Заборона “бандерівської ідеології” – партійне рішення, а не воля всього польського народу – Андрій Дещиця
Ухвалений польським парламентом закон про Інститут національної пам’яті, який забороняє “бандерівську ідеологію”, у значній мірі є політичним і партійним рішенням, а не правовим, а також не відображає волю всього польського народу.
Про це заявив надзвичайний та повноважний посол України в Польщі Андрій Дещиця у програмі “Разом” на телеканалі “Прямий”.
– Що це означає в українсько-польських стосунках? Тому що, якщо Україна зараз відповість, то це буде ескалація.
По-перше, цей закон ще не введений в дію. Він ще потребує підпису президента. І ця міжнародна реакція, яка зараз появилася і з боку України, і з боку Ізраїлю і США, також Європейської комісії, то, можливо, це також вплине, і цей тиск вплине на те, що цей закон буде переглянуто. Але, навіть якщо він і буде підписаний президентом Польщі, то не забувайте, що це є лише додаток до закону про Інститут національної пам’яті. І це означає, що можуть бути й інші додатки.
І ми будемо звертати увагу на ці недоречності, які, на нашу думку, є в цьому законі. Власне, вони стосуються і самого терміну “український націоналізм”, і часових рамок, не зрозуміло, чому таких. І зрештою сам уряд Польщі, бо представник уряду Польщі, заступник міністра юстиції, який представляв цей закон, сказав, що уряд Польщі цього не підтримує. Це депутати внесли такі поправки. І вони проголосували, через те вони набрали чинності. Але уряд може вийти з іншими пропозиціями.
І через те ми це робимо і до цього часу робили… І якщо ви знаєте і слідкуєте за цим проектом цього закону, він уже півтора року лежав на розгляді. І завдяки різного роду діалогу, розмовам і зверненням, і протестам він не розглядався довший час. І тому ми будемо продовжувати цю роботу, щоб з цього закону викреслили ці положення, які є суперечливими або які шкодять діалогу українсько-польському.
– Але ми бачимо тенденцію: провладна партія не є такою самою прихильною до України, як були попередники. Чи це здається? Тобто це боротьба не на один день, і такі тенденції можуть тривати і надалі?
Я абсолютно з вами погоджуюся. Не завжди так комфортно працюється послам і українським дипломатам. Вони не завжди у комфортній ситуації і атмосфері перебувають в країні акредитації. І я вам скажу, що за час мого перебування тут в Польщі на посаді посла – це три роки минуло – я відчуваю зміни, абсолютно інші настрої по відношенню до України і до посольства. Але це не означає, що ми повинні створювати і погоджуватися на ці зміни так, щоб вони несли негативний наслідок для українсько-польських відносин. Ми маємо думати, і зрештою це наше завдання – зберегти цю українську-польську співпрацю і розуміння стратегічного партнерства на перспективу.
Я думаю, що нам не потрібна війна з Польщею, але ми повинні бути послідовними і переконливими для польських політиків, і доводити до них свою точку зору, і звертати їм увагу, що деколи можуть вони помилятися. І ми це робимо. І сподіваюся, що ці дії і це стукання зрештою відкриють ці двері.
– У самій Польщі цей закон зустрів критику з боку якихось політичних сил, або критики мовчать?
Ні, звичайно, що цей і проект закону, і закон був підданий критиці з боку опозиційних партій. І вчора, якщо ви прослідкуєте за дискусією, яка відбувалася в Сенаті, то сенатори “Громадянської платформи” – це партія, яка є в опозиції – розкритикували дуже багато положень.
Зрештою і навіть члени партії “Право і справедливість” – сенатор Анна Марія Андерс, яка добре знає атмосферу, яка є в США, виступила з критикою цього закону. І деякі положення цього закону критикували представники уряду, які вносили цей законопроект. Але, на жаль, через те, що і в Сеймі, і в Сенаті більшість має правляча партія, то вони без проблем прийняли це рішення. На жаль, це рішення в значній мірі є політичним і партійним, а не правним. І потрібно буде багато зусиль, щоб вивести його в площину правову.
– Може бути, нам тут в Україні все-таки якось ставити акцент, що це не є рішення Польщі чи не є позицією польського народу, а є позицію політичної сили, яка зараз при владі?
Якщо говорити з юридичної точки зору, то так воно і є. Тому що більшість і в Сеймі, і в Сенаті прийняла це рішення, незважаючи на критику опозиції. Але я за останні дні отримував дуже багато телефонних дзвінків і від депутатів Сейму, від колишніх і теперішніх, які казали, що це не позиція Польщі: ми хочемо добрих відносин з Україною, і ми розуміємо важливість українсько-польської співпраці і партнерства.
Як я вже казав, не завжди приходиться працювати в комфортних умовах.
Нагадаємо, президент України Петро Порошенко закликав Польщу до об’єктивності та діалогу у зв’язку з прийняттям Сенатом закону про Інститут національної пам’яті, який також передбачає покарання за заперечення злочинів українських націоналістів.
Перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко звернула увагу, що насправді не існує жодної “бандерівської ідеології”.
Сенатські комісії Польщі підтримали без поправок новелізацію до Закону про Інститут національної пам’яті, який також передбачає покарання за заперечення злочинів українських націоналістів.
Зазначимо, у парламенті Ізраїлю розглянуть законопроект, згідно з яким польський закону про покарання за заяви про причетність поляків до злочинів Третього рейху, прирівнюється до заперечення Голокосту.
Законопроект “про бандерівську ідеологію” стосується тільки тих, хто публічно і “всупереч фактам” заперечують такі злочини як заперечення або применшення відповідальності виконавців злочинів, скоєних формуваннями, що колаборували з III Німецьким Рейхом.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.