Думки

Знов про “два-три”: влада досі нічому не навчилася

Знов про “два-три”: влада досі нічому не навчилася

фото: Reuters

Джерело: Facebook-сторінка автора

У чому найбільша проблема з тим, що Зеленський “у своїй голові” розраховує на “2-3 роки війни”, ще й ділиться цими думками з союзниками? Як на мене, їх кілька. І всі складаються у доволі сумну картину. Нічого для них в ОПі не змінилося.

1. “Одні слова для кухонь, інші – для вулиць”.

З українцями верхівка не збирається говорити відверто. Погані новини має повідомляти хто завгодно, але не Президент і не ОПа. А тим часом наша стійкість дуже залежить від відчуття єдності, а воно – від того, що “ми не бидло, ми – не козли”.

Показна діаметральна відмінність публічних заяв і кулуарних розмов суттєво підриває довіру. Ми вже бачимо це на проблемах з мобілізацією, з поширенням депресивних настроїв і розквітом російських ІПСО.

Може, досить жувати “шашлики”, і час сприймати українців у співгромадян республіки?

Наше виживання – таки спільна справа. А якщо ОПа думає, що в них є золотий (чи крипто) парашут, то в історії чимало прикладів, як ці сподівання не справдились.

2. У голові верхівки – все той самий “туман”, який у часи зеленого “турборежиму” угледів тодішній премʼєр Гончарук (памʼятаєте такого?)

Із союзниками не можна ділитися жалями й плачами. Вони чекають стратегічного бачення, планують пропозиції. Власне, те, що Туск вважає за можливе повідомити про розмову світові, це – фактично крик: “Агов, у вас проблеми!”.

Якщо влада не говорить союзникам, як бачить подальші дії, а мимохідь кидається строками із прикидкою “рік туди – рік сюди”, – проблема таки серйозна.

Що таке рік на фронті? Ті, хто хоча б буває там – має хоч приблизне уявлення. І ніколи не дозволив би собі отаких “прикидок”. Бо перед очима очі тих, кого знав “до”, і дуже чекаєш живими й здоровими “після”.

А не спромігшись навіть розв’язувати питання строків служби, чи бодай ротації, кидаючи з трибуни ВР зневажливе “демобілізації не буде до перемоги” – дуже необачно показувати легковажність у питаннях стратегічного планування.

На “трієчку” працювати влада під час війни за виживання не має права.

3. Нічого не зрозуміли, нічого не навчились.

Зовнішня політика – це високе мистецтво. Все, що сказане, говориться не “хорошим хлопцем”, а посадовою особою. Це має наслідки. Це має ціну. Не розуміти цього на сьомому році повноважень – це навіть не про непрофесіоналізм.

… усе це складається у моторошну картину.

До того – корупційні скандали, запізнілі та неефективні рішення, якість на “щоб було”… Ворог усе це бачить. Йому все це – аргументи продовжувати війну.

Давно кажу: лише наша ефективність як держави, об’єднання всіх ресурсів і можливостей явить оте чудо, за яким усі так скучили з 2022. Кожен мав би робити, що вміє. В цьому суть уряду єдності – чи вже й порятунку.

Якщо порятунок ОПу взагалі цікавить.

Також слідкуйте за “Прямим” у FacebookTwitterTelegram та Instagram.

• Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за вірогідність інформації.
• Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
• Власник вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.