Вважаємо, що велика кількість і приходів, і духовенства прийме рішення і перейде до української автокефальної церкви – Березенко
У Верховній Раді склалися такі умови, за яких переконлива більшість народних депутатів підтримують ідею автокефалії, єдиної помісної української церкви, бо це запорука незалежності нашої країни, незалежності від Росії, в тому числі духовної.
Про це у ток-шоу “Ехо України” заявив народний депутат України, заступник голови фракції “Блок Петра Порошенка” Сергій Березенко.
– Сьогодні Порошенко сказав, що він буде інтенсифікувати передання Андріївської церкви Константинопольському патріархату. Чому це так важливо для України?
По-перше, це, безумовно, важливо як крок того, що Україна захищає і надає підтримку матері-церкві Константинопольській. Оскільки саме Варфоломій, Вселенський патріарх, Константинопольський і так само священнослужителі цієї церкви прийняли важке, безумовно, історичне рішення про надання Україні автокефалії.
Після особливо синоду, який відбувся в Мінську, після позиції Російської православної церкви і патріарха Кирила, після того, як це питання винесли на рівень політичний і геополітичний – а ви знаєте, що було засідання Радбезу РФ, де засудили всі ці кроки – фактично в духовний світ, в церковне життя країни втручається, в тому числі.
І дуже було би важливо зараз показати добру волю держави, що екзархи, які направлені сюди Вселенським патріархом, отримують фактично місце свого перебування, в тому числі з культовою спорудою, якою є Андріївська церква, яка знаходиться у власності держави – і я наголошую, що вона не виходить з власності держави – для того щоб здійснювати свої богослужіння і брати участь в тому числі з нашими ієрархами в підготовці проведення Собору, який обере митрополита, предстоятеля української аавтокефальної церкви. А той у свою чергу з рук Варфоломія отримає такий довгоочікуваний Томос.
Ми можемо говорити про різні терміни, скільки чекали українці своєї церкви. Хтось з молодших, напевно таких як я, будуть говорити, що 27 років, з часів незалежності. Хтось буде говорити про 332 роки. Хтось буде говорити, що це вже 1030 років з моменту хрещення Русі. Оскільки тоді Україна також не мала власної церкви, а вона знаходилась під впливом на той час Константинополя. Це історичне рішення. І Петро Порошенко вніс відповідний закон як невідкладний. Я сподіваюся, ми його завтра розглянемо і проголосуємо.
– А скажіть, будь ласка, чому потрібно рішення Верховної Ради. Це власність. Вона не виходить з держави, тобто вона державна. А зараз хто там служби робить?
Це процедурні моменти, які треба пройти. Це більше знакове рішення і символічне для того, щоб…
– А якщо вони не проголосують?
Ви знаєте, я не хочу говорити “якщо”.
– Там більшість потрібна?
На кожне голосування потрібно 226 голосів. Але у нас сьогодні у Верховній Раді склалися такі умови, за яких переконлива більшість народних депутатів підтримують ідею автокефалії, єдиної помісної української церкви, бо це запорука незалежності нашої країни, незалежності від Росії, в тому числі духовної.
– Їм там хтось скаже, що вона не переходить у власність іншу?
Я хотів би ще раз наголосити: ні за яких обставин Андріївська церква не залишить державну власність. Так само, як і Києво-Печерська лавра, Почаївська і Святогорська були передані в користування. Нехай на 50 років, але в користування. Тому церква належить вірянам, але культові споруди і великі храми – вони належать державі. Наприклад, Софія Київська – вона не передана в користування жодній з церков. І там на деякі свята можуть правити представники всіх конфесій всіх православних церков.
Можливо, підніметься питання після того, як буде обраний український митрополит, предстоятель української автокефальної церкви – можливо, на той момент держава прийме рішення передати очільнику нашої української незалежної церкви цю святиню, Софію Київську, як найстарішу святиню в Україні. Можливо, це було би правильно. Але це питання дискусії.
