Про економіку, протести та вступ до НАТО: Інтерв’ю “Прямого” з секретарем Ради Нацбезпеки Грузії Раквіашвілі

У якому стані зараз економіка Грузії, що означає для країни відхід від прямих виборів президента та як відреагує на вступ країни до НАТО Росія, яка проти близькості Альянсу до своїх кордонів. На ці та інші теми “Прямий” поспілкувався з секретарем Ради національної безпеки Грузії Давідом Раквіашвілі.

– Як ви оцінюєте те, як живе Грузія в економічному та політичному плані? Ми були на проспекті Руставелі, знімали протести. Ними багато в чому живе країна, опозиція і так далі. 

– У першу чергу, Грузія живе в стратегічному плані тим самим життям, яким вона жила останніх 26 років. Пріоритети стратегічні не змінювалися. Грузія сподівається завершити свою подорож, багатовікову подорож до європейських структур, політичних структур. А що стосується щоденності, звісно, в першу чергу людей турбує економіка, звісно, людей турбують всі ті права, за які вони стояли, включаючи право слова, право вираження. І те, що ви спостерігали, – маніфестація цієї потреби протестувати проти чогось, що не відповідає якимось переконанням.

– Які б головні проблеми ви акцентували в економіці?

– Я думаю, що тут немає особливих якихось факторів, відмінних від інших країн. Але, в першу чергу, звісно, це обсяг економічних обертів. Грузія – маленька країна. Вона не повністю поки задіяла свій геополітичний потенціал.

– До війни 2008 року у Грузії була зав’язана економіка на Росію багато в чому. Правильно?

– Диверсифікація економіки відбулася. Вона дуже була істотна.

– Ви знайшли інші ринки?

– Дуже багато. Ви знаєте, що у нас зараз вільна торгівля з Євросоюзом. Це величезний плюс, це величезні можливості.

– Вони реалізовані?

– Зараз якраз час збирання цього врожаю. У нас був і прогрес в плані асоціювання з Євросоюзом, безвізовий режим. І ці параметри зараз відкривають ті можливості, які ми будемо надолужувати. Дуже багато залежить від не тільки грузинського ринку, а й ринків навколо Грузії.

– Ви основні торговельні партнери. Наприклад, крім води знаменитої, в Україні багато грузинських товарів. Є й якісь магазини грузинських модельєрів. Ваші основні партнери? Вам вдалося баланс зробити між Туреччиною, Вірменією, Азербайджаном як межують з вами державами? Торгівля є з ними?

– Торгівля є з усіма. Але Туреччина була і є одним з найбільш ґрунтовних партнерів Грузії, в тому числі, в плані транзиту через Грузію. Як я сказав, торгівля з Євросоюзом набирає обертів. Практично Грузія, можна сказати, торгує у вільному режимі на ринку близько 200 мільйонів чоловік.

– Протести, опозиція. Як вам вдається балансувати, враховувати і проводити якусь свою державну лінію?

– Моя справа – не балансувати. У своєму офісі Рада національної безпеки не є місцем, де обговорюється внутрішня політика. Це місце, де в основному ті питання, які пов’язані з обороноздатністю країни і з безпекою. А що стосується внутрішньополітичної динаміки, яку я можу прокоментувати як громадянин Грузії, я бачу, що ця динаміка існує. Ситуація в Грузії завжди була залежна від настрою народу. У цьому Грузія, напевно, відрізняється від багатьох країн.

У нас восени пройдуть вибори президента. Це буде за існуючою Конституцією, яку правляча партія прийняла недавно. Це будуть останні прямі вибори президента. Уже з 2024 року президент буде обиратися парламентом. Там змішана система.

– Тобто Грузія стає абсолютно парламентською республікою?

– Так. В цьому напрямку вона рухається. Що стосується парламентських виборів – це через два роки, в 2020-му. І цю структурну зміну досить, скажімо так, болісно сприйняли в країні. Тобто не вибирати президента прямим способом. Виявилося, що більшість виборців, які опитувалися, вони незадоволені цим рішенням. Йдучи від прямих виборів президента, більшість громадян вважає, що цим втрачається якийсь дуже важливий інструмент впливу на владу.

– Наскільки я розумію, тепер буде механізм таким: правляча партія призначає, більшість призначає президента, якому просто делегуються певні повноваження з оборони, безпеки.

– Вся виконавча влада буде у прем’єра, як і є зараз. У президента залишаються символічні функції. Хоча, за Конституцією, президент залишається головнокомандувачем, президент залишається главою держави. І в цьому є проблема. Тобто, якщо є функція головнокомандувача, то ти повинен в чомусь бути компетентний.

– Грузія і Україна.

– Грузія і Україна – це дві країни, які є частиною одного процесу. І цей процес називається вільна, єдина і мирна Європа. Процес не закінчився поки. Ось ця ідеологія, ця ідея вільної, мирної і єдиної Європи була і до цього дня є тим ключовим питанням і тією ключовою ідеологією, і політичною основою, що принесло 500-мільйонному європейському народу мир, відсутність війни протягом 70 років. Але цей процес не завершений. І він не завершиться, якщо Грузія і Україна не стануть такими ж єдиними, вільними і мирними.

– Питання про вступ до НАТО. Путін мало говорить про Грузію, бо вважає, що остаточне рішення грузинського питання відбулося: бази наставили, територію анексували, все в порядку. Коли Порошенко або міністр оборони зустрічаються з кимось з приводу того вступу в НАТО, виникає репліка Путіна. Вона приблизно така: Росія ніколи не змириться з тим, що кордони НАТО будуть наближені. Я впевнений, що це стосується і Грузії. Чого ви очікуєте?

– Цього року Росія анонсувала другу “холодну війну”. Мова не про те, що йде наближення кордонів НАТО до Росії. Абсолютно не зрозуміло, чому межа НАТО може бути небезпечною для Росії … Це там, де демократія, де стабільність.

– Чи піде Росія танками на Тбілісі для того, щоб прибрати цю державність.

– Не було ніякого НАТО в 90-х, але Росія була в Грузії, вона воювала проти грузинської державності. НАТО – це привід.

– Так піде чи ні?

– Вона вже пішла неодноразово. Вона зараз воює в Україні. Ставити НАТО як причину? Я думаю, що Росія неодноразово вже доводила, що, в принципі, це тільки одна з причин. Головна причина – державність. Головна причина – сфера впливу. І будь-який інструмент, який відокремлює або Україну, або Грузію від цієї сфери впливу, звісно, Росія сприймає як загрозу. А що нам робити? Для нас це екзистенціальне питання. Так і будемо йти.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.