Керівник ФДМ Віталій Трубаров на “Прямому”: про новий закон щодо приватизації та “російських приватизаторів”

Виконувач обов’язків голови Фонду держмайна України Віталій Трубаров розповів “Прямому” про прийнятий в першому читанні законопроект щодо приватизації, перспективи залучення іноземних інвесторів та імовірність участі у приватизаційних процесах в Україні структур, пов’язаних з Росією.

Про голосування Ради по новому законопроекту про приватизацію

“Я дуже радий, що ми знайшли достатню кількість голосів і отримали в першому читанні підтримку нашого законопроекту. Сьогодні від різних фракцій і груп ми відчули, що це, по-перше, всім цікаво, що це для усіх в душі болить, і що наші депутати щиро хочуть розібратися в цій ситуації та внести відповідні зміни, які покращать тіло існуючого закону. і ми зможемо до другого читання підготувати закон, який буде відповідати абсолютно всім вимогам”.

Про перспективи приватизації “Турбоатому” і ОПЗ

“Держава повинна позбутися тих активів, які не забезпечують її безпеку, її інфраструктурні речі. Потрібно залишити тільки те, що забезпечує. А все інше потрібно вивести в область приватизації та продати. Якщо ми говоримо, що якщо у держави є актив працюючих підприємств, а їх не так багато, – отже, ми з вами продамо його дорого. Якщо актив непрацюючий – отже, ми його продамо за ту ціну, яку на момент продажу сформує ринок. Адже на сьогоднішній день держава витрачає велику кількість фінансових ресурсів на утримання цієї маси.

У бюджеті на 2018 рік закладена рекордна сума – 22,5 мільярди. Це абсолютно реальна цифра. З чого вона може складатись? З певного кейсу, який складається в основному з об’єктів великої приватизації. Тому ми розраховуємо на продаж великих підприємств, як ОПЗ, як “Центренерго”, які ми вже готуємо до продажу. Ми розраховуємо на продаж контрольних пакетів акцій енергетичного нашого комплексу, обленерго, які є. Ми розраховуємо на приватизацію машинобудівних наших підприємств. Ще не прийнято політичного рішення по “Турбоатому”: чи приватизувати його в тому пакеті акцій, який є, або якусь частину пакету акцій вивести на торги. Це наразі обговорюється. Відповідно, ми не можемо сказати, про який обсяг йдеться. Ми говоримо про об’єкти, пов’язані з нашим сільським господарством”.

Про постприватизаційній контроль ФДМУ

“Однією з функцій ФДМУ є функція постприватизаційного контролю. Ця функція є зараз, ця функція буде і в подальшому, після прийняття нового закону. Тобто сам закон не розписує деталі покрокової діяльності ФДМУ в цьому напрямку. Але така функція є. Є порядок дій, який ми повинні здійснити.

Коли ми говоримо про продаж об’єктів великої приватизації, а в основному це об’єкти великої приватизації, ми говоримо про те, що існують зобов’язання, які інвестор, купуючи це підприємство, бере на себе. Не в сенсі, що він бере на себе добровільно, а що, виставляючи об’єкт на приватизацію, країна Україна в особі КМУ разом з ФДМУ визначає перелік додаткових умов, які визначаються за галузевою ознакою. Для цього воно повинно привести інвестиції за певний період часу в якомусь розмірі, воно повинно завести нові технології або просто грошові кошти на розвиток, або збільшити кількість робочих місць, або вирішити якісь інфраструктурні питання, пов’язані з органами місцевого самоврядування. І все це записується в договірні відносини.

Інвестор розуміє, купуючи даний об’єкт, що є ціна, яку він платить в бюджет, а є його зобов’язання, які є невід’ємною частиною договірних відносин. І він зобов’язаний це виконувати. Безумовно, ФДМУ в рамках постприватизаційного контролю виконує свої функції і відстежує, що і сталося, наприклад, на прикладі “Укртелекому”. Суд першої інстанції задовольнив позов ФДМУ і прийняв рішення про повернення даного пакету акцій в державу. Тому що інвестор не виконав умови, які обіцяв виконати”.