Я хотів би наголосити. Президент країни, як і всі представники влади, свою місію закінчили. На сьогодні рішення про автокефалію прийняте. Прийняте на Синоді в Стамбулі. І навіть Мінський синод, який відбувався під головуванням Кирила, фактично своїм несприйняттям цього рішення також підтвердив, що рішення про автокефалію є остаточним. Далі питання за ієрархами та духовенством. Держава не має права втручатися в цей процес. Тільки ієрархи, тільки церковні служителі приймуть рішення, хто саме стане патріархом, хто отримає Томос.
Держава має на сьогодні в особі можновладців, президента країни тільки молитися і вірити в те, що у духовенства вистачить мудрості, спокою, виваженості, щоб провести це спокійно, якомога швидше, і вже до кінця року, щоб наша країна отримала автокефалію.
– Ви очікуєте якийсь масовий перехід з російської церкви до української частини? Чи навпаки?
Президент України наголосив, що будь-який такий перехід має мати добровільний характер.
– Це ви цитуєте Порошенка.
Це є позиція і нашої фракції.
– Як ви очікуєте?
Ми вважаємо, що якщо цей процес буде добровільний, то велика кількість і приходів, і духовенства прийме рішення і перейде до української автокефальної церкви – канонічної церкви, визнаної Вселенським патріархатом. Дуже було багато питань навколо канонічності, дуже було багато питань навколо анафеми, накладеної Московським патріархатом і на патріарха Філарета, і на Макарія, і дуже багато церков, приходів і священнослужителів не хотіли потрапити в ситуацію не канонічності і потрапити також під потенційну анафему.
На сьогодні анафема знята, на сьогодні автокефалія погоджена на найвищому рівні в православному світі. Тому я вражаю, що такий органічний і спокійний перехід буде якраз на користь автокефальної церкви.
Окремим питанням ще буде обговорення цього важливого об’єднання з греко-католицькою церквою. Тому що вона підпорядкована як Риму і Папі Римському, так і Вселенському патріарху, і Константинополю.
І формування широкої української автокефальної церкви разом з греко-католиками, які будуть молитися за наших солдат, які захищають Україну, які будуть молитися за Україну і будуть благословляти тих людей, які йдуть на боротьбу і на війну з ворогом цієї країни, – це дуже неймовірно важливий момент, який об’єднає і греко-католиків, і православних. Але це буде далі.
На сьогодні не треба прискорювати події. Треба максимально надати гарантії від держави, що такий процес буде безкровний і такий процес буде… ну як те велике зібрання на честь хрещення Русі – влітку, ви пам’ятаєте, в липні – коли вийшли усміхнені люди, вийшли у вишиванках, вийшли тільки під українськими прапорами, без жодного партійного прапору. І своїми посмішками, своїм відкритим серцем благословили створення української автокефальної церви. Тільки таким чином мають переходити ті чи інші приходи до новоствореної помісної автокефальної церкви.
– Ви говорили про завтрашній робочий день. Будете вирішувати, наприклад, долю Андріївської церкви. І завтра у першому читанні розглядатимете проект закону про державний бюджет. Роз’ясніть, будь ласка, що це за бюджет буде. Це буде бюджет зростання чи такого тупцювання? Що ви очікуєте?
Знаєте, треба бути відвертими і казати, що це бюджет величезного прориву і стрибка вперед, – це не можна очікувати в силу тих обставин, в яких опинилася країна після 2014 року. Але я хотів би зазначити, що це буде стабільний і збалансований бюджет. Бюджет, який буде охарактеризований з динамікою зростання. В цьому бюджеті закладено тривідсоткове зростання валового внутрішнього продукту.
– Це зростання?
