Вручення повісток у 2023 році: що має знати кожен військовозобов’язаний
Після повномасштабне вторгнення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року було оголошено загальну мобілізацію. Вона передбачає призов до лав Збройних сил України та інших силових структур й здійснюється шляхом вручення повісток.
Чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані після вручення повістки з’явитися до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (надалі – ТЦК) для взяття на військовий облік або уточнення їх облікових даних та визначення їх призначення на особливий період. Крім того, на військовий облік мають стати жінки, які мають фах медика чи фармацевта, а також за бажанням — які мають споріднену з військовою спеціальність із переліку Міністерства оборони України.
Що таке повістка і який вона має вигляд?
Повістка – це виключно письмовий документ, який видається на ім’я конкретної особи з зазначенням обов’язку відвідати ТЦК (колишні військкомати).
Що повинна містити повістка за новим порядком військового обліку:
– назву “Повістка;
– прізвище, ім’я та по батькові військовозобов’язаного;
– адресу місця реєстрації або місця фактичного проживання військовозобов’язаного;
– номер повістки;
– номер і дату розпорядження ТЦК про необхідність явки військовозобов’язаного;
– дату, час і адресу ТЦК для явки військовозобов’язаного;
– найменування посади та ініціали (ініціал власного імені) і прізвище керівника ТЦК, який видав повістку;
– підпис керівника ТЦК, що видав повістку;
– дату видачі повістки;
– мокру печатку ТЦК та СП, посадова особа якої видала повістку.
Найпоширеніша — так звана повістка для уточнення даних — вручається у всіх випадках, коли необхідно викликати людину до ТЦК, має приблизно такий вигляд.
Верхня частина вручається людині, нижня залишається в особіи, яка її вручила, й надалі використовується для контролю прибуття спільно зі списками явки по днях.
Існує чотири види повісток:
Повістка для уточнення даних. Даний вид повісток вручається для уточнення військово-облікових даних для оновлення інформації про склад сім’ї, інформації щодо працевлаштування, наявності чи відсутності дітей, стану здоров’я призовників, і військовозобов’язаних. В результаті перевірки можуть бути встановленні підстави для відстрочки від призову на строкову військову службу, якщо в призовника є захворювання, які унеможливлюють проходження військової служби.
Повістка на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Ця повістка за підписом військового комісара зобов’язує призовника пройти медичне обстеження. До неї додається картка дослідження та медичного огляду військовозобов’язаного. Після медкомісії у ній вкажуть висновок про придатність, непридатність чи обмежену придатність до військової служби.
“Мобілізаційне розпорядження” (Повістка на відправлення). Такий вид повістки вручається військовозобов’язаним особам, які пройшли медичну комісію та визнані придатними до несення військової служби. У документі вказано, що треба обов’язково з’явитися у визначений призовний пункт впродовж 24 годин після оголошення мобілізації. Вручається вона вже при призові по мобілізації й містить дату і час коли необхідно з’явитись для відправлення до військової частини (навчального центру).
Повістка на строковий призов на військову службу. У повістці зазначається, куди та коли необхідно з’явитися, які документи необхідно взяти з собою. Неявка за цією повісткою може спричинити відповідальність за ст. 335 Кримінального кодексу України (ухилення від строкової служби).
Перші два види – для уточнення даних і для проходження військово-лікарської комісії – можуть заповнити при людині. Як зазначають юристи, виписувати повістку “на коліні”, без підпису й штампа — це незаконно, а ось заповнення даних призовника на місці – ні, адже в українських законах відсутня норма про те, що повістка має бути заповнена тільки у військкоматі.
Що ж до “мобілізаційного розпорядження”, то таку повістку мають заповнити заздалегідь і вручити особисто.
Чи мають право вручати повістки на вулиці або не за місцем реєстрації чи місцем обліку у ТЦК?
Законодавством України чітко не визначено де саме має відбуватися вручення повісток, а тому їхнє вручення на вулиці, блокпостах, за місцем проживання, за місцем роботи тощо – є законним. Крім того, повістку дозволено вручати й не в рідному регіоні призовника, тобто не у тому населеному пункті, в якому він стоїть на обліку у ТЦК.
