Дірк Алборн розповів, коли в Україні може розпочатися будівництво перших десяти кілометрів Hyperloop
виконавчий директор Hyperloop Transportation Technologies
Якщо йдеться про Україну, яка лежить на шляху з Азії на Захід, то за допомогою технології можна було б дуже швидко отримувати вантажі і таким чином забезпечувати економіку, забезпечувати потреби ринків.
Про це у інтерв’ю “Прямому” заявив виконавчий директор Hyperloop Transportation Technologies Дірк Алборн.
– Я не буду запитувати, що таке Hyperloop, як він буде діяти. Це вже в процесі розмови. Чому Україна?
Відповідь на ваше перше питання: а чому не Україна? Якщо подивитися на Україну, ми бачимо, що проблем багато, багато роботи залишається зробити, але і в багатьох інших країнах так само бракує інфраструктури. Чому її бракує? Тому що, з одного боку, є витрати на будівництво інфраструктури. З іншого боку, є витрати на її підтримку. І якщо йдеться про Hyperloop, то ці експлуатаційні витрати невеликі. А якщо працювати у державно-приватному партнерстві, то в довгому часі можна зекономити. І гроші платників податків, які спрямовувались би на підтримку інфраструктури, будуть спрямовуватися на щось інше, щось потрібне.
– Скільки коштів необхідно на розбудову цієї інфраструктури? Зокрема, йдеться про те, що це будуть не державні кошти, а будуть залучатися інвестори.
Щоб відповісти на це питання, необхідні техніко-економічні розрахунки. Базуючись на досвіді, який у нас був в інших країнах, можна сказати, що це близько 20 мільйонів на кілометр.
– Де буде вперше запускатися: у Франції чи все ж таки в Індії? Тому що є суперечлива інформація.
Відповідь: і не Франція, і не Індія. У Франції наш дослідницький центр будується. Там буде перший прототип. Уже минулого року було запущено виробництво першої пасажирської капсули. А перший наш проект буде в Абу-Дабі, в Еміратах.
– В Україні тестовий майданчик буде будуватися у Дніпрі. І планується це розпочати вже у 2019 році. Розрахунки повністю робитиме Україна?
Отже, справа трохи змінюється. Ми співпрацюємо з урядом, ми є технологічною компанією. І в рамках тих угод, які ми підписали, буде проводитись будівництво перших 50 кілометрів, які дозволять уже створити відповідну базу, в тому числі законодавчу, на основі якої вже далі поширюватиметься ця система, і люди зможуть насправді вже подорожувати.
– Укладаючи цю угоду, підписуючи меморандум, ви повірили урядовій команді, ви повірили Володимиру Омеляну, якщо погодилися на такий крок, співпрацювати з Україною?
Ми розпочали роботи над цією технологією п’ять років тому. І фінанси – не проблема, і технологія вже існує, і готова до будівництва, і ще вдосконалюватиметься в майбутньому. Але чого бракує? Регуляторної бази. Тому що, з одного боку, це не літак. З іншого боку – не поїзд. І тому треба співпрацювати з урядами, які готові допомагати нам у наданні готового продукту для користувача. Тому це навіть не потрібні роздуми, щоб підписати таку угоду. Ми в цьому зацікавлені.
– Ви розумієте, що у нас все пов’язано з політикою, все заполітизовано. Тому, коли я ставила запитання, зокрема і про цей уряд, і про Володимира Омеляна, – у нас незабаром вибори. Звичайно, що уряд зміниться. Так само ви говорите про законодавчу базу, про регуляторну політику. Ми говоримо про те, що один кілометр наземної труби коштуватиме близько 20 мільйонів доларів. Тому я і запитувала про вашу впевненість. Ви застрахували свої ризики про всяк випадок?
Тут про ризики ми не дуже замислювалися. Нам треба працювати з урядами. І з боку міністра видно, що це не лише якесь політичне для нього питання, а він справді зацікавлений у вирішенні проблеми. І ми теж пропонуємо найкраще рішення. І тут є два варіанти: або Україна може стати однією з перших, де це рішення буде впроваджене, або пізніше це буде впроваджене… Для нас просто важливо бути присутніми.
– Чому це економічно вигідно? Якщо ми говоримо про те, що це дороговартісна побудова, зокрема, одного кілометру наземного тунелю. І міністр каже, що це економічно вигідно. Де тут вигода?
Питання не в тому, скільки коштує побудувати той чи інший об’єкт, а в тому, скільки часу потрібно для повернення цієї інвестиції, де буде збудовано об’єкт, хто користуватиметься, як швидко гроші повернуться. Тому 20 мільйонів – це, якщо говорити по інфраструктуру, не так вже й багато. Бувають види транспорту, які і дорожче обходяться. І якщо говорити про швидкісні поїзди, то поїзд себе взагалі не окуповує. А тут ми говоримо про реальний бізнес. І всі наші попередні дослідження показують, що це реальний спосіб заробити кошти. Тому є люди, які готові інвестувати. Це і китайські фонди, і в Україні існує фонд розвитку. Тому це має сенс.
– Я вірю в те, що збудують. Хоча це поки що видається фантастично насправді. З Києва до Одеси – близько 30 хвилин буде дістатися. Такі підрахунки. Зараз з Києва до Одеси, якщо машиною їхати, шість годин. Це дуже швидко. А якщо потягом, треба так само витратити стільки ж часу. Тобто за близько 30 хвилин ми зможемо дістатися з Києва до Одеси. Ви були в Одесі?
