Володимир Василенко: Наша проблема не в вадах Конституції, а в якості владної еліти

У жодній державі немає ідеальної Конституції. Але в нормальних цивілізованих державах владна політична еліта виконує приписи Конституції.

Про це в програмі “Подія” заявив кандидат в аудитори НАБУ Володимир Василенко.

– Ви ж пригадуєте цей серіал з обранням, як це було. Як ви оцінюєте? Вам фактично, можливо, так само прийдеться брати участь у цьому серіалі.

Ви знаєте, я не дуже прагнув взяти участь в серіалі. Але що мене спонукало? Ви пам’ятаєте, коли кілька років тому в Україну почали запрошувати різних фахівців, експертів іноземних. Мене це обурило тоді. Тому що справа в тому, що в Україні є досить кваліфікованих людей, які можуть виконувати таку саму роботу. Тільки цих людей влада відсунула на маргінес, не хоче використовувати. І тут щодо НАБУ те ж саме трапилося. І я вирішив, що я хочу брати участь в цьому конкурсі, для того щоб українець був все-таки в складі комісії, а не зальотний гість.

– Політики, народні обранці, коли вони будуть голосувати, тут мають бути політичні домовленості. Ви берете участь, принаймні спілкуєтесь з народними обранцями, щоб розуміти свої шанси на свою користь? Бо кажуть, що вас просуває Радикальна партія.

Я спілкуюся з багатьма депутатами. І не тільки з приводу цієї події, а й з приводу, в принципі, підготовки Верховною Радою багатьох нормативних актів. Скажімо, всі постанови Верховної Ради, які були присвячені відсічі збройній агресії Росії – це моє авторство. Закон про особливості політики щодо утвердження суверенітету в Донецькій і Луганській областях – я працював над цим законом. У мене стабільні, сталі зв’язки із багатьма депутатами з різних фракцій. Мені часто закидають, що, мовляв, ти там когось обслуговуєш. Я кажу: ні, я готовий співпрацювати, я співпрацює з депутатами, незалежно від того, до якої фракції вони належать, крім “Опоблоку”. Тому що то не опозиційна партія, а п’ята колона. Я з ними не збираюся співпрацювати. А так, якщо треба моя допомога, моя експертиза, мої знання, то я готовий допомагати будь-якій силі.

– Ви заручились вже чиєюсь підтримкою? Як ви свої шанси оцінюєте?

Як я оцінюю? Я хочу перемогти. А там це вже воля божа, так би мовити, і здоровий глузд депутатів.

– Як ви вважаєте, ваш досвід, чим він вам допоможе на цій посаді, якщо ви будете аудитором НАБУ?

Ви знаєте, будь-який досвід завжди є досвідом, і він людині допомагає в житті. У мене специфічний досвід. Досвід, який пов’язаний з дуже специфічними проблемами і темами. І вони в тій чи іншій мірі стосуються і діяльності такого важливого органу, як НАБУ. Я звик об’єктивно оцінювати чи ті інші явища і робити висновки на основі фактів, на основі оцінки ситуації, зваживши всі обставини, які стосуються тієї чи іншої справи. І вважаю, що це тільки такий підхід, він забезпечує успіх рішень, які я приймаю.

І, звичайно, я завжди на перше місце, вірніше, основою основ моїх висновків і моїх рекомендацій є інтереси держави, інтереси нації. Якщо забезпечуються інтереси держави, інтереси нації від реалізації того чи іншого рішення – значить це правильне рішення.

– А вам доводилося спілкуватися безпосередньо з керівником НАБУ Артемом Ситником?

Ні, ніколи, жодного разу. Я його не знаю. Звичайно, я не з Марсу прилетів, я знаю про ці скандали всякі. Але мені здається, що, звичайно, це дуже негативно, коли між силовими відомствами правоохоронної системи виникають якісь чвари і непорозуміння. Я сподіваюся, що там більше елементів непорозуміння, ніж якогось злого умислу з тієї чи іншої сторони. Там була напружена ситуація, звинувачення взаємні і так далі. Я сподіваюся все-таки, що моя діяльність буде спрямована на те, щоб об’єктивно оцінювати ситуацію. І не лише ситуацію, яка стосується діяльності безпосередньо НАБУ, а в принципі. І висновки повинні бути зроблені щодо всієї системи, яка покликана боротися з корупцією.

– В принципі, деякі політики називають те, що відбувається, ці скандали і непорозуміння, конкуренцією, і кажуть, що це абсолютно нормально на початкових етапах.