А ось будь-яке усне повідомлення, телефонний дзвінок, смс-повідомлення у месенджері (Viber, Telegram) та інші способи “запрошення” не зобов’язують особу приходити до ТЦК.
Повістка вручена не особисто або коли про отримання розписались дружина, батьки чи сусіди, не зобов’язує вас з’являтись до центру комплектування.
Останнім часом з’явилась також практика передання повісток через працівників ЖЕКів, які закидають їх до поштових скриньок чи всовують у двері. Хоча на таких повістках часто є напис “повідомлення та повістка вважається належним чином врученими через обслуговчу організацію”, вона не може вважатися законною й насправді ні до чого її отримувача не зобов’язує.
“Чи може двірник вручити повістку? З юридичного погляду – не може, бо не наділений повноваженнями, на відміну від начальника ЖЕКу. Хоча і в цьому випадку є купа питань, але якщо ви повістку візьмете і розпишетеся – тоді вже немає значення, хто та яким чином її вручив”, – пояснює адвокат Роман Сімутін.
Хто має право вручати повістки?
Вручати повістки військовозобов’язаним можуть лише:
– представники ТЦК, органу Служби безпеки України, підрозділу Служби зовнішньої розвідки;
– представники органу місцевого самоврядування (виконавчого органу сільської, селищної, міської ради);
– керівник підприємства, установи, організації, де працює військовозобов’язаний;
– управителі багатоквартирних будинків.
При цьому, ці уповноважені особи не можуть проникати до житла особи без її згоди з метою вручення повістки.
Категорично не мають права вручати повістки поліцейські та представники Територіальної оборони.
Хто має право зупиняти на вулиці й перевіряти документи?
Представники ТЦК, а також сільські, селищні, міські голови не мають права зупиняти інших осіб на вулиці, у магазині чи транспорті або іншому громадському місці та вимагати від вас пред’явлення документів, що посвідчують особу (для внесення їх у повістку).
Під час дії режиму воєнного стану перевіряти документи інших осіб мають право представники Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держмитслужби, а також Збройних сил України, які визначені у наказі коменданта.
До того ж чітко визначено сім підстав для перевірки документів:
– якщо особа має зовнішні ознаки, схожі на ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
– якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
– якщо особа перебуває на території чи об’єкті зі спеціальним режимом;
– якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;
– якщо особа перебуває в місці вчинення кримінального, адміністративного правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
– якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення;
– порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану.
Як зазначають юристи, особа пред’являючи свої документи поліції чи представникам уповноважених органів, має право заборонити передавати цю інформацію третім особам, зокрема в ситуації коли поліція та представники ТЦК здійснюють спільний “рейд”.
“Тобто, якщо навіть ви пред’явили поліції свої документи, ви вправі заборони поліції передавати ваші персональні дані (паспортні дані) третім особам, в такій ситуації це представники ТЦК. Право забороняти поліціянтові чи іншим особам передавати свої персональні дані третім особам, зокрема ТЦК, визначено Законом України “Про захист персональних даних” (статті 1, 8, 10, 14)”, – йдеться у роз’яснені юристів адвокатського об’єднання “Альва Прайвесі”.
Чи можливо відмовитись брати повістку?
Для відмови в отриманні повістки призовник повинен мати конкретні причини, такі як:
– у документі зазначено неправильні дані отримувача (повістка може бути адресована комусь іншому);
– повістку вручає не уповноважена для цього особа;
– немає печатки /підпису комісара ТЦК та СП;
– якщо бланк повістки старого зразка.
Тож якщо ви відмовитеся підписувати повістку, то співробітник ТЦК повинен скласти акт про відмову від отримання повістки у присутності свідків.
Після фіксації відмови від отримання повістки та складання акту, справа передається на розгляд керівникам ТЦК, який в результаті може стягнути штраф за порушення правил військового обліку. Штраф можна оскаржити у суді.
Що буде якщо не з’явитися до ТЦК за повістко?
Якщо особа, яка отримала повістку для уточнення облікових даних або проходження медкомісії, не з’явилася у визначений у документі час, загрожує адміністративна відповідальність.
