Заступник міністра освіти Юрій Рашкевич на “Прямому”: про скорочення вишів та систему оцінювання випускників сільських шкіл
Про ситуацію з теплопостачанням в Київському університеті, перспективу скорочення вишів та систему оцінювання випускників сільських шкіл на “Прямому” розповів заступник міністра освіти Юрій Рашкевич.
Про ситуацію щодо теплопостачання в Київському університеті та автономію вишів
Київський університет має достатньо грошей, щоб заплатити за опалення і в січні місяці, і в лютому місяці. Це один з багатих університетів. Це не є для них проблемою. Інше питання, що економічне чи доцільне використання коштів кожного університету – це справа господарства. Але тут суть є в іншому. Тут принципово прийшла підміна понять. В пресі було оголошено, що Київський університет та ряд інших відмінили заняття і ввели дистанційну форму. Це в корені неправильно.
Тому що все це, що діється зараз в Київському університеті і абсолютній більшості інших університетів, є план, є графік навчального процесу на наступний рік. І в Київському університеті, зокрема, цей графік був затверджений, здається, в травні місяці. Вони про це повідомили. І згідно з тим графіком, вони просто частину семестру, під час якої проводяться аудиторні заняття, відсунули, починаючи з 1 березня і закінчуючи 15-м. Тут Київський університет так собі побудував графік навчального процесу протягом семестру, щоб час, коли проводяться заплановані аудиторні тижні, починався з 1 березня.
І це абсолютно відноситься до організаційної автономії університетів. Тому ми не можемо і не будемо, і було би глупо, якби ми мали якісь претензії до університетів, щоб вони тим чи іншим чином планували навчальний процес. Ми би мали дуже серйозні претензії, в першу чергу КРУ, студентів і так далі.
Це була підміна понять, це неправильне трактування, роздування бульки на пустому місці. І той самий Київський університет був щиро здивований: ми в себе це все оголосили ще в травні місяці і повісили це на сайті. Чому це піднялося зараз?
Про перспективи скорочення кількості вищих навчальних закладів
Якщо говорити тільки про державні вищі навчальні заклади, то, наскільки я пам’ятаю, в 91 році у нас було порядка 140. Зараз у нас є менш ніж 180. Тобто це не є аж так багато, як здається. Інша справа, що до них добавилися сотні приватних. Якщо говорити про кількість студентів на 10 тисяч населення, то не так вже й ми виділяємося в Європі, як то здається, як то подається. Мені здається, що ті цифри, що ніде в світі немає такої кількості університетів, вони ще йдуть з того часу, коли були введені так звані рівні акредитації… Цього вже зараз немає. Зараз, згідно з новим законом про вищу освіту, у нас уже чітко йде розподіл на систему вищої освіти, на систему не вищої, тобто є фахова перед вищою, є професійно-технічна. Але є ще сотні приватних.
Друга половина проблеми. Протягом фактично тих всіх років ми відчуваємо демографічний спад. Причому в цьому році і наступному ми є на самому дні. Два роки ми будемо проходити дно – 18-19 рік. Після того почнеться трошки підвищення. У нас стало вдвічі більше навчальних закладів, і у нас стало більш ніж вдвічі менше студентів. Очевидно, що це ставить проблему “оптимізації структур”. Так, є така задача. Як нам їх позакривати, на підставі чого? Так само і з державними навчальними закладами. Що значить закрити?
Тут задача міністерства – запустити механізми ринкові, які би показали, хто є хто. І ті, які не тягнуть, самі по собі прийняли б рішення. Не обов’язково луснути. Вони повинні подумати і приєднатися до сильніших. Для того їм треба або знайти додаткові гроші… але вони повинні щось робити. І ці механізми передбачені новим законом, так званим широким конкурсом. І що ми спостерігаємо за два роки, за які проводиться цей “широкий конкурс”? Йде розділення. Народ іде в університетські центри, в крупні університети, малі кричать “караул”. Ми їм кажемо: вибачайте, піднімайте рівень освіти, покращуйте профорієнтаційну якусь діяльність, запроваджуйте нові освітні програми, станьте цікавими, щоб вас обрав студент. Це нормально.
Про систему оцінювання випускників сільських шкіл
Для нас дуже велика проблема – у зв’язку з широким конкурсом спостерігається непритік дітей з села на важливі для села спеціальності, які є кон’юнктурними. Відповідно, на широкому конкурсі прохідний бал дуже високий. Мало сільських дітей можуть попасти в той прохідний бал. І в результаті того відбувається певна соціальна несправедливість. Тому що рівень підготовки все ж таки в сільській місцевості і в місті є різні.
Тому політика наша зараз в системі вступу полягає в тому, що ми дуже обережно оперуємо коефіцієнтами. Наприклад, цього року ми ввели коефіцієнт найбільший для дітей з села, які вступають на аграрні спеціальності. Подивимося, як він подіє. Якщо піде все добре – значить, подвоїмо той коефіцієнт на наступний рік. Тому діти з села гарні приходять. Ви самі знаєте. Ви вчилися. І нам треба допомогти, щоб добрі діти попали, зачепилися, а там вони себе покажуть, бо вони дійсно добрі.
Про співпрацю з європейськими вищими навчальними закладами
В п’ятницю, три дні тому у нас відбулася відкрита колегія Міністерства освіти, де було понад 200 осіб: і ректори, і представники громадських організацій, і експертного середовища. Міністр представляла бачення розвитку вищої освіти на 18-19 роки. Чому вищої? Тому що 17 рік був присвячений середній освіті. І от серед пріоритетів вищої освіти – це є якість освіти, євроінтеграція і навчання впродовж життя. Міністерство максимально сприяє, заохочує, робить все можливе для того, щоб більша кількість наших студентів дістала доступ до програм “Еразмус+”, так звана “лінія К1”, академічна мобільність, яка дає можливість студентам провести семестр за кордоном, добре оплачений, а викладачам – провести стажування від двох тижнів до кількох місяців.
Більше того, ми звернулися з офіційним листом в 17 році – надіємося, що це все буде, як нам обіцяють – щоб ми дістали окрему лінію по так званих проектах “Розбудова потенціалу”. Всі його знають як проект “Темпус”. Бо наразі ми є в пулі з іншими країнами, а ми хочемо мати свою лінію, яку має, наприклад, Росія, яку тепер дали Грузії і Молдові. Хочемо мати свою лінію, щоб збільшити кількість проектів, які ми дістаємо. Тому що частиною тих проектів також може бути академічна мобільність студентів.
Крім того, ми заохочуємо університети, щоб вони використовували всі свої міжуніверситетські зв’язки. Причому це заохочення є, так би мовити, цілеспрямоване. Це вноситься в рейтинги університету. Ми це внесемо в нову формулу фінансування. Той університет, який є відкритий, який є інтернаціоналізований, він повинен дістати більше фінансування навіть з українського бюджету, не кажучи вже, що за рахунок своєї активності він дістане фінансування з Європи.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.