“Зе-русифікація”: чому влада намагається загальмувати перехід кіноіндустрії на українську мову

16 липня набирає чинності частина 6 статті 23 закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Кіно і телесеріали будуть озвучуватись та демонструватись українською мовою. Під час культурних та мистецьких заходів також має використовуватись державна мова. Туристичні та екскурсійні послуги також надаватимуться українською. Однак чинна влада раз у раз намагається загальмувати впровадженню цих норм, просуваючи у парламенті все нові русифікаторські законопроєкти і правки.  

PRM.UA розбирався, чому влада захищає мову країни-агресора та протидіє поширенню української мови в культурі, освіті та медіа.

Які норми закону про мову починають діяти з 16 липня

Так, поширення та демонстрування фільмів в Україні має відбуватись державною мовою. Фільми, які виробляються українським кінематографом, мають показуватись глядачам в українському дубляжі або озвучуванні. Водночас національні фільми можуть демонструватися кримськотатарською мовою або іншими мовами корінних народів України.

Якщо є потреба у репліках іншими мовами, то вони мають бути озвучені чи субтитровані державною мовою. Сумарна тривалість субтитрованих іншомовних реплік у фільмі має становити не більше 10% від загальної тривалості всіх реплік у цій кінострічці.

Фільми закордонного виробництва також розповсюджуються та демонструються в нашій країні в українській озвучуванні або дубляжі. Поряд із державною мовою іноземні фільми можуть містити аудіодоріжки, виконані іншими мовами.

Допускається показ в українських кінотеатрах документальних фільмів без дублювання або озвучення державною мовою, але з українськими субтитрами. Однак такий фільм має набрати щонайменше 2 бали за культурними критеріями тесту, встановленими законом “Про державну підтримку кінематографії в Україні”.

На кінофестивалях, що проводяться в Україні за погодженням виконавчою владою, допускається показ фільмів мовою оригіналу, але з українськими субтитрами. Водночас поза кінофестивалями такі фільми мають демонструватися лише державною мовою.

Кінотеатри можуть показувати іноземні фільми мовою оригіналу, але з українським субтитрами. Загальна кількість сеансів демонстрування фільмів недержавною мовою не може перевищувати 10% від загальної кількості кіносеансів за місяць. Глядачів мають завчасно попередити про показ фільму мовою оригіналу.

Надавачі послуг відео на замовлення за наявності у них україномовних аудіодоріжок для фільмів, які доступні з території України, мають забезпечити завантаження такої аудіодоріжки до відповідних фільмів.

Крім того, кіноафіші та вхідні квитки для відвідування кінотеатрів та інших подібних закладів мають бути виконані українською мовою.

Туристичні та екскурсійні послуги також мають здійснюватись державною мовою. Винятком є обслуговування іноземців та осіб без громадянства, яке може здійснюватися іншою мовою.

Як влада намагається загальмувати перехід культурної сфери на українську мову

1 червня “Слуги народу” Микита Потураєв, Євгенія Кравчук та Олександр Санченко хотіли поставити на порядок денний Верховної Ради  законопроєкти №5554 та №5554-1. Обидва документи передбачали відтермінування демонстрації теле- та кінопродукції українською мовою шляхом внесення правок до відповідної статті закону про мову.

Причиною призупинення переходу кіноіндустрії на державну мову став коронавірус, який нібито сильно вдарив по виробниках кіно і телесеріалів. Депутати від монобільшості хотіли, щоб відповідна норма мовного закону вступила у дію лише після закінчення в Україні карантину.

На думку народного депутата від “Європейської Солідарності” Володимира В’ятровича, ці закони просував безпосередньо президент Зеленський і олігархи.

“Реальними ініціаторами цих законопроєктів є особисто Зеленський, а також проросійські олігархи, з якими він на публіку нібито бореться, а в реальності – разом займається промивкою мізків і русифікацією через олігархічні телеканали”, – зазначає політик.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь також відреагував на спроби “Слуг народу” відтермінувати норми мовного закону. Кремінь наголосив, що подібні спроби є неконституційними.

“На 30-й рік української незалежності говорити про відтермінування, списавши це на COVID – це не лише некоректно, а це і неконституційно. Адже Конституцією визначено, що кожен громадянин України має право на отримання інформації та послуг державною мовою. Крім того, держава має забезпечити кожного громадянина захистом його відповідних прав”, – наголосив мовний омбудсмен.

