Закон про реінтеграцію Донбасу може бути одним із козирів для нашої переговорної сторони – політичний експерт
Закопроект про реінтеграцію Донбасу, який Верховна Рада розглядає у другому читанні, пов’язаний не стільки з Мінськими домовленостями, скільки з переговорним процесом представника Державного департаменту США з питань України Курта Волкера і помічника президента РФ Владислава Суркова.
Про це у програмі “Кисельов. Підсумки” заявив політичний експерт Микола Давидюк.
“Я думаю, що це зв’язано не стільки з Мінськими домовленостями, а скільки зв’язані з переговорним процесом Курта Волкера і Суркова. Це може бути один з козирів якраз для нашої переговорної сторони і для пана Волкера. Тому що в законі вже буде чітко чорним по білому написано, що Росія є агресором. Весь 2017 рік Україна закликала вводити миротворчі війська. Путін особисто навіть кілька разів закликав вводити ці миротворчі війська. Але ситуація була наступна. План Путіна був, що війська заходять на лінію розмежування між українською територією, окупованою і не окупованою, а Україна і ООН стояли на позиції того, що війська мають входити на лінію україно-російського кордону. І в Путіна був достатньо сильний аргумент, що Росія не присутня, тобто ті докази, які там надавалися, він не сприймав. А українське законодавство Росію агресором не називало. Тому, як мінімум, цей закон може дати ще один плюс в переговорах – те, що Росія вже чітко буде ідентифікована як агресор на території України. І я думаю, що це може бути однією з головних ролей даного закону, який буде прийматися”, – сказав він.
Тому, на переконання Давидюка, в цьому частина парламенту могла не підтримувати, частина навпаки вмотивована, в тому числі, зі своїми політичними мотиваціями. “Наприклад, окремі опозиційні партії більше зацікавлені в блокаді, і це їхній опозиційний меседж: ні – торгівлі з Донбасом. Що, мовляв, таким чином легітимізуємо окупацію даного регіону. В той же час, наприклад, представники ЄС заявляють про те, що це політична, швидше, гра, і все-таки така блокада заважає розвитку економіки України. І, наприклад, до росту ВВП це міг би бути ще 1-2%, що насправді в сьогоднішніх умовах вже могло бути не так вже й погано”, – зазначив він.
За його словами, тут насправді достатньо тонка політична гра. “Багато хто критикує закон і насправді взагалі не хоче його приймати. Тому через це може знаходити певні такі приховані лейтмотиви. Тим не менше, добре, що його не прийняли 16 січня. Бо, як показує досвід цього дня в історії українського парламенту, це не найщасливіша дата”, – наголосив Микола Давидюк.
Напередодні Верховна Рада розглянула 482 поправки із 675, після чого депутати розійшлися. Сьогодні, 17 січня, чекаємо на подальший розгляд українським парламентом другого читання законопроекту під № 7163 про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях.
“Прямий” перед розглядом законопроекту про реінтеграцію Донбасу вирішив нагадати, коли проект закону був поданий до парламенту, які норми є ключовими та як проходив розгляд документу в першому читанні.
Президент Петро Порошенко 4 жовтня 2017 року вніс до Верховної Ради законопроект №7163 “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях”. Нагадаємо, 6 жовтня 2017 року Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроект №7163 про реінтеграцію Донбасу.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.