Без НАТО та з Британією: хто виграє від нового оборонного союзу на теренах Європи

25 червня було підписано домовленість між 9 країнами Європейського Союзу про створення нового військового формування, яке буде здатне у найкоротший термін розгорнутися на кордоні Європи та поза ними. Що змінить це рішення в оборонній стратегії Європи та як вплине на НАТО?

25 червня представники дев’яти країн Європи – Великої Британії, Франції, Німеччини, Бельгії, Данії, Нідерландів, Естонії, Іспанії та Португалії – за ініціативи французького президента Емануеля Макрона підписали домовленість про створення Європейської Ініціативи Втручання (European Intervention Initiative) – військової бригади сил швидкого реагування, яка за необхідності матиме можливість в найкоротші строки розгорнутися на кордонах Європейського Союзу та сусідніх територій та регіонів. Президент Франції вперше висунув ідею створення подібної військової співпраці ще у вересні 2017 року, під час виступу перед студентами університету Сорбонни.

Цей документ став завершенням тривалих дебатів щодо створення окремої європейської системи безпеки та військової співпраці:

• З 2007 року в рамках Європейського союзу створювалось 4 мультинаціональні бойові групи, проте вони жодного разу так і не були використані;
• 13 листопада 2017 року 23 із 28 держав Європейського союзу підписали загальне повідомлення про Постійне структуроване співробітництво, або Песко (Permanent Structural Cooperation = PESCO – прим. авт.), яка була націлена на створення більш тісної кооперації європейських держав всередині НАТО та розробці виключно європейських проектів у сфері безпеки – спільних навчань, штабних комітетів, об’єднаних цільових комісій тощо;
• В грудні 2017 року було підписано додатковий оборонний пакт, який розширював масштаби та сфери фінансування Песко.

Спершу нова Європейська Ініціатива планувалась до втілення як частина програми Песко, однак тут з’явилася нова проблема – залучення Британії. Через Брексіт та загальний відхід від «європейських справ», Британія не була задіяна в жодному із попередніх форматів. Зважаючи на її вклад в спільну безпеку НАТО та її загальну військову потужність, відсутність Великобританії у європейських безпекових товариствах значно послабляла їх. Цього разу, завдяки старанням дуету “європейських реформаторів” президента Франції Емануеля Макрона та канцлера ФРН Ангели Меркель, британців вдалося переконати у необхідності брати участь в новому проекті.

Новизною Європейської Ініціативи є її відхід від залучення НАТО та США у питання суто європейської безпеки. Звісно, це не могло не схвилювати Альянс, однак Єнс Столтенберг під час свого останнього візиту до Люксембурга заявив, що така ініціатива знайде підтримку інших членів НАТО, адже вона дійсно “може зміцнити обороноздатність Європи” перед обличчям нових викликів.

Ймовірно, це дозволить президенту Макрону і надалі розвивати цей амбіційний проект, таким чином розширюючи потенціал ЄС як політичного формування, зближуючи його членів у нових спільних сферах та нарешті змінюючи формат роботи з кризою мігрантів.

Зацікавлення в Європейській Ініціативі втручання вже висловила Італія і очікується, що за нею до формату приєднаються центрально- та східноєвропейські країни (які більше за інших зацікавлені в забезпечені надійних кордонів ЄС). Окрім того, залучення Британії lj нового об’єднання є беззаперечним козирем для материкової Європи, адже чим сильніша зв’язка залишається між Лондоном та Брюсселем перед виходом Великобританії з ЄС, тим більша ймовірність, що сам вихід пройде по “м’якому” сценарію і що британці не відмовляться від своїх зобов’язань перед ЄС.

На останньому саміті НАТО, на превеликий подив не було піднято тему нової оборонної ініціативи. Більшість дискусії розгорнулось довкола протиправних дій Російської Федерації та взаємовідносин союзників всередині самого Альянсу (перш за все, в питаннях рівного вкладу в спільну оборону, піднятого президентом США Дональдом Трампом).

Підготував Олександр Краєв