Це, безумовно, зростання валового внутрішнього продукту. До прикладу, на наступний рік, якщо в абсолютних величинах, в гривні говорити, то збільшення валового продукту буде складати майже 1 трильйон гривень. Чи це значна цифра? Безумовно. Крім того, ми скоротимо наші боргові зобов’язання з 60% до 52-х. І вже на наступний рік, на 20-й – здається, до 46.
– Це заборгованість перед іноземцями?
Це заборгованість перед усіма, яка є на сьогодні, яка складає відсоток від валового внутрішнього продукту. Нагадаю, що ще декілька років це було за 70. Це що означає? Це означає, що ми кількість грошей, яку повертаємо нашим кредиторам, більша, ніж беремо. Це означає, що економіка працює і запускається.
Крім того, що важливо? Ми змогли добитися більше ніж 5-відсоткового фінансування нашої оборони. Майже 5,4% буде фінансуватися армія. Ми збільшили в цьому бюджеті за ініціативи президента заробітну плату простого солдата на 30%. Мінімум 10 тисяч гривень кожен солдат з наступного року буде отримувати заробітну плату. Зберігається позиція 10 тисяч гривень додаткових, якщо ти на передовій або в “сірій зоні” знаходишся, тобто в зоні конфлікту. А це велика кількість людей.
Це означає, що якщо солдат поїде нести службу в “сіру зону” на межі Луганської чи окремих районів Луганської та Донецької областей, мінімальна його заробітна плата буде 20 тисяч гривень згідно цього бюджету.
Так, колись у 2014 році, під час виборчої кампанії тоді кандидат в президенти Петро Порошенко говорив, що зарплата зараз солдата складає 1000 гривень в місяць, а має складати 1000 на день. Ми ще не дійшли показника. Але вже, маючи зарплату в 20 тисяч гривень на місяць – це приблизно 800 гривень.
Безумовно, дуже важливим елементом є зростання динамічне по всім галузям. Я би хотів окремо зупинитися на медичній галузі. Чому на медичній? Бо я є членом комітету з питань охорони здоров’я і у свій час як співавтор доклався до проведення медичної реформи. Так от, я вам хочу сказати, реформа діє тільки рік – з жовтня минулого року, коли була проголосована і фактично запущена з 1 січня, і до сьогодні. Зараз – жовтень 2018-го.
Ми змогли за один рік підписати декларації на первинній ланці з 20 мільйонами людей. 20 мільйонів людей знайшли свого сімейного лікаря. А сімейний лікар, який підписав договори більше ніж з 1500 пацієнтів, зараз має в середньому зарплату в 15-16 тисяч гривень. І це абсолютна реальність. Безумовно, є проблеми, що це стосується тільки первинної ланки: педіатрів, терапевтів, сімейних лікарів. А з 20 року ми повинні запустити вторинну і третинну спеціалізовану допомогу – фактично стаціонарне лікування.
Так от, в цьому бюджеті ми закладаємо пілотний проект в Полтавській області – вона як найбільш підготовлена, де майже мільярд гривень буде на тестування вторинної і третинної ланки. Це що означає? Це означає, що в Полтавській області за кожну операцію, за кожне хірургічне втручання, яке буде обраховане, вартість, Кабінетом Міністрів і затверджене, держава через Національну службу здоров’я напряму заплатить в цю лікарню. І це означає, що суперфаховий лікар-хірург, який може робити сто складних операцій на місяць, може розраховувати на будь-яку зарплату, яка буде обмежуватися тільки фінансовими можливостями і бажанням самого колективу чи головного лікаря як менеджера лікарні. Це може бути і 30, і 40, і 50 тисяч.
Також в цей бюджет закладено запуск системи реформування екстреної медицини. Як мінімум, в п’яти регіонах ми зараз дискутуємо, чи максимально це розтягнути на всю країну, чи сконцентруватися на Раді регіонів, де ситуація цього потребує. Буде виділено мільярд додаткових гривень на повне переоснащення карет швидкої допомоги, закупку нових сучасних карет, повна організація і забезпечення диспетчерських пунктів, перепідготовка лікарів невідкладної допомоги і фельдшерів та підвищення їм заробітної плати на два тарифних розряди, тобто фактично в 2,5 рази буде збільшена заробітна плата.