За першу неявку на військовозобов’язаного чекає штраф від 1700 гривень до 3400 гривень. Для посадовців штраф сягає від 3400 гривень до 5100 гривень.
Якщо вдруге не з’явитись до військкомату, це карається штрафом у розмірі від 3400 гривень до 5100 гривень, або від 5100 гривень до 8500 гривень для посадовців.
Водночас ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником ТЦК, карається штрафом від 5100 до 8500 гривень або виправними роботами строком до одного року.
Втретє зазвичай настає вже кримінальна відповідальність – ухиляння від призову на службу у період воєнного часу карається позбавленням волі від трьох до п’яти років.
Але неявка за повісткою для проходження військово-лікарської комісії (коли проходження вже було розпочато) з будь-яких причин, не передбачених законом, може розцінюватись начальником ТЦК як така, що підпадає під статтю 336 Кримінального кодексу України, і людину спробують притягнути до кримінальної відповідальності.
Неявка до ТЦК за повісткою на відправлення (так зване “мобілізаційне розпорядження”), це кримінальний злочин, — “ухиляння від призову на військову службу під час мобілізації” (ст. 336 Кримінального кодексу України). Передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.
Ігнорування повістки про призов на строкову військову службу карається обмеженням волі на строк до трьох років.
Але є і законні причини для неявки до військкомату після вручення повістки. Серед поважних причин для неявки до військкомату адвокат Андрій Новак називає стан здоров’я, смерть рідних, догляд за хворими рідними, стихійне лихо чи інша надзвичайна ситуація тощо. Але для уникнення відповідальності до ТЦК необхідно подати підтверджувальні документи про причини неявки.
Чи може поліція оголосити у розшук, якщо не з’явитись за повісткою до ТЦК?
На всіх, хто не прибув у визначений час за повісткою та не повідомив про поважні причини неприбуття, Територіальним центром комплектування складається Звернення щодо доставлення громадян до ТЦК для складання адмінпротоколів та направляється до Національної поліції України..
Як передбачено у постанові уряду № 1478, поліція зобов’язана здійснити адміністративне затримання та доставлення до ТЦК громадян, які вчинили адмінпорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення законодавства про військовий обов’язок та мобілізацію).
Втім, адвокат Роман Сімутін наголошує, що ТЦК не мають жодних законних підстав видавати так звані “розпорядження” про розшук, затримання та доставлення осіб, які ухиляються від мобілізації.
Він нагадує процедура оголошення в розшук передбачена Кримінально-процесуальним кодексом (КПК) і вчиняється виключно після оголошення підозри у вчиненні кримінального правопорушення за ухилення від призову за мобілізацією.
Тож розшукувати ухилянтів, яким загрожує лише штраф, у законний спосіб неможливо.
“Внесення даних призовника про розшук до інформаційно-пошукової системи МВС “Армор” – цілковита профанація. Уявіть, щоб хтось колись звернувся до поліції й попросив оголосити когось у розшук у такий спосіб, як зараз це робиться. Йому б відповіли – ти хворий? Хочеш, щоб мене посадили? Де законні підстави? Давай постанову слідчого про розшук, ухвалу суду про затримання тощо”, – каже Сімутін.
Навіть працівники поліції не мають достатніх повноважень вас затримати за статтями 210 чи 210-1 КУпАП. “Вказані статті не несуть загрози для оточуючих і не потребують негайного припинення правопорушення шляхом вашого затримання, застосування фізичної сили та доставки до відділку”, – стверджує адвокат.
За його словами, станом на сьогодні жодних правових підстав для затримання, а насамперед для застосування сили та спецзасобів, немає й у представників ТЦК, бо її офіційно не уповноважували для таких дій.
Крім того, як наголошує юрист, звернення військових до Нацполіції щодо “затримання й доставлення” призовника до ТЦК передбачає добровільність, тому роль правоохоронців може полягати лише у супроводі до місця призначення.
Якщо військовозобов’язаного таки затримали й силою доправили до ТЦК, адвокат радить “нічого не підписувати, не надавати свої дані й грати у мовчанку”. А одразу після звільнення – йти до прокуратури та писати заяву про незаконне затримання і позбавлення волі.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.