Наш основний акцент – це створення сприятливого бізнес-клімату – керівник ДФС Мирослав Продан

В. о. голови Державної фіскальної служби України Мирослав Продан у програмі “Подія” на телеканалі “Прямий” розповів, як зменшити корупцію на митниці, що змінить запровадження міжнародної транзитної системи NCTS, про принцип “єдиного вікна” під час митного контролю та посилення відповідальності за контрабанду.

– Можу я вас спитати про ваш мандат? Чим займається Державна фіскальна служба? Зона відповідальності.

Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, в першу чергу, яка відповідає за наповнення як державного, так і місцевих бюджетів. І основний акцент її спрямований на створення сприятливого бізнес-клімату, створення належних умов для розвитку національного виробника, для створення робочих місць.

– Отже, бюджет – це значить, що ви займаєтесь грошима? І, як я розумію, це податки і це митниця?

Звичайно.

– І більше нічого? Тобто податки і митниця, чи щось ще? Ви рахуєте гроші ще з яких джерел?

Ми ще рахуємо кошти, які сплачуються при виплаті заробітної плати. Мова йде про єдиний соціальний внесок, що в подальшому є бюджетоформуючою складовою виплат Пенсійного фонду.

– Всі люди кажуть, що схеми існують на митниці. Вони кажуть, що митниця – це корумповане “щось”. По-перше, чи це правда? По-друге, як ви з цим боретесь, якщо боретесь? Чи, може, ви це якось навпаки поліпшуєте?

У мене відповідь буде надзвичайно проста. Що ми для цього робимо, щоб не було нарікань, в першу чергу на роботу митниці, щоб не було таких закидів, що митниця сьогодні корумпована, і там відбуваються якісь незрозумілі процеси? Ми вже попередньо з вами говорили, і я неодноразово про це говорив на різних ефірах і на зустрічах з бізнесом, з громадськістю: для нас сьогодні пріоритет – забезпечення нашого митника, який безпосередньо знаходиться в пункті пропуску на державному кордоні, всіма сучасними технологічними засобами митного контролю.

Що мається на увазі? Наприклад, везуть контрабандою в паливному баку транспортного засобу бурштин. І я абсолютно усвідомлюю: який би митник не був грамотний, розумний, він гіпотетично в паливний бак не залізе. Якщо в нього сьогодні немає скануючого пристрою, який міг би це зробити, а у наших колег в сусідній країні є, то, звичайно, вони це виявляють, і це повертається до нас як нарікання на нашу роботу. Оскільки я абсолютно усвідомлюю, що там налагоджений технологічний процес, це від митника в тому випадку мало що залежить. Тому що транспортний засіб, який проїжджає через відповідну рамку, він проходить відповідний контроль. І це не митник виявляє, а це виявляє скануючий пристрій, який дає меседж митнику: зверніть увагу туди, тому що там є певна проблематика.

Що ми сьогодні для цього робимо? На завершальному етапі всі тендерні процедури на придбання сучасних, новітніх скануючих систем, якими ми плануємо облаштувати пункти пропуску на державному кордоні. В основному – міжнародні пункти пропуску, де сьогодні є найбільша необхідність і де є великі товари і пасажиропотік, з метою того, щоб виявляти ті процеси, в яких сьогодні, на жаль, ми виявляємося беззубими. Оскільки у нас із технічних засобів митного контролю в пункті пропуску – це, може жарт – є тільки собака.

– Це вже непогано.

Це непогано. Оскільки у нас один із найкращих кінологічних центрів, який ми відбудували в місті Хмельницькому, який отримав акредитацію Всесвітньої митної організації. І ми сьогодні проводимо навчання. Там 12-15 країн світу одночасно перебуває у нас. Але це одна з галузей, яку ми розвиваємо.

Я абсолютно переконаний, що майбутнє за сучасними скануючими системами в пункті пропуску – створення інтелектуальної системи фото- і відеоспостереження, системи зчитування номерних знаків з відповідною фіксацією періодичності перетину митного кордону. Оскільки, якщо проводити певну аналітику, виявляється дещо дивним, коли транспортний засіб нібито пустим перетинає кордон в одному та іншому напрямку. Оскільки система правильно налаштована, то про ці ймовірні ризики вона інформує митника. Так побудована за кордоном система управління ризиків, коли йому постійно дають меседжі: зверни увагу на те, зверни увагу на те…

– Безпосередньо нагло провозить якийсь контрабандист – тут зрозуміло. Але, якщо я пишу у себе в митних деклараціях, що я везу труси, мільйон трусів я везу, а виявляється, що це мільйон трусів не просто трусів, а Adidas. А митник має хабар невеличкий, підписує, що це все звичайно, три копійки коштують. І там далеко не все чудово. Як з цим боротися?