Ми також передбачаємо збереження програми “Доступні ліки”. Додатково передбачаємо кошти на те, щоб реалізовувалися важливі програми про виділення коштів на закупівлю гемодіалізу, інсулінової групи, для хворих на цукровий діабет. Онкологія дитяча і онкогематологія – це те, про що ми бачимо… Дуже часто ви бачите мітинги і пікети батьків тих дітей, які потребують пересадки кісткового мозку і в силу тих чи інших обставин ці кошти не отримують. Ми кратно додаємо в цьому бюджеті на це гроші.
Я хотів би нагадати, що цей рік – це буде рік запуску трансплантації в країні після голосування закону про трансплантологію. І ми маємо велике сподівання, що ми перестанемо платити гроші в Білорусь, в Індію, в будь-які інші країни, а почнемо оплачувати наших фахівців, що здешевить вартість трансплантації від неродинного донора на органи, які не відновлюються. Крім того, ми зможемо цих операцій зробити набагато більше всередині і зберегти кошти.
Я вважаю, що по медицині це, безумовно, не все. Бо залишаються ще низькі зарплати для переважної більшості лікарів. Але це ті кроки, які закладають фундамент, дуже міцний фундамент, побудови нової системи охорони здоров’я. Я би міг говорити ще багато…
– Це цікаво, що ви розповідаєте. Це плани. Ви так говорите. Вони обраховані?
Безумовно, я за кожну цифру можу відповідати. Це збалансована видаткова частка, яка підтверджена доходами. І ми, безумовно, повинні розраховувати, що це все буде виконано.
– Я хотів спитати про Супрун. На неї йде шалена атака весь час. Вона виправдана, чи це просто є, скажімо так, інші люди, які хочуть влади, хочуть грошей і так далі? Я просто про це не знаю. Вона – хороший міністр?
На моє глибоке переконання, не йде шалена атака тільки на тих, хто нічого не робить. Чи хороший вона міністр, чи поганий – скаже історія. Але я, безумовно, віддаю їй належне, що її безкомпромісна позиція при прийнятті медичної реформи дала можливість реалізовувати ті ініціативи і пожинати ті плоди, які ми маємо в 2018 році. Я дуже сподіваюся, що 19 рік піде тільки в посилення.
Безумовно, вона незвична. Безумовно, вона має інший менталітет. Вона не сприймає, можливо, ту точку зору, яку вона вважає хибною для галузі, якою опікується. І як політик мав би шукати десь більше компромісу. Але вона зайшла як менеджер, яка повинна відпрацювати і вирішити ті завдання, які на неї покладені.
– Тобто її робота доказова?
Побачимо. 20 мільйонів людей, які виконали формулу “гроші йдуть за пацієнтом” і підписали договори з сімейним лікарем – це найбільший темп підписання таких декларацій в усій Європі. Жодна країна, в тому числі Англія, країни Скандинавії та Іспанія, коли запровадили аналогічну модель, не мали таких темпів – люди просто не йшли. А українці пішли. Українці повірили, що можливі зміни.
Я би хотів додати ще дуже важливий момент. Це – сільська медицина. Ми сподіваємося, як мінімум, від 100 до 300 амбулаторій відкрити ще цього року в сільській місцевості, де буде сімейний лікар, де буде житло для лікаря, де буде забезпечений автомобіль для сімейного лікаря, і висока заробітна плата. На наступний рік закладені кошти, щоб добудувати до цих 300 ще як мінімум 1200. Я сподіваюся, що за 19 рік 50% всіх амбулаторій сільських по країні буде побудовано з нуля, як типові проекти, титульні проекти, які можна буде побачити і зрозуміти.
