“Багата”, “щедра” і “голодна”: коли і яку кутю готують українці

Кутя здавна посідає особливе місце серед різдвяних страв і вважається головною обрядовою їжею зимових свят. Саме її разом з узваром традиційно ставлять на стіл у Святвечір та на Різдво.

Коли саме варять кутю та в які дні заведено носити її в гості — розповідаємо далі.

Найчастіше кутю варять на Святвечір, який за новим церковним календарем припадає на 24 грудня. У цей день її разом із калачем і солодощами беруть із собою, коли йдуть до родичів — бабусь і дідусів, хрещених, кумів або близьких знайомих.

Водночас традиція передбачає не один, а одразу три дні, коли кутю подають на стіл. Саме тому існує три різновиди цієї страви — “багата”, “щедра” та “голодна”, і кожна з них має своє призначення.

У Святвечір у складі 12 пісних страв подають “багату” кутю. Напередодні Нового року, на Маланки, готують “щедру”. А “голодну” кутю їдять у другий Святвечір — перед Водохрещем.

Таким чином, у традиції важливо не лише коли варити кутю, а й яку саме.

Рецепти цієї обрядової страви можуть змінюватися залежно від регіону, але основа зазвичай однакова — рис або пшениця. Головні відмінності полягають у додаткових інгредієнтах.

“Багату” кутю готують пісною, без вершкового масла. “Голодна” вважається найпростішою — вона складається лише з крупи та меду. А от “щедра” кутя є найнасиченішою: до неї додають сухофрукти, мак, цукати, мед, узвар, вершкове масло та інші солодкі складники.

Незалежно від різновиду, принципи приготування куті залишаються незмінними. Крупу відварюють до готовності, а пшеницю зазвичай попередньо замочують на кілька годин або на ніч. Після цього кашу заправляють обраними інгредієнтами та подають до столу.

Традиційно кутю готують із запасом — щоб вистачило і для родини, і для гостей, і для відвідин близьких.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.