По-перше, вже майже рік тому, завдячуючи спільним зусиллям фіскальної служби України і уряду, нам вдалося суттєво збільшити рівень заробітної плати. Сьогодні, якщо брати центральні органи виконавчої влади, які представлені, наприклад, в регіоні, то в митниці… Я зараз не беру новостворені антикорупційні органи – НАЗК, САП, НАБУ – у них там зарплати достатньо високі. Якщо брати інші центральні органи виконавчої влади, то митниця сьогодні, як і в цілому фіскальна служба, займає достатньо передові позиції. Тому нарікати, що митник сьогодні отримує 2-3 тисячі гривень – це абсолютно історія. Це питання декілька років. Більше року – це однозначно.
Тому треба приймати рішення. Сьогодні заробітна плата митника в Україні відповідає заробітній платі, наприклад, митника в Білорусі, митника в Молдові. Це не є конкурентною заробітною платою з польським митником, але з країнами пострадянського простору, в принципі, ми йдемо.

– І що робити в таких випадках? Я навів вам приклад.

Що робити, і що ми для цього вже робимо? З рядом сусідніх країн у нас є відповідні підписані міжурядові угоди, у зв’язку з якими сусідні країни інформують нас про вантаж, який буде заходити на митну територію України. Тобто відбувається відповідний обмін інформацією – те, чого сьогодні нам не вистачає з країнами Європейського Союзу, оскільки це є рішення Європейської комісії. Тому, якщо говорити про наших колег з Молдови, то ми отримуємо стовідсоткову інформацію, фактичну ту декларацію, по якій воно там замитнювалось. І ця інформація до того, як прибуває сам вантаж, вона вже є у митника. Тому він може абсолютно чітко це побачити.

А з країнами, де відсутній обмін інформацією, є певна проблематика. Але і в цьому є прогрес у нас. Тому що з Білоруссю ми відновили цей процес. Якщо говорити про Польщу, то ми збільшили спектр інформації, яка нам надається. Раніше це було дві позиції. Зараз ми вже вийшли на чотири позиції: тобто, який транспортний засіб, яка його вага, періодичність і так далі. Але є країни, з якими, на жаль, ми поки що не досягли такого результати і попередню інформацію не отримуємо від них. Але ми над цим працюємо. Нещодавно мали поїздку, зустрічалися з урядом сусідньої Угорщини, де з паном Орбаном відпрацьовували ці механізми, в який спосіб ми получаємо інформацію. Якщо ми будемо отримувати цю інформацію, питання само по собі зніметься.

І сьогодні Україна стоїть на етапі прийняття… Сьогодні в парламенті буде розглядатися законопроект про приєднання України до так званої міжнародної транзитної системи NCTS. Яку це дасть можливість? Відслідковувати від виробника, де це замитнилось, з транзитами у всіх країнах до кінцевого споживача, весь цей ланцюжок з інформацією, яка може бути перепровірена на кожному етапі, що, в принципі, не дасть будь-якому суб’єкту господарювання… Можна буде відслідкувати. Якщо він там везе брендові речі, то він сюди їх не довезе, як і всі інші, і він не зможе це фізично зробити.

Це те, над чим ми зараз працюємо – попередня інформація, яку ми будемо отримувати, і, відповідно, технічні засоби митного контролю. Комплекс цих послуг дозволить нам закрити проблему на митниці. Тому що треба розуміти, і я сповідую такий принцип роботи: створи людині належні умови, а потім з неї запитуй. А якщо ми не дали до цього ще рік тому заробітної плати, якщо ми не створили будь-яких умов, якщо він стоїть в пункті пропуску голодний і босий, з нього запитувати? Йому дають 100 тисяч гривень чи доларів за перетин кордону, а ми вважаємо, що він не має бути таким.