– Сьогодні відбулася презентація законопроекту щодо реєстрації місця проживання в Україні. Новий закон дозволить фіксувати, де людина проживає насправді. Що це мається на увазі?
Мова йде про закон про свободу пересування і право реєстрації.
– Тобто це не прописка?
Ви згадайте, коли прийшла, як ми говоримо, демократична влада, ми прийняли рішення про скасування інструменту прописки як рудименту радянських часів: коли людину прив’язували до одного місця, і ти нічого не міг зробити, крім як де завгодно проживаючи, маєш повернутися, і твої права тільки там, де ти прописаний. Скасувавши цей інститут, ми його замінили на реєстрацію. Але реєстрація все одно потребує штампу в паспорті і оформлення дуже великої кількості документів.
Що пропонує цей закон? Він говорить, що можна тепер реєструватися декларативним шляхом. Наприклад, Сергій Березенко чи Матвій Ганапольський каже, що він проживає за такою-то адресою, на вулиці, умовно, Січових стрільців, 19. І автоматично ви вноситесь в базу, яка синхронізується з єдиним державним демографічним реєстром.
– На довірі?
На вашій довірі, безумовно. І це не буде мати, згідно закону… ви не будете жодного права на майно чи не будете мати майнових прав на ті квадратні метри, де ви реєструєтесь.
– Пробачте. Але я вас зупиню. Тут цікаве питання. Наприклад, в західних країнах, де я жив, якщо ти там орендуєш площу, ти маєш угоду, договір, що ти орендуєш площу. А якщо терорист приїде і він скаже, що я живу у Ганапольського, а насправді невідомо де він живе, – як тут правоохоронні органи? Що це буде?
Дуже складно це буде зараз пояснити, але я спробую. По-перше, ми провели перед тим, як реєструвати цей закон, а закон буде зареєстрований завтра, ми провели чотиримісячну дискусію з МВС, Державною міграційною службою, з ЦВК, з Міністерством юстицію. Бо на сьогодні, як не крути, ти мусиш іти і заповнювати велику кількість паперів.
Ми говоримо про наступне. Наприклад, в ту квартиру, в яку ви реєструєтесь, власність на неї маю я. Якщо я вам це не погодив, а ви зареєструвалися самостійно, просто “наобум”, то передбачена система штрафів. Невеликих, але достатньо суттєвих – близько 2000 гривень. Кожен раз, коли ви зареєструєтесь, і це не буде підтверджено власником цього приміщення, ви заплатите такий штраф. Тому людина, на десятий раз заплативши майже 20 тисяч гривень, дуже добре подумає. Але це вирішує питання зручності.
– Тобто ви маєте не увазі, що ви вирішили, що рівень брехні буде обмежений штрафом? І він не буде суттєвий, тобто він не буде масовий?
Безумовно. Що сьогодні ми маємо? 60% дітей, які народжуються в країні, чи ніде не зареєстровані, чи зареєстровані там, де проживають. Жодне місто не може сьогодні розрахувати будь-які інфраструктурні проекти, в тому числі соціальні. Вони не розуміють, скільки реально дітей проживає на цій території.
При цьому законі передбачається можливість прямо в пологових будинках зареєструвати цю дитину, де проживають батьки. І влада в тому місті, де ця дитина буде зареєстрована, буде бачити, як змінюється кількість новонароджених дітей, і буде прогнозувати, скільки дитячих садочків треба побудувати, скільки шкіл.
Нагадаю вам, сьогодні діє правило, за яким, якщо ви не зареєстровані локально в певній зоні, де ви проживаєте, ви не можете віддати дитину в іншу школу чи в садочок, якщо там фізично дитина не зареєстрована. Цей закон дозволяє піти в будь-яку школу.
– Це я розумію. Але як знайти людину?
На сьогодні система буде наступним чином. Буде реєстр територіальних громад, які будуть обслуговувати самі територіальні громади, для зручності розвитку самої громади. Умовно, місто точно має знати, як поводитись у випадку якихось непередбачуваних ситуацій – форс-мажорів, умовно, повінь, пожежа, злива: скільки реально людей, яких треба евакуювати, скільки “швидких” прислати.