Коли патріотичні сили у парламенті не дали поставити ці законопроєкти на порядок денний Ради, провладні депутати спробували внести правки  до закону “Про забезпечення незалежності Національної ради з питань телебачення і радіомовлення”, який розглядався у парламенті 17 червня.

До другого читання цього закону хотіли внести поправку, яка передбачає, що вимоги по створенню та поширенню телеканалами передач і фільмів встановлюються законодавством про телерадіомовлення, і встановлення додаткових вимог не допускається. Також правка передбачала, що “мова поширення, демонстрації та здійснення трансляції повинна визначатися виключно законом про телерадіомовлення”.

У такий спосіб “Слуги народу” хотіли вивести українську кіноіндустрію з-під дії закону мову, а вимогу про український дубляж або озвучку фільмів повністю прибрати.

Після 16 липня 2021 року як і раніше можна було б знімати й показувати російськомовні фільми та серіали без озвучення державною мовою.

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь упевнений, що у відтермінуванні норм мовного закону зацікавлені окремі кіновиробники, яким вигідно знімати російськомовні фільми та серіали.

“Це якоюсь мірою реалізація інтересів окремих кіновиробників, які не готові захищати права українців на отримання інформації державною мовою. Я спілкуюся з кіновиробниками, всі вони кажуть, що це  може бути ознакою змови конкретних медіакорпорацій та медіагруп”, – говорить Кремінь.

Народний депутат від “Європейської Солідарності” Микола Княжицький упевнений, що відтермінування переходу української кіноіндустрії на державну мову є елементом гібридної війни Росії проти України.

Черговою спробою влади запобігти переходу вітчизняної кіно- і телеіндустрії на українську мову стали намагання внести правки до законопроєкту № 5551-2 “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” щодо спрямування коштів на ремонтно-реставраційні роботи пам’яток культурної спадщини. Цього разу представники монобільшості хочуть просунути свої правки через Бюджетний комітет.

Так, глава партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко та його колега Орест Саламаха пропонують внести, які передбачають повне виведення телебачення з-під дії закону про мову і фактично дозволяє демонстрацію фільмів, а також виборчої агітації та реклами російською мовою.

“Вимоги до створення або комплектування та/чи пакетування телерадіопрограм і /або передач (фільмів) та їх розповсюдження (поширення та демонстрування)  телерадіоорганізаціями встановлюються виключно законодавством про телебачення і радіомовлення, встановлення додаткових вимог іншими законами не допускається” – йдеться у правці Корнієнка.

Також зазначається, що “мова поширення, демонстрування та здійснення трансляції передач та/або фільмів визначається виключно цим законом (про телебачення і радіомовлення)”.

Ще одна правка, внесена “слугою” Андрієм Клочком звільняє держслужбовців від обов’язку складати іспит на знання державної мови.

“Установити, що посвідчення щодо вільного володіння державною мовою, видані відповідно до Порядку атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою…прирівнюється до державного сертифіката рівня вільного володіння першого ступеню (С1) державних сертифікатів про рівень володіння державною мовою, що видається Національною комісією зі стандартів державної мови” – зазначається у правці Клочка.

Ще один “слуга народу” Максим Бужанський” пропонує повернути російську мову в освітній процес та скасувати штрафи за порушення мовного закону у сфері послуг.

“У законі “Про забезпечення функціонування української мови як державної” частину першу статті 21 викласти в такій редакції: Мова освітнього процесу в закладах освіти визначається законом України “Про освіту”. У назві статті 57 слова “накладення штрафів на” замінити на “застосування стягнень до”, – зазначається у правці Бужанського.

Нардеп також хоче змінити норми законів “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту” і “Про вищу освіту”, додавши у них пункти про викладання “мовою національних меншин”.

На думку експертів, подібний спосіб внесення змін до мовного законодавства є грубим порушенням регламенту роботи Верховної Ради.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь нагадав, що, згідно з частиною першою статті 116 регламенту Верховної Ради України пропозиції та правки до законопроєкту до другого читання, “можуть вноситися лише до того тексту законопроєкту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий Верховною Радою України за основу”.

“Внесені таким чином пропозиції та поправки не можуть навіть бути розглянуті ні на засіданні комітету, ні, тим більше у залі парламенту”, – переконаний мовний омбудсмен.