– Скарг стає менше з митниці? Очевидно, що це така процедура, яка не всім, м’яко кажучи, подобається. Може, якісь великі промислові вантажі і проходять швидше. Нарікань більше чи менше? Наскільки люди реагують на вашу роботу?

Звичайно, що позиція бізнесу є найкращим індикатором всіх цих процесів. Але коли хтось говорить, що стоїть на митниці і не може проїхати, і він чогось чекає – тут в першу чергу питання: кого він чекає. Зміни тієї, яка зможе йому в чомусь допомогти? Яких речей він там чекає? Товаросупровідних документів, можливо, ще чогось.

Що сьогодні робить для цього митниця? У нас суттєво зменшилась кількість нарікань на роботу митниці, на роботу суміжних служб. Тому що не тільки митниця представлена в пункті пропуску. Є й прикордонники і є ще у нас сім видів контролю: фітосанітарний, карантин рослин, бувша санепідемстанція, радіологічний контроль і так далі. Сім видів контролю сьогодні є в пункті пропуску. І не завжди проблема в митниці, як показує практика.

Але це вдалося нам з’ясувати, коли ми запровадили систему оформлення митних декларацій за принципом “єдиного вікна”. Це сьогодні інструмент, який функціонує фактично у всьому світі. І ми в цьому форматі достатньо прогресуємо вперед. Якщо взяти ще рік тому, то це був пілотний проект, по якому всі абсолютно були впевнені, що він не злетить, як то кажуть, що в нього немає ніякої перспективи, і це чергова історія, яка буде в процесі зарегульована, і нічого з цього не вийде. Але сьогодні у нас 83% всіх митних декларацій, які подаються для оформлення на українську митницю, оформлюються за принципом “єдиного вікна”.

Що це нам дає? Сьогодні будь-який суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності може уникнути безпосереднього прямого контакту з посадовою особою, а через відповідний програмний комплекс подати до оформлення електронну версію документів, основною суттю якого є те, що якщо є чотири години, визначених по Митному кодексу для оформлення вантажу, то в чотири години мають вкластися.

– Контролюючі органи.

Звичайно. Якщо в чотири години не вкладаються, то значить має бути обґрунтоване пояснення. А якщо немає обґрунтованого пояснення, то спрацьовує принцип мовчазної згоди. Декларація автоматом закривається по завершенню чотирьох годин. І вже запитання до правоохоронного, контролюючого органу чи суміжної служби: чого він не надав докази, чому його потрібно було далі тримати? А якщо він не надав докази, то тоді запитання: чому він відпустився по принципу?

І в результаті цього ми суттєво зменшили нарікань і скарг. Тому що, в принципі, і скаржитися немає на кого. Оскільки, якщо ти надав повний пакет документів, то воно все рухається в автоматичному форматі.

– Ви сказали “чотири години”. Але якщо кожну машину доглядати по чотири години, то скільки ж будемо стояти на кордоні…

Ні. Чотири години – це максимально визначений термін згідно Митного кодексу України. Якщо взяти у нас в цілому хронологію або ж хронометраж всіх подій, оформлень на українській митниці – я беру як внутрішні митниці, так і на державному кордоні, тому що багато чого відбувається і на внутрішніх митницях, – то у нас в середньому одне оформлення займає близько 15 хвилин. В середньому. Але чотири години – це термін, який дає можливість митнику…

– Зайти, подивитися.

Максимальний термін, по якому треба або прийняти рішення, або ж якісь вживати інші заходи. А середнє оформлення в цілому по українській митниці за перше півріччя – на рівні 15 хвилин за одне оформлення, що є результатом достатньо непоганим, але ще є над чим працювати.

– А ви собі якусь мету ставите? Умовно кажучи, в Європі, допоки не було Шенгену, середнє проходження було три хвилини чи вісім хвилин. Яка ціль, яка мета, до чого ви прагнете, що у вас в планах?

Ідеальна ситуація – це робити все по попередньому повідомленню. Про що йде мова? Якщо ми переведемо абсолютні взаємовідносини між суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності посадової особи в режим онлайн, тобто всі документи будуть попадати в електронному вигляді, оформлення таких транспортних засобів буде відбуватися фактично секунди, хвилини. Тобто заїжджає транспортний засіб, електронна система відеокамер зчитування номерних знаків фіксує його, знаходить в базі перелік документів, які надані були. Якщо у митника чи інших контролюючих органів немає запитань – значить, шлагбаум піднімається, він проїжджає і поїхав далі.