Я вам хочу навести приклад. В Україні є 1,5 мільйони тимчасово переміщених осіб, які поїхали з території ОРДЛО, з території Криму і знаходяться де-факто на території України.
– Але прописані вони там, так?
Безумовно. І ніхто їх не прописує в свою квартиру чи в будь-яке інше житло. Тому що це автоматично, за діючим законодавством, веде право їх претендувати на майно. І ніхто на це ніколи не піде. А ці люди на сьогодні безправні в праві голосу.
– Пробачте, а хіба український закон… А якщо я зареєстрував тебе у своїй кватирі? Наприклад, я живу у зйомній квартирі і я там зареєстрований. Але я не маю права власності.
На сьогодні, як мінімум, по дітям, якщо дитина неповнолітня, то служба у справах дітей буде перевіряти, чи, виписуючи дитину з такої квартири, разом навіть з собою, чи ти не погіршуєш її умови проживання. Чому дітей не реєструють? Тому що не можна продати… Навіть зі згоди, з розуміння. В тебе з’являється ще три-п’ять служб, з якими ти в кінці домовляєшся, знаходиш спосіб. Українець знайде спосіб домовитись. Але це ви розумієте, за рахунок чого.
На сьогодні ми обмежуємо право людини сказати, що я на сьогодні проживаю тут, а завтра – в Ужгороді, а післязавтра я хочу жити в місті Дніпро. І там я буду голосувати та отримувати пільги.
– Тобто найголовніше в цьому, що ти маєш право сказати шляхом декларації абияку адресу. І друге – ти не маєш майнових претензій, сто відсотків.
Сто відсотків, ніколи.
– 30 секунд у вас. Можете звернутися до українців і сказати все, що хочете. Будь ласка.
Шановні українці, ми сьогодні живемо в передвиборчий період. Дуже багато політиків будуть приходити до вас і обіцяти золоті гори, будуть говорити популістичними гаслами. Але вибори проходять, а країна залишається. На сьогодні напад на нас Російської Федерації в особі президента Путіна з’єднав нас як націю. Фактично сьогодні не по нашій волі, але завдяки цій агресії, Україна стала як нація.
Нам же зараз треба будувати державу. Основні атрибути держави – це, безумовно, армія, яка захистить нас і дасть Україні мир. Бо тільки українська армія дасть Україні мир. Це – віра і наша церква, яку сьогодні Україна з таким болем, з такими зусиллями виборює. І це, безумовно, наша мова і наша незалежність – як енергетична, так і економічна.
Ми маємо розуміти, що це основні цінності. Ми маємо йти за тими людьми, в тому числі і політики, які декларують стратегічне мислення, які говорять про стратегію розвитку країни як європейської країни, як незалежної країни, як унітарної країни, якою будуть гордитися і ті люди, які живуть зараз з нами в сьогоденні, і наші нащадки.
Рішення Синоду означає продовження процедури надання Україні томосу. Київський Патріархат закликав ієрархів УАПЦ та залучених до процесу єднання ієрархів Московського Патріархату в Україні приступити до підготовки Надзвичайного Об’єднавчого Собору.
Завданням цього Собору є “затвердити рішення про церковну єдність, обрати Предстоятеля єдиної помісної автокефальної УПЦ, який від її імені одержить патріарший і синодальний Томос про автокефалію УПЦ”.
Читайте також: РІШЕННЯ КОНСТАНТИНОПОЛЯ: АВТОКЕФАЛІЯ, ТОМОС ТА ЩО ЦЕ ВСЕ ОЗНАЧАЄ ДЛЯ ВІРЯН?
15 жовтня у Мінську зібрався синод Російської православної церкви, де обговорили рішення Вселенського патріархату надати автокефалію Україні.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.