На думку політичного експерта Андрія Смолія, таке відверте порушення регламенту депутатами від “Слуги народу” свідчить про бажання залишити російську мову в кіно і на телебаченні, а також повернути її в освітній процес.

“Просувати такі ініціативи через Бюджетний комітет — це те саме, що просувати певні мовні норми через Комітет охорони здоров’я. Тобто, це нонсенс, юридичний казус”, – зазначає експерт.

Народний депутат від “Євросолідарності” Микола Княжицький наголошує на цинічності та незаконності спроб монобільшості змінити мовне законодавство.

“Слуги” ще в більш цинічний і незаконний спосіб хочуть через поправки до законопроєкту про зміни до держбюджету дати можливість компаніям, що створюють російськомовний контент для держави агресора, транслювати його і на українських екранах, скасувати іспити на знання української мови для держслужбовців та повернути російську мову в освіту. Це грубе порушення Конституції України та закону про регламент Верховної Ради”, – наголошує політик.

Навіщо владі гальмувати перехід кіно- і телеіндустрії на українську мову

13 липня на форумі “Україна 30” президент Володимир Зеленський заявив, що квоти для телевізійників на україномовне кіно і серіали можна замінити на податкові пільги для виробників україномовного контенту. Він також наголосив, що “російська мова не є власністю Росії”, оскільки на початку війни з РФ найбільше людей загинуло з Дніпропетровської області, де нібито більшість населення є російськомовним.

А незадовго до цього депутати від “Слуги народу” здійснили чергову спробу зберегти російську мову в кіно, на телебаченні та в освіті.

На думку народного депутата Володимира Ар’єва, Зеленський особисто зацікавлений о прийнятті змін до мовного закону, оскільки прагне й надалі просувати свій кінобізнес в Росії.

Ар’єв також вважає, що у виробництві російськомовного контенту зацікавлені також деякі українські кіновиробники й телеканали.

“1+1” зацікавлений в цьому, “Інтер” зацікавлений, тому що канали Пінчука і Ахметова транслюють російськомовне “мило”, і всі вони зацікавлені у цьому виробництві й продажі”, – зазначає політик.

Ар’єв також звертає увагу на те, що чинний міністр культури Олександр Ткаченко у минулому чинив опір українському дубляжу.

“Ткаченко, коли був генеральним продюсером каналу “1+1”, у 2006 році найактивніше чинив перешкоди українському дубляжу в кінотеатрах. Він один з тих, хто робив усе для того, щоб український дубляж не відбувся. Зараз він при владі, має посаду міністра культури. І через голову комітету з питань культури та інформації Микиту Потураєва він та Зеленський просувають русифікаційні речі для свого бізнесу, щоб можна було якісно працювати з Росією. Я вважаю, що це прямий бізнес-інтерес Зеленського”, – говорить політик.

З Ар’євим погоджується політичний експерт Андрій Смолій, який також вважає, що метою русифікаторських поправок є збереження кінобізнесу “95 кварталу”, який завжди орієнтувався на російський ринок.

Народний депутат від “Європейської Солідарності” Володимир В’ятрович тако вважає, що у гальмуванні мовного закону зацікавлений безпосередньо президент Зеленський.

“Саме українські телеканали та продакшени є одними з ключових виробників телеконтенту для Росії. Україна – такий собі телевізійний Китай для Російської Федерації. Адже тут усе це дешевше виготовляється і продається. Це пояснює таку завзятість у просуванні цих законопроєктів “слуг народу”. І за цим всім стоїть безпосередньо Зеленський. Він один з тих, хто хоче продовжити свої можливості заробляти на продажах телепродукції для Росії”, – вважає політик.

Раніше Микола Княжицький заявив, пропозиції “Слуг народу”, щодо зміни мовного законодавства є елементом гібридної війни Російської Федерації з Україною.

Крім того, народний депутат з фракції “Європейська Солідарність” Володимир В’ятрович заявив, президент України Володимир Зеленський і його партія “Слуга народу” розпочали найнахабніший за час свого правління наступ на українську мову.

Ставки надто високі, щоб думати про законність – політолог Тарас Чорновіл розповів, чому і як Зеленський і його “слуги” намагаються скасувати закон про державну мову.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.