Справа в тому, що Україна тут не виняток. В будь-якій системі, в будь-якій державі існує завжди конкуренція. Але одна справа, коли це конкуренція, яка базується на здоровому глузді і коли в цій конкурентній боротьбі дотримуються якихось правил елементарних, а інша справа, коли це йде якась боротьба без правил. Тоді страждають всі.

– Зараз стоїть завдання ухвалити закон про Вищий антикорупційний суд. І вже є така інформація, що наступного пленарного тижня його навіть можуть ухвалити в цілому.

Дай бог.

– І вже летить до нас секретар Венеційської комісії для того, щоб допомогти, взяти участь у засіданні профільного парламентського комітету. Має бути збережене безумовне право вето, як рекомендує Венеційська комісія, чи все ж таки має бути якийсь компроміс?

Ніякого права вето з боку іноземних фахівців та експертів бути не може. Ми – суверенна держава. Ми готові дослухатись до порад наших друзів, партнерів і так далі. Але остаточне рішення ми повинні приймати самі. Це проти всяких правил – коли намагаються нав’язати нам якісь рішення, які не відповідають Конституції України, в принципі, не відповідають статусу України як суверенної держави.

Я за те, щоб запрошувати іноземних фахівців. Але їх потенціал, їх досвід, їх знання мають бути використані як порада, як рекомендація. І, звичайно, вони не повинні призначатись на високі урядові посади, бути членами уряду. Радниками – так, хай будуть радниками. Хай буде у них високий статус, повноважний і так далі, високі зарплати, але вони не повинні втручатися в ті політичні процеси, які повинні регулювати українці, український уряд.

– А чому тоді Венеційська комісія дала саме таку рекомендацію і саме на ній продовжують так довго наполягати? Вони ж там не дурні, однозначно.

Вони не дурні, але іноді вони бувають нахабні. А це неприпустимо у ставленні до суверенної держави. Ми повинні виробити свою систему, яка би виключала всякі там зловживання і функціонувала відповідно до верховенства права, до української Конституції, наших законів, і забезпечувала наші інтереси.

– Останнім часом одна з політичних сил почала дуже наполегливо заявляти про те, що необхідно внести зміни до Конституції, до закону про Кабміну. Мовляв, справді уряду замало повноважень для того, щоб ефективно виконувати свої функції. Чи потрібно вносити зміни, щоб прибрати цей дуалізм, і чи доречно робити це зараз?

Моя позиція з самого початку була. Я вважаю, що наша проблема не в вадах Конституції. Ідеальний конституцій немає. В жодній державі немає ідеальної Конституції. Але в нормальних цивілізованих державах владна політична еліта виконує приписи Конституції. У нас же владна еліта не хоче виконувати приписи Конституції. І владна еліта – перший порушник Конституції. Кожен новий президент пропонує зміни до Конституції, намагаючись пристосувати її під себе. І ця справа абсолютно неприйнятна і неприпустима. І справа тут не в якості Конституції, а справа в якості владної еліти.

– А де ж її якіснішу брати?

Я вважаю, що першим етапом цього процесу повинно бути ухвалення нормального закону про вибори народних депутатів. В законі мають бути такі положення, які би заблокували можливість спотворювати волю виборців. З тим, щоб виборець міг обирати дійсно вільно, без хабарів, без всяких впливів, підкупу тих людей, які він вважає за потрібне обрати. І це може гарантувати якраз пропорційна виборча система з відкритими списками.

А Конституцію міняти? Тим більше, коли ми знаходимося в стані війни. Я не кажу про воєнний стан. Ми знаходимося в стані війни з моменту, коли Росія почала збройну агресію.

– І зараз трошки про компромат, про який ми почули. Щойно ви стали кандидатом в аудитори НАБУ, він одразу почав з’являтися: що рекомендацію Володимир Василенко отримав від громадської організації “Українське юридичне товариство”, яке очолює Олег Березюк. Тобто ви і вашим, і нашим – і “радикалам”, і “Самопомочі”.

А причому тут Березюк до “Самопомочі”? Це зовсім інший Олег Березюк. Пробачте мені, але Олег Березюк – це голова “Українського юридичного товариства”, поважна людина.

– Тезка. І ЗМІ можуть помилятися.