Про ймовірність штучних банкрутств підприємств

“Коли ми розробляли тіло існуючого закону, прийнятого сьогодні в першому читанні, ми говорили про те, що ми повинні йти назустріч побажанням інвестора. А інвестор бажає бути спокійним в збереженні тих активів, в які він вкладає гроші. Тому в тілі закону на сьогоднішній момент існує норма про заборону банкротних процедур. Тобто після того, як прийнято рішення, що ми приватизуємо дане підприємство, процедуру оголошення банкрутства на момент приватизації і ще один рік після приватизації заборонено. Тобто у інвестора є можливість привести до ладу усі господарські питання, пов’язані з роботою підприємства, яке він буде купувати. Це одна з ключових принципових норм, які ми відпочатку закладали у тіло закону. Тому що ми ж говоримо, що ми хочемо залучити, перш за все, іноземних інвесторів. А іноземний інвестор боїться. Тому що в історії є приклади штучного збанкрутіння підприємств. Тому інвестори бояться. Ми хочемо їх заспокоїти і сказати, що правила гри в нашій країні не змінюються. Будь ласка, ця норма дає вам саме в цій частині питання бути спокійним і не боятися, що якісь сили будуть втручатись у ці процеси і штучно створювати ситуацію для збанкрутіння підприємств”.

Про перспективи залучення іноземних інвесторів

“Тіло самого закону розроблялося не тільки фахівцями, які працюють в ФДМУ, а й в Кабміні. Тому ми, спочатку, використовуючи міжнародний досвід, прописували таку концепцію, яка була б зрозуміла, перш за все, тим світовим гравцям, які існують, які брали участь в інших країнах в процесах приватизації. Тому цю практику ми застосували саме в тілі існуючого закону.

Коли ми говоримо, що ми хочемо, аби на наш ринок приватизаційний прийшов іноземний інвестор, ми ж маємо на увазі що? Ми хочемо більшого, ніж банальний продаж. Ми ж хочемо, щоб прийшов менеджмент новий. Ми хочемо, щоб воно розвивалося набагато динамічніше, з урахуванням сучасних вимог. Тому ми говоримо, що, так, звичайно б, хотілося, щоб прийшов іноземний інвестор. Але це ні в якому разі не обмежує можливості і бажання наших вітчизняних інвесторів брати участь у приватизації. Оскільки ми створюємо відкриті, прозорі, зрозумілі умови – будь-ласка, на загальних, однакових для всіх умовах, під телекамери. Заздалегідь усі розуміють, які процеси йдуть. Приходьте, беріть участь в купівлі об’єкта та купуйте. А хто купить – той вже і купить”.

Про ймовірність участі в приватизаційних процесах структур, пов’язаних з РФ

“Ви ж розумієте, що наше законодавство повинно бути ще гармонізовано з міжнародними нормами. В законі є норма заборонного змісту про неучасть представників країни-агресора в процесах приватизації, то ми повинні ще розуміти, що під цю пряму норму повинні бути практичні механізми, як ми це буде робити. Так от, для того щоб, використовуючи наші дипломатичні канали з іншими міжнародними організаціями, відкривати бенефіціарів іноземних компаній, ми і говоримо про те, що іноземні компанії та кінцеві бенефіціари відкриваються до 10%. Менше 10% іноземці вже не мають такої можливості нам допомагати. В тому числі, є ще Антимонопольний комітет, який теж висловлював свою думку з приводу обмежувальних норм, які є там. Тому на сьогоднішній момент в першому читанні в законі є норма про 10%. Можливо, до другого читання спільно з народними депутатами, з юридичними службами, ми знайдемо додаткові механізми, які довключимо до тіла самого закону, які ще краще поліпшать сам цей закон з точки зору того, щоб поставити ці обмежувачі для цієї участі. Але поки є норма. Вона пов’язана з гармонізацією, з практичною роботою, з досвідом. Цю норму нам підказали наші партнери: якщо ви хочете, ми вам рекомендуємо – врахуйте, що на Заході працює система в такому напрямку”.

Про відстеження кінцевих учасників приватизації

“…Саме тіло закону, який забороняє участь, воно надає механізми, яким чином ми відстежуємо. Тому функція ФДМУ – провести передприватизаційну підготовку. І ми вже частину певних питань перекладаємо на Національний банк, який буде відслідковувати грошові потоки, в тому числі співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями, щоб визначити: чисті це гроші чи не чисті, та їх походження. Тут якраз державна машина консолідовано працює разом з точки зору вирішення конкретного завдання”.

Нагадаємо, 9 листопада, Верховна Рада України ухвалила у першому читанні новий закон про приватизацію.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.