Це ідеальна система, яка сьогодні працює в самих розвинутих країнах. Перше місце в світі займає митниця Сінгапуру. Друга митниця в світі по всіх показниках – це Гонконг. І третя – митниця Фінляндії, де я нещодавно був. І був надзвичайно приємно вражений процесами, які організовані на фінській митниці. Оскільки більша частина митників на внутрішній митниці працюють вдома. У них немає свого робочого місця, вони працюють вдома. І за це ще отримують доплату. Оскільки вони витрачають власну електроенергію, комунальні послуги і так далі. В нього є свій комп’ютер, ноутбук, який підключений до відповідної мережі. Він має свій пароль. І всі митні оформлення він здійснює, не виходячи зі свого власного будинку. Це на сьогоднішній день самий високий рівень, до якого, в принципі, нам треба рухатися. Але я усвідомлюю, скільки вони до цього йшли. І у них питань контрабанди і корупції, наскільки мені пояснювали, знялося десь в 1983 році.

– І вони ж Росією мають кордон, де, безперечно, люблять контрабанду.

І коли я задаю запитання їм про механізми, ефективність боротьби з контрабандою, то керівник фінської митниці – я з ним гарно спілкуюся, поважна людина, і великий авторитет у нього в Європейській спільноті, – він каже: “Я тобі скажу один приклад. Поки ви це не зробите, все те, що ви говорите – це все ні про що. Поки ви не введете відповідальність за контрабанду, як у Фінляндії…”.

– А яка там?

Відповідальність за контрабанду у Фінляндії така, як за вбивство. Тобто, якщо в тебе контрабанда три блоки цигарок, відповідно, що це не те… Але є рівень, який ти переходиш, і є відповідальність – ти будеш сидіти в тюрмі. Сьогодні в Україні відповідальність за контрабанду – адміністративна. Тобто за те, що тебе зловили, то тобі відповідальність, як ти перейшов дорогу в невідведеному місці.

Тому він говорить: “Хлопці, не шукайте приключок десь там. Введіть за це відповідальність – і ви абсолютно побачите іншу картинку”. Над цим сьогодні ми працюємо. І на передостанній зустрічі з бізнесом, я пам’ятаю, і президент на цьому зосередив увагу, і була мова про те, що цей законопроект буде внесений як невідкладний – саме відповідальність за контрабанду. От ключове, з чого потрібно – відповідальність за контрабанду.

– Кількість цих документів, вона співмірна з європейською? Завжди в Україні бюрократія, і кількість документів, які треба подавати, в 150 мільярдів разів більша, ніж потребує. Де зараз ця ситуація знаходиться?

Ситуація абсолютно врегулювалася. Ви знаєте, що митниця без зовнішніх зв’язків, без міжнародних відносин – це не митниця. Податкова може всередині країни формувати свою фіскальну політику, оскільки це наша безпосередня функція – кому давати пріоритети, кому якісь пільги і так далі, і так далі. Митниця без міжнародних зобов’язань, без відповідних угод і конвенцій – вона просто не функціонує.

Тому всі документи, які подаються до митного оформлення, вони є уніфікованими.

– Такі самі, як будь-де.

Звичайно, стандартними.

– Польща, Німеччина.

Будь-де. Але митник має, по кодексу, право у разі якоїсь там ситуації додатково витребувати якісь додаткові документи. Але, знову ж таки, це не можу би якась надумана історія. Також є чіткий перелік, що це може бути. Ми, слава богу, вийшли вже на той рівень, що документи, які податься в Польщі, які подаються в Білорусі чи Україні, вони є уніфікованими, вони є стандартизованими, вони мають певний формат, вигляд, графи і так далі, і так далі.

– Наступного разу ми більше будемо говорити про податкову. Я сподіваюся, що ви ще до нас прийдете. Тому що ми сьогодні якось зосередилися на митниці, а наступного разу – може, на податкових якихось…

І нам є що сказати. Ми багато зараз чого реалізуємо і в податковому напрямку. На даному етапі – фіскалізація, абсолютна відмова від касових апаратів у вигляді пілотного проекту і перехід на електронну фіскалізацію, за якою велике майбутнє.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.