На жаль, я ще не був в Одесі. Я чув, що вона дуже гарна. І дуже хотілося, щоб її з вашим містом сполучував Hyperloop.
– Велика Британія, Індія, Франція, Мексика, Канада, США, Україна. Хто ще може бути наступним, хто ввійде до цієї низки країн, де буде будуватися ця інфраструктура Hyperloop?
Повторюю, що ми реально розв’язуємо проблему, яка існує. З одного боку, залізничний транспорт, є метро, наприклад – він себе не окуповує. В одній тільки Німеччині, наприклад, на рік витрачається 22 мільярди євро на підтримку залізничної мережі. І в інших країнах також багато. В Китаї будуються швидкісні залізничні шляхи. Але можна сказати, що по всьому світу ця технологія потрібна, особливо якщо подивитися на такі країни, де інфраструктури бракує, де бракує сполучення між різними частинами країнами. Зокрема це, наприклад, Бразилія, де багато ресурсів, але сполучення бракує. А також на всю Африку можна подивитися.
І якщо вже йдеться про Україну, яка лежить на шляху з Азії на Захід, то за допомогою цієї технології можна було б дуже швидко отримувати вантажі і таким чином забезпечувати економіку, забезпечувати потреби ринків.
– Тепер про сам Hyperloop, який буде перевозити пасажирів. Коли все ж таки він може запрацювати, реально почне курсувати в Україні?
Зараз наступним логічним кроком було би вибрати оптимальний маршрут, і вже тоді визначитися зі структурою фінансування і починати будівництво перших десяти кілометрів. Це можна здійснити за років два-три. Далі після цього трохи часу піде на сертифікацію. В принципі, це можна починати і раніше. Крім того, ми також працюємо з іншими країнами. І у нас теж на той час вже буде якийсь досвід, яким ми зможемо поділитися і допомогти. І зазвичай треба бути обережним при оцінці часових межах. Тому що, з одного боку, сама інновація може швидко відбуватися, але урядові процеси займають довший час. І вам пощастило в Україні, що ваші урядовці підтримують інновації. І, можливо, це піде досить швидко.
– З приводу тарифів. Говорять, що це буде від 10 до 30 доларів. З огляду на те, що це буде супертранспорт, то звідти такі низькі тарифи на перевезення?
Якби він мене залежало, то, можливо, стільки б воно не коштувало. Він би міг бути безкоштовним, цей проїзд. Тому що є багато способів заробити на перевезеннях. І квитки – це щось з ХІХ століття. Тоді хтось собі вирішив, що ось в такий спосіб можна заробляти. Можна перейти до іншої моделі – скажімо, від другого класу, першого класу, бізнес класу – до того, що людина хоче робити під час подорожі. Наприклад, хтось хоче відпочити, хтось хоче отримати прийом у лікаря і так далі. І може виникнути ціла нова економічна екосистема навколо цього.
А що стосується наших техніко-економічних розрахунків, вони відштовхуються від автобусних перевезень, які виконуються за квитки. Хоча, з одного боку, хотілося, щоб всі люди мали доступ до перевезень. Але, з іншого боку, також віриться в те, що транспорт – це спосіб заробляти гроші, а не лише витрачати кошти платників податків. Тому, можливо, це ідеалістичне таке бачення, але хочеться, щоб це було доступно для людей, і щоб воно давало їм спосіб обирати, куди і як вони пересуватися.
– У нас є доступна інформація, що це справді буде коштувати до 30 доларів, а транспорт буде ледь не вдвічі швидшим, ніж літак, в п’ять разів швидшим, ніж залізниця. Тобто розвивати швидкість до 1200 кілометрів на годину. Те, що я собі маю уяву про Hyperloop – це така от капсула, яка буде в цій наземній трубі вакуумній. Там не буде туалетів і всього іншого… Скільки часу може людина перебувати в таких от умовах?
Коли ми створюємо нову технологію, ми хочемо, щоб це було чимось схожим на те, що вже існувало. Наприклад, не хочемо, щоб це було для невеличкої частини населення, щоб люди і в дворічному віці, і в 80-річному могли скористатися. Тому на першому місці для нас мета – не максимальна швидкість, яку дозволяє технологія, а та швидкість, яка буде комфортною для людини. Крім того, для максимальної швидкості потрібна максимально пряма траєкторія. Тому найважливіше – це ті місця, які сполучає маршрут, те, щоб людям було зручно, і те, щоб зароблялися гроші. А якщо ви літали в літаку, то ви ж літали на швидкості і тисячу кілометрів за годину. Ви знаєте, що людина при цьому нічого особливого не відчуває. Це буде схоже на те, що ви вже знаєте.
– Ви в Україні вже який раз? Що найбільше сподобалось? Встигли роздивитися Київ принаймні?
Це перший раз. Побачити вдалося небагато. Те, що побачив, сподобалося. А тепер, оскільки у нас розпочалася тісна співпраця, багато ще разів буду сюди подорожувати, і буде більше можливостей побачити і Київ, і всю Україну.
– Що чули про корупцію в Україні? Щось чули?
No.
14 червня Міністерство інфраструктури України підписало меморандум про співпрацю з компанією Hyperloop Transportation Technologies (HTT) у сфері впровадження технології Hyperloop в Україні.
Читайте також інтерв’ю з Володимиром Омеляном про здешевлення квитків, нові аеропорти та швидкісну залізницю.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.