ЗМІ не помиляються. Так звані ЗМІ і так звані журналісти – вони намагаються підтасовувати факти і викладати їх таким чином, що виходить “чорний” піар. Причому тут робота мого сина до мене? По-перше, я абсолютно певен, я не втручаюся в діяльність мого сина. Я знаю, звичайно, де він працює. Я ним пишаюсь. Я вважаю, що він чесно виконує свої функції.

– Я просто скажу, чому Володимир Андрійович дав коментар з приводу сина. Справа в тому, що так подається інформація: кандидат в аудитори НАБУ Володимир Василенко є батьком діючого члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів Андрія Володимировича Василенка, якого звинувачували в протягуванні на посади до Верховного Суду суддів Кізюн та Лісовську, які забороняли Майдан.

Це сталінський підхід. Батько не відповідає за сина, син не відповідає за батька, відповідно всіх цивілізованих норм. При сталінському режимі були діти ворогів народу, сім’ї ворогів народу. І їх під одну гребінку підгрібали. Це роблять ті люди, які самі… саме вони задіяні в корупції, в політичній корупції, тому що вони обслуговують інтереси іноземних держав.

– Центр протидії корупції завжди першим видає якусь таку інформацію. Ви сказали, що ви вже давно не переймаєтесь такими питаннями, а хвилюєтесь ви лише з одного приводу: коли акції проти держави відбуваються. Яка остання акція вас збурила?

Тут не можна так сказати. Не остання акція, а останні акції, системні і систематичні, деяких засобів масової інформації, які ведуть антиукраїнську пропаганду. Це канал “Інтер”, в прихованому вигляді інші канали і так далі – це обурює. І обурює бездіяльність влади, яка не хоче припинити діяльність цих каналів. Ми знаходимося в стані війни з Росією. Росія здійснює проти України агресію. Російська владна еліта вважає Україну своїм екзистенційним ворогом. І остаточною метою української політики Росії є тотальне знищення української нації, української держави, України як геополітичної реальності. З цього ми повинні виходити.

Говорять, що є там якісь стандарти, журналістські стандарти, стандарти ВВС. Так я рекомендую тим, хто це говорить, взяти стандарти ВВС, які застосовувалися під час Другої світової війни. От і все. На жаль, ми цими стандартами поки що не керуємося.

– Зараз у всіх на вустах історія з Кирилом Вишинським. Безумовно, в РФ одразу почали говорити, що це і перешкоджання журналістській діяльності, і що це недемократично, і так далі. ЄЄ і США підтримали ці дії України. Але йому вручили підозру за кваліфікацією “держзрада”. І тут виникають припущення, що надзвичайно складно буде саме за цією статтею, як “держзрада”, винести вирок.

Я не вникав в суть цієї справи, в юридичні тонкощі. Але ви тут неправі. Ми в стані війни. Стан війни виникає автоматично. Якщо одна держава нападає на іншу, то держава, яка захищається, знаходиться в стані війни, незалежно від волі і бажання цієї держави.

– І це саме юридично вважається, що так?

Саме так.

– Тобто навіть в міжнародних судах?

Стан війни треба відрізняти від воєнного стану. Це схоже звучить, але це різні поняття, різні терміни. Стан війни виникає тоді, коли відбувається збройна агресія однієї держави проти іншої. Тоді автоматично виникає стан війни. І його не обов’язково проголошувати. І тоді виникає автоматичне право держави на самозахист від агресії, яке передбачено в статті 51 Статуту Організації Об’єднаних Націй. Так що, з правової точки зору у нас є всі підстави діяти саме таким чином, щоб забезпечувати свою національну безпеку.

– Чому ви все ж таки у своєму віці, зі своїм досвідом вирішили все ж таки йти аудитором НАБУ? Це певною мірою небезпечна посада і політична, якою можна себе водночас і заплямувати, свою прекрасну репутацію.

Це всього-на-всього рік роботи. Я пояснив свої мотиви. І головний мотив – це, так би мовити, сприяти створенню умов, коли б елементи правоохоронної системи, які покликані вести боротьбу з корупцією, діяли ефективно, співпрацювали і якомога швидше дали належний ефект.
Скоро я буду аудитором. Вже припиню бути кандидатом.

– Ви точно це знаєте? Це не політична корупція?

Ні. Це моя інтуїція підказує.

Раніше спікер парламенту Андрій Парубій раніше заявив, що у комітеті з питань правової політики були враховані всі рекомендації Венеціанської комісії до законопроекту про створення Вищого антикорупційного суду, однак дискусія щодо повноважень ради експертів триває досі.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.