 6,5 млрд куб.
Ердоган зазначив, що проект забезпечить не тільки енергетичну безпеку регіону, але й добробут всіх країн, через які проходитиме газогін. В контракті закладена вартість азербайджанського газу нижча за російський. Ціна поки не оголошувалась і є комерційною таємницею.
Історія проекту
TANAP бере свій початок з кінця 2011 року, коли президент Азербайджану Ільхам Алієв разом з турецьким лідером Реджепом Ердоганом підписали договір щодо будівництва нового газогону. Будівництво розпочалось у березні 2015 року, та вже за три роки було успішно завершено. Проект на 51% належить ЗАТ Південний газовий коридор (Азербайджан), 7% – SOCAR Turkey Energy A.S. (Азербайджан), 30 % – BOTAS (Туреччина) та 12 % – British Petroleum (Великобританія).
Постачання азербайджанського газу до Європи газгоном TANAP мають розпочатися в 2020 році, а до Туреччини вже з кінця червня 2018 року.
Запуск проекту суттєво вплинув на монополію Росії в регіоні, оскільки тепер “Газпром” буде не єдиним постачальником газу до Туреччини та Східної Європи. На карті з’явився серйозний гравець з конкурентноспроможними цінами, і хоча пропускна здатність TANAP поки що становить лише 16 млрд куб (близько 6 млрд куб газу підуть на потреби західної частини Туреччини, 10 млрд куб будуть направлені до Європи). До 2019 року планується збільшення пропускної здатності до 18 млрд куб, а до 2020 – до 22 млрд куб на рік. Очікується, що на завершальному етапі будівництва ця цифра досягне 60 млрд куб.
Співробітництво з Україною
TANAP також зацікавив і українську сторону. На відкритті газопроводу президент України Петро Порошенко заявив, що ми цілком відкриті до співпраці з TANAP. “Україна повністю підтримує цей проект. І сьогодні ми погодилися, що будемо раді диверсифікувати наші джерела енергії та отримувати газ з TANAP через Болгарію та Румунію”, – зазначив Петро Порошенко.
Для нас це додаткова можливість диверсифікувати джерела та маршрути постачання газу.
Слід зазначити, що Україна споживає близько 30 млрд куб на рік, 16 млрд куб з яких видобуває “Укргазвидобування”, решта імпортується. За словами директора спеціальних проектів науково-технічного центру “Психея” Геннадія Рябцева, навіть якщо Україна купуватиме 3 млрд куб через TANAP, це 10% від всього українського споживання, та 30 % від імпорту.
Катерина Чала